Рішення № 14232624, 16.03.2011, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-42/11

Справа № 2-42/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2011 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - Єрохіної І.В.

при секретарі - Олевському О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Венолар»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

У березні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 3 січня 2004 року він перебував у трудових відносинах із комунальним підприємством “Венолар”, а 14 липня 2008 року його було звільнено з роботи за власним бажанням. Судовим наказом Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 5 вересня 2008 року постановлено стягнути з КП "Венолар" на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 761 грн. 82 коп. Оскільки відповідач не виплатив йому заробітну плату, позивач просив стягнути з останнього на його користь 8 295 грн. 56 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 липня 2008 року до 12 березня 2009 року день звернення до суду.

В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та пояснили згідно до вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги та просили стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 14.07.2008 року з моменту звільнення по 21.04.2010 року до моменту фактичної виплати заборгованості.

Представник відповідача Клімашевський В.О. позовні вимоги не визнав та пояснив, що працівник мав право звернутись до суду з даним позовом в трьохмісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Таким днем представник відповідача вважає 14.08.2008 року день звільнення позивача з роботи, оскільки на день звільнення заборгованість по зарплаті виплачена не була, у звязку з чим був постановлений судовий наказ від 05.09.2008 року про стягнення заборгованості по зарплаті. Але позивач звернувся до суду лише 12.03.2009 року тобто з пропуском строку. Крім того, на даний час заборгованість по зарплаті згідно судового наказу погашена, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до відповідача. Крім того, зазначив, що підприємство знаходилось в скрутному становищі, не вистачало грошей на погашення заборгованості по зарплати.. Просив в позові відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.01.2004 року по 14.07.2008 року працював сторожем в КП «Венолар»(а.с. 5). 14.07.2008 року він був звільнений з роботи за власним бажанням. На момент звільнення заборгованість по зарплаті становила 4761,82 грн. 05.09.2008 року був виданий судовий наказ про стягнення з КП «Венолар»заборгованості по зарплаті в сумі 4761,82 коп., що підтверджується копією судового наказу (а.с. 6). Постановою ВДВС Чорноморського РУЮ від 29.01.2009 року було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню заробітної плати. (а.с. 7).

Відповідно до принципів змагальності і диспозитивності, встановлених ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням відповідних доказів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Частиною 1 ст. 233 ЦПК України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Однак, згідно абзаца 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Венолар»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 12.03.2009 року.

Як вбачається з довідки ВДВС Чорноморського РУЮ № 03-14/7773 від 30.11.2010 року виконавче провадження щодо стягнення заборгованості по зарплаті згідного судового наказу від 05.09.2008 року закінчено 21.04.2010 року. Тобто фактичний розрахунок з позивачем проведений 21.04.2010 року. Тому суд вважає, що перебіг тримісячного строку звернення до суду починається саме з цього моменту. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом ще раніше, то визначений строк ним не пропущений.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд зясовує всі обставини справи, права й обов'язки сторін.

За доводами відповідача відсутня вина підприємства у невиплаті заборгованості по заробітній платі позивачу, оскільки підприємство знаходилось в скрутному становищі. Суд вважає, що відсутність грошових коштів у відповідача не звільняє його від обовязку своєчасної сплати заробітної плати за нормами КЗпП України. А тому відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст.. 117 КЗпП України.

Визначаючи розмір сум, які підлягають стягненню, суд погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки у суду немає підстав йому не довіряти, крім того, відповідач не спростував приведений розрахунок.

З відповідача підлягають стягнення судові витрати.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 212-218 ЦПК України, 117, 233 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунanьного пiдприємства «Венолар»про стягнення середнього заробiтку за час затримки розрахунку при звiльненнi - задовольнити.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь ОСОБА_1 середнiй заробiток за час затримки розрахунку при звiльненнi в сумi 21 944 грн. 65 коп.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/О № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахунок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим) судовий збiр у розмiрi 219 грк. 45 коп.

Стягнути з КП «Венолар (р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахукок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим), призначення платежу - оплата за iнформацiйно-технiчне забезпечення розгляду цивiльних справ в Чорноморському районному судi АРК у розмiрi 120 (сто двадцять) гривен.

Рiшення може бути оскаржено в апеляцiйному порядку до апеляцiйного Суду АРК через Чоркомореький районний суд АРК в 10-ти денний строк з дня проголошення рiшення.

Суддя: