Постанова № 1423529, 26.02.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2008 р.

Справа № 29-4/119-07-3387

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Сидоренко М.В.

Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Грінченко В.В., Петровський Д.О. - по довіреностям;

від відповідача —Волков А.С. - по довіреності;

від прокуратури —Прилипко І.О. - прокурор відділу прокуратури Одеської області

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства водних шляхів “Устьдунайводшлях” та апеляційне подання Дунайського транспортного прокурора

на рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2008р.

по справі № 24-9/119-07-3387

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”

до Державного підприємства водних шляхів “Устьдунайводшлях”

про стягнення 1703923,08грн.

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 26.02.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У квітні 2007р. ТОВ СП “Нібулон” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДП водних шляхів “Устьдунайводшлях” про стягнення 1700000грн. безпідставно набутих грошових коштів; 3923,08грн. процентів; 17039,23грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. на ІТЗ судового процесу на підставі ст.ст.536, 625, 1212-1214 ЦК України, пославшись на помилкове перерахування грошових коштів в сумі 1700000грн. відповідачу та неповернення цих коштів позивачу на його вимогу.

В поясненнях, що надійшли до суду першої інстанції 14.05.2007р., позивач навів додаткове обґрунтування позовних вимог, пославшись на безпідставність набуття відповідачем коштів, оскільки договір на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі №2212/2П-545/1 від 22.12.2006р. (надалі - Договір) є неукладеним відповідно до ч.2 ст.180 ,ч.8 ст.181 ГК України, ст.ст.6, 627, 628 ЦК України за відсутністю в ньому погоджених сторонами істотних умов, зокрема, щодо предмета договору, що мав бути визначений Технічним завданням як додатком і невід'ємною частиною Договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2007р., позов ТОВ СП „Нібулон” задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1700000грн. безпідставно набутих грошових коштів; 3923,08грн. 3% річних від простроченої суми;17039,23грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою від 08.06.2007р. місцевий господарський суд повернув зустрічну позовну заяву ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” без розгляду як таку, що не відповідає вимогам ст.60 та п.4 ст.63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2007р. рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2007р. скасовано, у позові ТОВ СП „Нібулон” відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2007р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2007р. у справі №4/119-07-3387, справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд в іншому складі суду, з зазначенням про прийняття вказаних судових рішень з порушенням норм процесуального права, а саме, ст.4-7, 43, 38 ГПК України; без належної правової оцінки реквізитам платіжного доручення №27181 від 25.12.2006р. та невстановлення особи одержувача платежу, що призвело до передчасного висновку про отримання цих коштів саме відповідачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2007р. справу прийнято до провадження з присвоєнням їй №29-4/119-07-3387.

10.12.2007р. відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи №13/231/07 господарським судом Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2008р. (суддя АленінО.Ю.), позов ТОВ СП „Нібулон” задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1700000грн. безпідставно набутих грошових коштів; 3923,08грн. процентів;17039,23грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено з огляду на його необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства.

Рішення суду мотивоване наступним: факт сплати позивачем грошових коштів в сумі 1700000грн. саме на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням №27181 від 25.12.2006р., оскільки ідентифікація отримувача здійснюється банком за номером його рахунку та ідентифікаційним кодом отримувача згідно п.1.7., 2.31, 2.32. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, п. п. 3, 6, 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, а не за найменуванням отримувача; договір № 2212/2П-545/1 від 22.12.2006р. є договором будівельного підряду за ст.ст.837, 844, 875 ЦК України; сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов Договору, зокрема, щодо предмета договору та його кошторису, відповідно до п.5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668, ст.ст.6, 628, 877 ЦК України; проектно-кошторисна документація на виконання днопоглиблювальних робіт та Технічне завдання на виконання цих робіт між ТОВ СП “Нібулон” та ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” узгоджені не були, як і не була досягнута згода щодо того, які саме дозволи природоохоронних та будь-яких інших органів за п.3.2. Договору мають бути надані відповідачеві; доказів фактичного виконання Договору, що передбачені п.3.3., п.3.9., п.п. “а”, “д” п.3.6., п.4.4., матеріали справи не містять; немає доказів того, що відповідач фактично приступив до виконання днопоглиблювальних робіт, а позивач передав фронт роботи ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” та прийняв від нього виконану роботу; отримання дозвільної документації позивачем не може вважатись виконанням Договору, а є обов'язком, передбаченим чинним законодавством. Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про неукладеність договору, задовольнив позов ТОВ СП “Нібулон” на підставі ст.ст.11, 638, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ч.ч.2, 3, 4 ст.180, ч.8 ст.181 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вимагаючи рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2008р. скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на наступне: сторонами 22.12.2006р. був укладений договір на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі №2212/2П-545/1, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків за ст.11 ЦК України; на виконання п.5.2. Договору позивачу був переданий рахунок №39 від 22.12.2006р. та 25.12.2006р., останній платіжним дорученням №27181 перерахував на користь відповідача на виконання Договору аванс в сумі 1700000грн.; надання Технічного завдання є обов'язком позивача, що виник внаслідок укладення Договору, відсутність Технічного завдання свідчить про невиконання ним обов'язків за Договором; висновок суду про обов'язковість погодження Технічного завдання з Підрядником суперечить змісту договору; вимоги до якості робіт встановлені п.п.2.3., 2.5., 4.2., 4.3. Договору, що спростовує висновок суду стосовно їх невстановлення та непогодження; вимога позивача щодо повернення авансу суперечить положенням ст.8 Договору та ст.525 ЦК України; судом безпідставно відхилене клопотання про зупинення провадження у справі без належного обґрунтування всупереч п.3 ч.1 ст.84 ГПК України; суд порушив принцип повного та всебічного розгляду справи, розглянувши справу в одному судовому засіданні; суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, що призвело до безпідставного застосування положень ст.625 ЦК України.

