Постанова № 14227364, 15.03.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

С П Р А В А №1-42/11

Номер рядка стат. звіту-31

Код суду-0707

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі : головуючого-судді ФЕЄР І.С.

при секретарі АНДРЕЛА В.Ю.

з участю прокурора КУНАК Н.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Золочівка Млинівського району, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого виконавчим директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпорт-Агро”, раніше не судимого,

- за ст. 212 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він будучи засновником, головою правління та фактично виконуючи функції керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Гравес” (юридична адреса: м.Мукачево, вул.Достоєвського, 7/5, код ЄДРПОУ: 20456736), який відповідав за призначення на посади працівників товариства та їх звільнення, а при відсутності директора та бухгалтера, відповідав за ведення на підприємстві бухгалтерського та податкового обліків, складання і подання податкових декларацій, звітів, балансів, розрахунків та сплату податків, діючи на підставі Статуту підприємства в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року, здійснюючи фінансово-господарські операції та маючи право підпису на всіх фінансових та розрахункових документах, в порушення п.4.1.ст.4, абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року, із змінами та доповненнями внесеними Законами України та в порушення п.п.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, із змінами та доповненнями внесеними Законами України, шляхом умисного приховування та заниження обєктів оподаткування податку на прибуток в 2004 році та неподання до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції податкової звітності декларацій з податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток за період 2005 року, ухилився від сплати податку на додану вартість за період 2004 року на суму 874 097,00 гривень, за 2005 рік на суму 513 161,00 гривень та від сплати податку на прибуток за період 2004 року на суму 1 102 295,00 гривень, за 2005 рік на суму 861 968,00 гривень, а всього на загальну суму 3 351 521,00 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

-2-

Так, ОСОБА_3 в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року в порушення п.4.1.ст.4, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями, умисно не включив до складу валових доходів підприємства та не оподаткував отримані доходи в сумі 7 907 321 гривень, з проведених фінансово-господарських операцій з ТзОВ „Омега Плюс”, філією Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», Першою Львівською філією акціонерного товариства „Кредит Банк”, ТзОВ „Укргалметал” та фінансову допомогу в сумі 2 700,00 гривень.

Таким чином ОСОБА_3, в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року, умисно, шляхом приховування та заниження обєктів оподаткування податком на прибуток, ухилився від сплати податку на прибуток в сумі 1 964 263,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року в порушення п.п.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, із змінами та доповненнями, не включив до складу податкового зобовязання кошти в сумі 1 387 258 ,00 гривень, отримані з операцій проведених з ТзОВ „Омега Плюс”, філією Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз».

Таким чином, ОСОБА_3 в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року, умисно занизив податкове зобовязання з податку на додану вартість і тим самим ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 1 387 258,00 гривень.

Всього, ОСОБА_3 в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 3 351 521,00 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобовязана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

В судовому засіданні під час судового розгляду підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому досудовим слідством злочині, передбаченому ст. 212 ч.3 КК України не визнав, від дачі показів відмовився.

15 березня 2011 року в судовому засіданні державний обвинувач в особі прокурора Кунак Н.О., яка підтримувала обвинувачення, заявила клопотання про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 212 ч.3 КК України на додаткове розслідування у зв»язку порушенням вимог ст. 22 КПК України органом досудового слідства, який його проводив.

Так у судовому засіданні встановлено, що протягом ІУ кварталу 2004 року та протягом 1 кварталу 2005 року ТзОВ “Гравес” не звітувалося до Мукачівської ОДПІ, декларації не подавало, але разом з тим продовжувало проводити господарську діяльність, про що свідчать платіжні доручення, угоди, виписки по банківським рахункам, що є у матеріалах справи. Показами допитаних у судовому засіданні працівників Мукачівської ОДПІ встановлено, що документальна перевірка ТзОВ ”Гравес” проводилася за період до 30 вересня 2004 року, про що складено відповідний акт перевірки від 31 грудня 2004 року. При знятті з обліку зазначеного підприємства працівниками Мукачівської ОДПІ було підписано обхідний лист від 23 лютого 2005 року, згідно якого порушень податкового законодавства виявлено не було, хоча підприємство протягом 1 кварталу 2005 року податкової звітності не подавало. Таким чином в результаті неналежного з наведених причин виконання працівниками Мукачівської ОДПІ своїх службових обов”язків, підприємство ТзОВ “Гравес” було

-3-

знято з податкового обліку та виключено з державного реєстру, а згодом було встановлено досудовим слідством ухилення від сплати податків зазначеним підприємством на загальну суму 3 351 521,00 грн.. Даний факт залишився поза увагою органу, що проводив досудове слідство, діям працівників Мукачівської ОДПІ по вказаним фактам не дано правової оцінки.

