Рішення № 14229857, 30.09.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-2839/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 вересня 2009 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Бабич Н.Д.

при секретарі Косенко Я.Ю.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Київського регіонального управління про стягнення коштів за вкладом, процентів, неустойки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Київського регіонального управління про стягнення коштів за вкладом, процентів, неустойки та моральної шкоди, в якій просив стягнути з відповідача на його користь суму вкладу 20000 грн., проценти нараховані по вкладу в сумі 3376 грн. 22 коп., три відсотка річних за неналежне виконання зобов»язань в сумі 174 грн. 84 коп., інфляційні збитки в сумі 374 грн. 02 коп., моральну шкоду 3000 грн. та витрати на юридичну допомогу 1000грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного з ним 26.04.2008р. Договору № 395972 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий» № НОМЕР_1 не здійснює виплату вкладу та процентів по вкладу, оскільки строк дії вказаного договору закінчився 26.04.2009р., чим завдає йому збитків.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити в повному обсязі, підтвердивши обставини викладені в заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення (а.с. 26-27). За таких обставин, суд вважає за можливе справу розглядати у відсутність представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами, постановивши відповідно до ст. 169 ЦПК України заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенн виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу.

Судом встановлено, що 26.04.2008р. між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» в особі Київського регіонального управління було укладено Договір № 395972 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий» № НОМЕР_1 (а.с. 7-8). Відповідно до умов Договору позивач вніс грошові кошти в сумі 20000 грн. (а.с. 10). Строк дії договору 12 місяців, процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 17, 1 % річних.

Строк дії вказаного договору закінчився 26.04.2009р.

Відповідно до Звіту по депозиту загальна сума відсотків нарахованих по депозиту станом на 29.04.2009р. становить 3376 грн. 22 коп. (а.с. 9).

06 травня 2009р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача з письмовою заявою з проханням виплатити йому депозит з нарахованими відсотками (а.с. 11-12). Однак, відповідно до листа ВАТ «КБ «Надра» від 25.05.2009р. йому було відмовлено у виплаті вищезазначених коштів.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника або для неї грошову суму (вклад), що надійшла), зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу із спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Частина друга вказаної статті передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами та

інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Як зазначено в письмових запереченнях відповідача, підставою для відмови позивачеві у поверненні вкладу є Постанова Правління Національного банку України від 10.02.2009р. № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра». Відповідно до п.4 вказаної Постанови у ВАТ КБ «Надра» введено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009р. по 10.02.2010р., також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. по 10.08.2009р., який в подальшому було продовжено до 10.02.2010р.

Постановою Правління НБУ № 319 від 11.10.2008р. «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» запроваджено додаткові заходи щодо діяльності банків та п.2.4 визначено, що банки виконують свої зобов»язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов»язань, незалежно від категорії контрагентів. Згідно листа НБУ від 28 жовтня 2008р. № 18-311/3496-14715 «Щодо постанови Правління НБУ від 11 жовтня 2008 р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» банки виконують свої зобов»язання за всіма типами договорів (зокрема, за вкладними (депозитними) договорами....) лише в разі настання строку завершення зобов»язань за такими договорами.

04 грудня 2008 р. постанова НБУ № 319 втратила чинність у зв»язку з набранням чинності Постанови Правління НБУ № 413 «Про окремі питання діяльності банків». П.2 абзацу 5 постанови № 413 передбачено, що банки зобов»язані вживати усіх небхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

Листом № 22-310/946-17250 від 06 грудня 2008р. НБУ звернуло увагу на те, що вищезазначений пункт вказаної постанови забороняє банкам робити дострокове повернення депозитів, так як вони вкладені у довгострокові кредити та інші активи. Вказано також на те, що НБУ буде оцінювати діяльність банків з урахуванням того чи банк забезпечує неухильне виконання цієї вимоги на основі вжиття економічних чи цивільно-правових заходів.

Аналізуючи вищенаведені рекомендації Національного банку України суд не знаходить достатніх підстав вважати їх нормативно-правовими актами, виходячи з того, що порядок їх реєстрації, встановлений Указом Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади « та ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» дотримано не було.

Крім того, відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов»язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів).

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Оцінюючи встановлені обставини, суд прийшов до переконання, що умови, за яких би право позивача щодо розпорядження своїм майном було обмежено, на час розгляду справи не існує.

Таким чином, грошові кошти внесені позивачем та нараховані проценти за користування ними підлягають стягненню в примусовому порядку.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки це суперечить вимогам ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Також, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки укладеним 26.04.2008р. між позивачем та відповідачем Договором строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» не передбачено стягнення моральних збитків.

Відповідно до ст. ст. 81, 84, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі. 30 грн. (а.с. 1) та витрати пов»язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 1000 грн. (а.с. 16), а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 233 грн. 76 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 4, 15, 16, 317, 321, 386, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 60, 81, 84, 88, 212-215, 224-228, 232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Київського регіонального управління (01133 м. Київ, вул. І.Кудрі, 32, код ЄДРПОУ 21707100, кор./р 32002180102 в Головному правлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) на користь ОСОБА_2, який мешкає в АДРЕСА_1 суму вкладу відповідно до Договору № 395972 від 26 квітня 2008р. в розмірі 20000 грн., суму нарахованих процентів 3376грн. 22 коп., витрати за отриману юридичну допомогу - 1000грн., судові витрати - 30 грн., а всього на загальну суму 24 406 (двадцять чотири тисячі чотириста шість) грн. 22 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - ВІДМОВИТИ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Київського регіонального управління (01133 м. Київ, вул. І.Кудрі, 32, код ЄДРПОУ 21707100, кор./р 32002180102 в Головному правлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) на користь Держави судовий збір в сумі 233 грн. 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача протягом 10 днів після отримання ним копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва "через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.