05.02.2008р. Дунайський транспортний прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційним поданням, вимагаючи скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ СП “Нібулон”, обґрунтовуючи свої вимоги тими ж доводами, що й відповідач, зазначаючи про порушення оскаржуваним рішенням майнових прав та інтересів держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, до сфери управління якого входить ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях”, майно котрого є державною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СП “Нібулон” заперечує проти її задоволення.

У відзиві на апеляційне подання ТОВ СП “Нібулон” також вказує на безпідставну участь Дунайського транспортного прокурора у справі з посиланням на п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст.35, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст.2, 29 ГПК України, оскільки серед учасників процесу відсутній орган державної влади чи місцевого самоврядування, в інтересах якого прокурор вступив у справу, та нетотожність майнового інтересу державного підприємства з інтересами держави у зв'язку з чим апеляційне провадження за апеляційним поданням Дунайського транспортного прокурора підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали наведені процесуальні позиції стосовно наслідків перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та апеляційного подання виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження по справі, що 22.12.2006р. генеральним директором ТОВ СП “Нібулон” (надалі —позивач, СП) та директором ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” (надалі —відповідач, ДП) був підписаний договір №2212/2П-545/1 на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі (надалі —Договір), предметом котрого згідно п.1.1. є виконання ДП як Підрядником ремонтних днопоглиблювальних робіт на акваторії і підхідному каналі порту з транспортуванням вийнятого ґрунту в підводний відвал, згідно Технічного завдання, виданого СП як Замовником. При цьому п.12.1. Договору визначено, що Технічне завдання (серед інших додатків) є додатком до договору, підписується повноважними представниками сторін і є його невід'ємною частиною. Обсяги робіт та строки початку їх проведення та виконання в Договорі визначені як орієнтовні (п.п.1.2.-1.4.).

У відповідності з п.2.1. Договору до обов'язків ДП входить: здійснення необхідної технічної комплектації земкаравану “Майкан” у відповідності до Технічного завдання (Додаток №1), для виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі; згідно п.2.3. ДП виконує днопоглиблювальні роботи, проміжні та виконавчі проміри у відповідності з Технічним завданням Замовника, та згідно з переліченими у договорі діючими локальними нормативними актами.

Згідно п.3.1. Договору до обов'язків Замовника, зокрема, віднесена передача Підряднику до початку днопоглиблювальних робіт підписаного Технічного завдання на об'єкт з обов'язковим зазначенням характеристик, особливих умов та орієнтовних обсягів робіт; отримання і передача Підряднику необхідних дозволів природоохоронних органів (Додаток №2) та інших зацікавлених органів на виконання днопоглиблювальних робіт і підводний відвал ґрунта. П.4.6. Договору містить також застереження щодо підписання акта про закінчення робіт після досягнення проектних глибин на акваторії порту або підхідному каналі.