Вказані недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті при судовому розгляді справи, а тому кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 212 ч.3 КК України підлягає поверненню прокурору Закарпатської області для організації додаткового розслідування.

Захисники підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування та постановити відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ст. 212 ч.3 КК України виправдальний вирок у зв”язку з відсутністю події злочину.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що клопотання прокурора Кунак Н.О. про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.212 ч.3 КК України для проведення додаткового розслідування слід задовольнити виходячи із слідуючих підстав.

Відповідно до ст.22 КПК України, прокурор, слідчий зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що помякшують і обтяжують його відповідальність. Предметом доказування у кримінальній справі є зокрема, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер і розмір шкоди, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Згідно ст. 129 Конституції України доведеність вини особи у вчиненні злочину є одною з основних засад судочинства. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ці вимоги закону органом досудового слідства не виконані. По справі допущена неповнота та неправильність досудового слідства, які усунуті в судовому засіданні бути не можуть з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, а саме: обвинувачення ОСОБА_3 пред”явлено на підставі припущень (що є недопустимим), досудове слідство по справі проведено з ознаками не об”єктивності та обвинувального ухилу, окремі слідчі дії проведені і процесуальні документи по них складені не тільки з порушенням кримінально-процесуального законодавства, але й містять дані, які не відповідають матеріалам кримінальної справи, зокрема в процесі досудового слідства (яке тривало майже три роки) по справі допитано кілька десятків свідків, однак слідчий вирішив, що тільки чотири з них мають бути допитані в судовому засіданні при розгляді даної справи, які будучи допитаними в судовому засіданні лише підтвердили позицію захисту про відсутність події злочину; в обвинувальному висновку зазначено (сторінка обвинувального висновку 9), що: “ОСОБА_3 будучи ... засновником, головою правління та фактично виконуючи функції керівника ТзОВ “Гравес”..... в період з 01 жовтня 2004 року по 30 квітня 2005 року здійснюючи фінансово-господарські операції та маючи право підпису»не відповідає дійсності та зібраним по справі матеріалам, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу того, що ОСОБА_3 був чи міг бути “головою правління” ТзОВ “Гравес” за період з жовтня 2004 року по квітень 2005 року ; в матеріалах справи немає жодного документу, який би підтверджував здійснення будь-яких господарських операцій ТзОВ “Гравес” 30 квітня 2005 року; права і обов”язки “засновника” Товариства з обмеженою відповідальністю визначені законодавством України та

-4-

Статутом ТзОВ “Гравес” (т.2 а.с. 149-151 розділ 5) і жодним чином по даній справі не можуть поєднуватися з правами і обовязками керівника товариства.

08 лютого 2010 року слідчий Сийплокі проводив огляд документів без винесення ним постанови про прийняття справи до свого провадження, в той час коли справа перебувала в провадженні іншого слідчого (т.13 а.с.265).

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що фактично підставою для її порушення послужила службова записка начальника управілння податкового контролю юридичних осіб ДПА у Закарпатській області ОСОБА_4 від 23 травня 2008 року. (т.1 а.с. 16-19). Відповідно до змісту вищевказаної службової записки, ОСОБА_4, проаналізувавши окремі матеріали допустив можливе формування валового доходу ТзОВ “Гравес” за період 4 кварталу 2004 року та першого кварталу 2005 року, а також вважав, що таке формування валового доходу можливе у випадку, якщо допустити, що у ТзОВ «Гравес»відсутні документально підтверджені витрати. Крім цього, в цій же службовій записці ОСОБА_4 зазначає, що “... у зв»язку з відсутністю в матеріалах справи документів щодо формування ТзОВ «Гравес»по операціях пов»язаних із виконанням робіт та поставкою товаро-матеріальних цінностей, провести визначення податкового кредиту за лютий 2005 року та в цілому за перший квартал 2005 року не видається можливим». Тобто, ще до порушення кримінальної справи, посадові особи ДПА у Закарпатській області констатують відсутність будь-яких приводів та підстав вважати, що посадові особи ТзОВ “Гравес” вчиняли будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати податків та встановити це при відсутності документів щодо формування підприємством податкового кредиту - не видається можливим. Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що вищевказана службова записка ним була складена на підставі аналізу лише тих документів, які йому були надані працівниками податкової міліції і при цьому жодних планових та позапланових перевірок ТзОВ “Гравес” у відповідності до вимог Закону України “Про податкову службу в Україні” та інших діючих нормативно-правових актів не проводилось, а відтак, органами ДПА за цими матеріалами жодні податкові рішення-повідомлення не виносились і виноситись не могли.

