Рішення № 14230368, 19.05.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1558\09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П»ЯТНИЧУК І.В.,

при секретарі - Ландар Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної* інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності, в якому просив: визнати за ним право власності на нежитлову будівлю у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А»), визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м., а також зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» здійснити за ним державну реєстрацію права власності на відповідні обєкти нерухомого майна.

Заявлені позовні вимоги обгрунтовував тим, що він є власником будівлі у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А»), на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 січня 2009 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдплюс», в особі директора Смирнова Миколи Петровича, що діяв на підставі статуту, а також є власником квартири АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2007 року, але у звязку із аварійним станом квартири, так як вона перебувала у непридатному для проживання стані і загрожувала життю та здоров»ю оточуючих людей в ній була здійснена реконструкція, у звязку із чим збільшилася її площа з 366, 50 кв. м. до 435, 3 кв. м., тобто на 68, 8 кв. м. і за таких обставин він звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» щодо державної реєстрації права власності на вказані вище обєкти нерухомого майна.

Проте, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» відмовилося здійснити державну реєстрацію за ним права власності на належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, оскільки вважає, що дане майно не є його власністю.

Враховуючи наведене та на підставі 182, 316, 317, 319, 320, 328, 392, 657 ЦК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» проти позову заперечував та пояснив, що позивачем не було надано для здійснення державної реєстрації правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а саме на: будівлю у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А»), та на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м..

Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Позивачем - ОСОБА_2 не надано у судовому засіданні доказів того, що 19 січня 2009 року, між ним, ОСОБА_2, - «Покупцем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдплюс» - «Продавцем», в особі директора Смирнова Миколи Петровича, що діяв на підставі Статуту, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Позивач став власником нежитлової будівлі у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А»).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за ним права власності на нежитлову будівлю у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А») та зобовязання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» зареєструвати за ним право власності на нежитлову будівлю у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 820, 9 кв. м. (Літ. «А») - є безпідставними та необгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2007 року між ОСОБА_6 - «Продавцем» та ОСОБА_2, - «Покупцем» було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 1084, який зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 032508.

З договору купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_2, загальною площею 366, 50 кв. м..

Судом встановлено, що в квітні - травні 2008 року у звязку із аварійним станом квартири АДРЕСА_2, так як вона перебувала у непридатному для проживання стані і загрожувала життю та здоров»ю оточуючих людей, за замовленням ОСОБА_2 бригадою кваліфікованих будівельників за його грошові кошти та будівельні матеріали було здійснено реконструкцію вказаної вище квартири, внаслідок чого загальна площа квартири збільшилася з 366, 50 кв. м. до 435, 3 кв. м., тобто на 68, 8 кв. м..

Частина 1 ст. 331 ЦК України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частина 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 328, ч. 1, абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, суд вважає, що ОСОБА_2, є власником квартири АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м., оскільки будівництво та реконструкція відповідного обєкту нерухомості була здійснена за його власні грошові кошти та будівельні матеріали, всі будівельні роботи вже на даний час закінчені та здійснювалися вони із залученням бригади висококваліфікованих будівельників.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державні реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦК України, відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання можуть бути оскарженні до суду.

В прикінцевих положеннях Закону України № 1952-IV від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зазначено що, реєстрація обєктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, (п. 5. Розділу V «Прикінцеві положення» вказаного закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається свої майном на власний розсуд.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживанні.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення сторін суд вважає, що немотивована відмова Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м., свідчить проте, що відповідач не визнає за позивачем право власності на спірне нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 182, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 331, абзацу 1 ч. 3 ст. 331, ч. 1 ст. 382, ст. ст. 392, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м..

Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (код ЄДРПОУ: 03359836) зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 435, 3 кв. м..

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.