З матеріалів справи та пояснень сторін судом апеляційної інстанції встановлено, що Технічне завдання (Додаток №1) до Договору на виконання робіт ДП як Підрядник з Замовником не узгоджував, вказаний додаток до Договору, як і інші додатки згідно з п.12.1., сторонами не підписувався і не узгоджувався, виходячи з чого аналогічний висновок суду першої інстанції є обґрунтованим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в день підписання Договору відповідач виставив рахунок №39 від 22.12.2006р. платнику ТОВ СП “Нібулон” на суму 1700000грн., зазначивши підставою “аванс за днопоглиблювальні роботи згідно Договору №545/1 від 22.12.2006р.”.

В процесі апеляційного розгляду справи також підтверджена обставина перерахування позивачем 1700000грн. грошових коштів на рахунок №26005964866658 у філії ЗАТ “ПУМБ” м. Одеса, отримувач “Держ Департ морс та річк трансп Укр”, код 31091889 з призначенням платежу “за днопоглиблювальні роботи —ПТ рахунок 39 від 22.12.2006р.”.

02.03.2007р. ТОВ СП “Нібулон” звернулось до ДП з вимогою (лист №1054/1-8) повернути безпідставно отримані кошти в сумі 1700000грн. на рахунок позивача у зв'язку з тим, що господарський договір є неукладеним, проте ця вимога була залишена без задоволення, що й зумовило виникнення даного судового спору за позовом ТОВ СП “Нібулон”.

Проаналізувавши доводи сторін та прокурора, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно з п.5.2. Договору Замовник переказує на рахунок Підрядника, вказаний у Договорі (п.3.5.), аванс у сумі 1700000грн. для підготовки та організації проведення днопоглиблювальних робіт, отже перерахування авансу має забезпечити Підряднику можливість підготовити та організувати днопоглиблювальні роботи згідно з предметом договору, котрий визначається завданням Замовника, узгодженим з Підрядником (Технічним завданням) та підписаним останнім.

Суд першої інстанції вірно визначив правову природу договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006р. як договору будівельного підряду, поклавши в підґрунття для такого висновку положення ст.875 ЦК України: за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові; для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл; до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахування авансу на виконання п.5.2. Договору відповідно до його умов мало відбутися тільки після узгодження і підписання сторонами Технічного завдання, що визначає та конкретизує обсяги, види, характеристики, місце проведення днопоглиблювальних робіт: адже підготовка та організація таких робіт Підрядником за відсутності виданого Замовником та узгодженого сторонами Технічного завдання є безпредметною, а будь-які дії Підрядника в цьому напрямку не можуть вважатись вчиненими на виконання договірних зобов'язань, як і дії Замовника з перерахування грошових коштів.

Судом апеляційної інстанції також перевірена та встановлена відповідність фактичним обставинам справи висновку суду першої інстанції стосовно отримання саме ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” грошових коштів у сумі 1700000грн. від ТОВ СП “Нібулон” за платіжним дорученням №27181 від 25.12.2006р., незважаючи на помилкове зазначення в останньому найменування отримувача коштів - “Держ департам морс та річ трансп України”.

Місцевий господарський суд, повністю виконавши вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 15.11.2007р. по даній справі, цілком правильно звернув увагу на те, що факт отримання цих грошових коштів відповідачем не заперечується, згадане платіжне доручення містило реквізити отримувача коштів (код ЄДРПОУ, номер банківського рахунку, МФО), що співпадають з зазначеними самим відповідачем у листі від 26.12.2006р. №921-3/4 на адресу ТОВ СП “Нібулон” як Додатку №1 до Договору, було прийняте банківською установою до виконання та виконане. З цих підстав та спираючись на норми п.п.1.7., 2.31., 2.32. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, п.п.3, 6, 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, дані Свідоцтва про державну реєстрацію ДП водних шляхів „Устьдунайводшлях” суд першої інстанції дійшов підставного висновку відносно доведеності факту отримання 1700000грн. грошових коштів відповідачем.

Судова колегія також погоджується з застосуванням до спірних правовідносин ст.877 ЦК України, Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 01.08.2005р. №668 і висновком суду першої інстанції про необхідність визначення в договорі умов щодо обсягу і змісту робіт та інших вимог, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає вартість робіт, які є істотними умовами договору будівельного підряду.