Крім цього, як вбачається з рапорту о\у податкової міліції ДПА у Закарпатській облсаті Тонкошкурова Ю.В. від 23 травня 2008 року (т.1 а.с. 13) ТзОВ «Гравес»у 2005 році до Мукачівського ОДПІ не звітувалось.

Тобто, враховуючи вимоги Закону України “Про податкову службу в Україні”, при наявності даних про неподання податкової звітності ТзОВ “Гравес” у 2005 році та наявності певних сумнівів як у податкового органу, зобов”язаного здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою нарахування та сплати податків суб”єктами підприємницької діяльності, так і в органу досудового слідства, останні повинні б були не лише ініціювати, але й забезпечити проведення позапланової податкової перевірки господарської діяльності ТзОВ “Гравес” і вже за її наслідками, та при наявності прийнятих уповноваженим податковим органом податкових повідомлень-рішень, оцінювати дії тих чи інших посадових осіб ТзОВ «Гравес».

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ні органами Мукачівської ОДПІ, ні органами ДПА у Закарпатській області, ні досудовим слідством не вживалося жодних заходів передбачених діючим законодавством України до можливого встановлення, як цього вимагає законодавство України будь-яких податкових зобов”язань ТзОВ “Гравес”, шляхом винесення (отримання) податкового рішення-повідомлення уповноваженого органу на певну суму податкового зобов”язання (боргу), що свідчить про відсутність таких податкових зобов”язань у ТзОВ “Гравес”, як у 2004-2005 роках так і зараз. Більше того, слідчий по справі, будучи достовірно проінформованим про відсутність необхідних документів та належних доказів вини по даній справі, для притягнення будь-кого в якості обвинуваченого, будучи обізнаним із змістом вищевказаної доповідної записки начальника УПК ЮО ДПА у Закарпатській області від 23 травня 2008 року в частині лише допустимості її висновків, а також

-5-

будучи ознайомленим із змістом висновку судового експерта №121 від 21 травня 2009 року пред”явив обвинувачення спочатку ОСОБА_6,а в подальшому і ОСОБА_3.

Також у суду викликає сумніви висновок експерта №121 від 21 травня 2009 року. У суду немає підстав стверджувати, що даний висновок експерта складений завідомо неправдиво, однак є всі підстави вважати даний експертний висновок не об”єктивним. При проведенні експертизи по даній справі, експертом ОСОБА_7 були порушені та проігноровані вимоги кримінально-процесуального і податкового законодавства України, чим грубо порушено ст.3 закону України “Про судову експертизу”, у відповідності до якої: “Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об”єктивності та повноти дослідження”, а також, експерт, при проведенні експертизи безпідставно вийшла за межі поставлених їх запитань.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постанову слідчого при призначення судово-бухгалтерської експертизи було винесено 15 травня 2009 року. Для проведення цієї експертизи, експерту в м. Донецьку було надано 12 томів кримінальної справи. Разом з цим, із висновку експерта ОСОБА_7 №121 від 21 травня 2009 року (арк.висновку 2) експертизу вона проводила не лише в межах 12-ти томів кримінальної справи, але й на підставі якихось невідомо яких “інших” документів, які чомусь органом досудового слідства до матеріалів кримінальної справи долучені не були. Які це “інші” документи і скільки їх було, залишається лише здогадуватися, оскільки сама ОСОБА_7 будучи допитаною в судовому засіданні, поясниити, які саме конкретно документи входили до складу “інших” не змогла.

Крім цього, звертає на себе увагу той факт, що вищевказаний експерт затратила на вивчення 12-ти томів кримінальної справи (в тому числі “інших” невідомо яких документів), їх аналіз, а також технічне складання експертного висновку з розрахунками та таблицями лише 24 робочих години, що, на думку суду, говорить про те, що повне вивчення матеріалів справи експертом взагалі не проводилось, а сам експертний висновок складений необ”єктивно.

