Постанова № 1422975, 21.02.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.08

Справа №АС16/261-07нр.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-центрLTD», м.Суми

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування акту, повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

За участю представників сторін:

від позивача : Кірноз Р.А., Тищук Ю.М.

від відповідача Ануфрієва В.В.

Суть спору: позивач просить суд визнати нечинним акт державної податкової інспекції в м. Суми № 1303/235/4/21108536 від 05.03.2007р., скасувати повідомлення рішення від 15.03.2007р. № 00002922305/0/17714, № 0000302305/0/17718, а також зобов’язати відповідача провести облік податкових зобов’язань позивача у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, акт, податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті до вимог чинного законодавства, у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень від 15.03.2007р. № 0000292305/0/17714, №0000292305/0/17718 є акт невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Маркетинг центр LTD» № 1303/235/21108536 від 05.03.2007 року щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, донарахованого за наслідками попередньої перевірки позивача, про що складено акт від 04.10.2006р. № 6362/2311/21108536/15.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на те, що висновок відповідача є наслідком протиправних дій відповідача, а саме порушенням порядку зарахування платежів, які здійснювались товариством з метою погашення податкового боргу, а також вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення – рішення №№ 0000292305/0/17714, №0000292305/0/17718 від 15.03.2007р.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову зазначає, що згідно порядку погашення податкового боргу станом на 26.10.2007р. сума здійсненої позивачем переплати станом на 22.09.2006р. була зарахована в першу чергу в оплату штрафних санкцій в сумі 38735,00 грн., а залишок сум переплат зараховано в погашення основного платежу по податку на додану вартість.

Однак згідно листа Державної податкової адміністрації України від 21.01.2007р. № 1041/7/19-0117/37 пріоритет при погашенні податкових зобов'язань надається саме погашенню основного платежу, т.б. в першу чергу погашається донарахований основний платіж за актом перевірки, а потім штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення встановленого чинним законодавством порядку погашення податкового боргу сума заздалегідь здійсненої підприємством оплати недоїмки по податку на додану вартість була зарахована в оплату штрафних санкцій, при цьому частина цієї суми була знята з оплати податку на додану вартість. Внаслідок порушення обліку сплати податкових зобов’язань відповідачем безпідставно було створено недоїмку по сплаті податку на додану вартість та неправомірно створено підстави для повторного нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Згідно вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не довів у встановленому порядку правомірність винесених ним вищезазначених податкових повідомлень – рішень від 15.03.2007р. № 0000292305/0/17714, №0000292305/0/17718, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача щодо визнання нечинним акту перевірки № 1303/235/21108536 від 05.03.2007р. суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, т.я. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Акт перевірки не є таким актом.

Таким чином, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000292305/0/17714, № 0000292305/0/17718 від 15.03.2007р. підлягають визнанню нечинними, а адміністративний позов – частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 94 – 98 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають поверненню з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (40030, м.Суми, Червона площа, 2) № 0000292305/0/17714, № 0000292305/0/17718 від 15.03.2007р.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Суми ( 40030, м.Суми, Червона площа,2) провести облік сплати податкових зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг центр LTD» ( 40009, м.Суми, вул. Куликовська, 27, код 21108536) у відповідності до чинного законодавства.

4. В задоволенні вимог про визнання акту Державної податкової інспекції м. Суми ( 40030, м.Суми Червона площа, 2) № 1303/235/21108536 від 05.03.2007р. провадження у справі закрити.

5. Стягнути з Державного бюджету (УДК Сумської області, МФО 837013, код 23636315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-центр ЛТД» (м. Суми, вул. Куликовська,27, і.к. 21108536) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої винесена дана постанова.

7. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

8. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

9. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 26.02.2008 року.