Встановивши на підставі наданих матеріалів та пояснень сторін відсутність узгодженої сторонами проектно-кошторисної документації та Технічного завдання на виконання днопоглиблювальних робіт та інших істотних умов договору будівельного підряду, місцевий господарський суд зробив правильний висновок про неукладеність договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006р., котрий ґрунтується на обставинах справи і відповідає положенням ч.ч.1, 2 ст.638 ЦК України, ч.ч.2, 3, 4 ст. 180, ч.8 ст.181 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України неукладеність договору виключає можливість виникнення за ним прав та обов'язків у сторін спору, оскільки в цьому випадку договір вважається таким, що не відбувся.

Колегія суддів погоджується з оцінкою місцевим господарським судом рахунку №39 від 22.12.2006р. та факту його вручення позивачеві як такого, що не може вважатися достатньою правовою підставою для отримання відповідачем грошових коштів у сумі 1700000грн., оскільки цей рахунок самостійного значення не має і був виставлений ДП для сплати авансу за підписаним але неукладеним договором.

За встановлених судом обставин, виходячи з положень ст.ст.1212, 1214, 536, 625 ЦК України, приймаючи до уваги неповернення відповідачем грошових коштів на вимогу ТОВ СП “Нібулон”, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову ТОВ СП “Нібулон” і стягнення з ДП водних шляхів “Устьдунайводшлях” 1700000грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 3923,08грн. процентів за користування ними у період з 06.03.2007р. по 02.04.2007р. згідно розрахунку позивача.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги та апеляційного подання, які не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення і відмови у позові.

Зокрема, скаржник та прокурор не враховують, що додатки до договору згідно з п.12.1. є його невід'ємною частиною і мали бути підписаними уповноваженими представниками сторін. Отже зміст п.8.1. Договору слід тлумачити таким чином, що безпосередньо права та обов'язки у сторін за цим договором стосовно його предмету виникають у повному обсязі після підписання Технічного завдання (Додатку №1) та інших додатків. Крім того, згідно ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Посилання скаржника і прокурора на неправомірність односторонньої відмови Замовника від договору, яка нібито мала місце в діях ТОВ СП “Нібулон”, не знаходить об'єктивного підтвердження в матеріалах справи і не враховує наголошену позивачем і встановлену судом неукладеність договору: адже відмова від договору можлива у випадку, якщо він відбувся.

Стосовно відхилення судом першої інстанції клопотання ДП про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Миколаївської області спору у справі №13/231/07 про стягнення з ТОВ СП “Нібулон” вартості простою земкаравану “Майкан” суд апеляційної інстанції має зазначити, що відповідне клопотання ДП від 10.12.2007р., не було обґрунтоване з позиції неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №13/231/07, що виключало правомірність застосування ч.1 ст.79 ГПК України за клопотанням відповідача.

По суті суд першої інстанції не мав законних підстав для зупинення за цих обставин провадження у справі і з власної ініціативи, оскільки ці справи є пов'язаними фактичними обставинами, з яких виникли спори, проте результати вирішення спору на предмет стягнення з позивача вартості простою земкаравану “Майкан” жодним чином не впливають на суть рішення, що приймається в даній справі, тим більше не вбачається неможливість розгляду останньої до закінчення розгляду справи №13/231/07. Натомість, встановлення в даній справі факту неукладеності договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006р. може мати преюдиційний характер для справи №13/231/07 і саме даний спір є первинним по відношенню до питання стягнення вартості простою.

Слід погодитись з думкою позивача, викладеною у відзиві на апеляційну скаргу, відносно непогодження сторонами, які саме дозволи природоохоронних органів, що є додатком і невід'ємною частиною договору, та інших зацікавлених органів (п.3.2. Договору) мають бути надані Підряднику, і обґрунтованістю оцінки судом першої інстанції факту отримання ТОВ СП “Нібулон” певної дозвільної документації як такого, що не може вважатись пов'язаним з фактичним виконанням договору.

Твердження скаржника і прокурора про фактичне виконання Замовником договору спростовується відсутністю у матеріалах справи будь-яких доказів такого виконання, зокрема, у вигляді акту передачі координат дільниць робіт, гідротехнічних споруд, водолазного висновку, довідки про проведення водолазного обстеження дна дільниць, актів попередніх промірів, актів приймання виконаних робіт, тощо, складення яких передбачено Договором.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства і підлягає залишенню без змін з відхиленням доводів та вимог апеляційної скарги та апеляційного подання.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2008р. залишити без змін, апеляційну скаргу та апеляційне подання Дунайського транспортного прокурора —без задоволення.

Головуючий суддя: Мишкіна М.А.

Судді: Сидоренко М.В.

Таценко Н.Б.