Із змісту висновку експерта ОСОБА_7 №121 від 21 травня 2009 року: (аркуш висновку 8) “Слід відмітити, що до складу валових доходів не включені певні суми, по причині неповного надання матеріалів”.... (аркуш висновку 10). Слід відмітити, що у валові витрати не включені вартість товарів (робіт, послуг) не надається можливим в зв”язку з відсутністю в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів по витратній частині ТзОВ “Гравес” та іншої інформації по придбанню товарів (робіт, послуг) з метою використання в господарській діяльності” (аркуш висновку 11): “ В зв”язку з відсутністю в матеріалах кримінальної справи документів щодо формування ТзОВ “Гравес” податкового кредиту з операцій, пов”язаних з виконанням робіт і поставкою ТМЦ, а саме податкових накладних, визначити податковий кредит за період з 01 жовтня 2004 року по 11 березня 2005 року не надається можливим”. Тобто, в описовій частині висновку експерт ОСОБА_7 констатує факт відсутності в матеріалах кримінальної справи певного переліку документів, які впливають на правильність обрахунку податкових зобов”язань ТзОВ “Гравес”, але одночасно поряд з цим, експерт дає висновок про не декларування та несплату ТзОВ “Гравес” певних видів податків, тобто суперечить сама собі.

Очевидним є те, що поспіх у вивченні матеріалів кримінальної справи, некомпетентність та недостатнє знання української мови стали наслідком того, що експерт ОСОБА_7 при складанні експертного висновку вийшла за межі поставлених їх запитань органом досудового слідства. Зокрема, як вбачається із змісту постанови слідчого про призначення судово-бухгалтерської експертизи від 15 травня 2009 року, органом досудового слідства були поставлені запитання про те: «Який розмір зобов'язання по податку на прибуток, який підлягає сплаті ТзОВ “Гравес” до

-6-

державного бюджету за період з 01 жовтня 2004 року до 30 квітня 2005 року?” (аналогічно по питанню щодо ПДВ). А експерт у своїх відповідях зазначених у експертному висновку, констатує факт «не нарахування, не декларування та несплати певних видів податків.”

Крім цього, експерт ОСОБА_7 даючи подібний експертний висновок очевидно не була ознайомлена із норами законів України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну податкову службу в Україні”, Інструкцією “Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459 та постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08 жовтня 2004 року, у відповідності до яких встановлення факту не декларування доходів, донарахування податків та визначення їх розміру входить до виключної компетенції органів ДПА України, а факт несплати податків (або ухилення від їх сплати) настає тільки після узгодження такого податкового зобов”язання (податкового боргу) в порядку, визначеному Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Незнання законодавства та неповне його застосування експертом ОСОБА_7 підтверджується і змістом її експертного висновку (аркуші висновку 2-3) у якому вона зазначає, що для проведення експертизи вона використала лише Закони України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість”.

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи експерт ОСОБА_7, всупереч діючому законодавству, не лише надала необ”єктивний висновок по неповних матеріалах справи вийшовши за межі поставлених експерту запитань, але й склала цей експертний висновок з перевищенням своїх посадових повноважень, незаконно взявши на себе повноваження органу ДПА в частині встановлення фактів ненарахування та несплати певних видів податків ТзОВ “Гравес”. Крім цього, звертає на себе увагу те, що будучи допитаною в судовому засіданні, на переважну більшість запитань захисників пов”язаних з вищевказаними порушеннями законів при проведенні експертизи експерт ОСОБА_7 надала відповідь: “Я не можу відповісти на це запитання”, або ж взагалі залишила окремі запитання без будь-якої відповіді.

Таким чином, в ході додаткового розслідування по даній кримінальній справі необхідно, з дотриманням всіх процесуальних норм, усунути виявлені порушення при розслідуванні даної кримінальної справи, повторно зібравши всі необхідні документи та надавши їх експерту призначити судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити кваліфікованим експертам, дати правову оцінку діям працівників Мукачівської ОДПІ, які неналежно виконали свої службові обов”язки в результаті чого підприємство ТзОВ “Гравес” було знято з податкового обліку та виключено з державного реєстру, а згодом було виявлено органом досудового слідства ухилення від сплати податків зазначеним підприємством на загальну суму 3 351 521,00 грн. і на підставі зібраних доказів по справі дати юридичну та правову оцінку діям ОСОБА_3

У разі необхідності провести і інші необхідні слідчі дії для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.273, 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 212 ч.2 КК України направити прокурору Закарпатської області для проведення додаткового розслідування.

-7-

Запобіжний захід ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишити без змін.

На постанову протягом 07 (семи) діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ: І.С.ФЕЄР