Постанова № 14226419, 28.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. справа № 2а-27232/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005»

до відповідача Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р.

за участю представників позивача Рищенко Д.О, Захватової О.Ф.

представника відповідача Курицького Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма Олімп 2005» звернулося до суду з позовом до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень 0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами планової виїзної перевірки ПП «Фірма Олімп 2005» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. був складений акт № 866/23/33560013 від 19.05.2010р. Зазначеним актом було встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: занижено податок на прибуток на суму 197194 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 року у сумі 43835,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 12659,00 грн., за 3 квартал 2009р. у сумі 117947,00 грн., за 4 квартал 2009р. у сумі 22753,00 грн. та завищено податок на прибуток у сумі 27818,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009р. на суму 27818,00 грн. та п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 134784,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 р. на суму 9558,00 грн., за лютий 2009 року на суму 15930,00 грн., за березень 2009р. на суму 8964,00 грн., за квітень 2009р. на суму 234,00грн., за травень 2009р. на суму 9673,00 грн., за червень 2009р. на суму 304,00 грн., за липень 2009р. на суму 39121,00 грн., за серпень 2009р. на суму 24568,00 грн., за вересень 2009р. на суму 9056,00 грн., за жовтень 2009р. на суму 17025,00 грн.

На підставі цього акту, відповідно до абз «б» підпункту 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612300/0 від 01.06.2010р. на суму 159594,00 грн., з яких 117460,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток і 42134,00 грн.- сума штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0000622300/0 від 01.06.2010р. на суму 139876,50 грн., з яких 93251,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 46625,50 грн.- сума штрафних санкцій.

Зазначені рішення були отримані позивачем 07.06.2010р. та 15.06.2010р. оскаржені до Єнакієвської ОДПІ в Донецькій області (вих. № 175 від 15.06.2010р.).

21.08.2010р. позивачем було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2010р., згідно якого податкове повідомлення - рішення №0000612300/0 від 01.06.2010р. на суму 159594,00грн., а також податкове повідомлення - рішення №0000622300/0 від 01.06.2010р. на суму 139876,50 грн. залишені без змін, а скарга Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» від 15.06.2010р. - без задоволення у повному обсязі.

Рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2010р. було оскаржене Приватним підприємством «Фірма Олімп 2005» до Державної податкової адміністрації у Донецької області 30.08.2010р. (вих. № 264 від 30.08.2010р.).

24.09.2010р. позивачем було отримано прийняте за результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення - рішення №0000612300/1 від 16.08.2010р. на суму 159594,00грн., з яких 117460,00грн. - сума донарахованого Єнакієвською ОДПІ податкового зобов'язання з податку на прибуток і 42134,00грн. - сума штрафних санкцій, а також податкове повідомлення - рішення №0000622300/1 від 16.08.2010р. на суму 139876,50грн., з яких 93251,00грн. - сума донарахованого Єнакієвською ОДПІ в Донецькій області податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 46625,50грн. - сума штрафних санкцій. Вищезгадані повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації у Донецькій області 30.09.2010 (вих. №315)

04.11.2010р. Приватним підприємством «Фірма Олімп 2005» було отримано рішення про результат розгляду повторних скарг (вих. 18920/10/25-113-5 від 27.10.10р.). Згідно вищезгаданого рішення було зменшено штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 360,00 грн., в іншій частини скарга Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» залишена без задоволення.

05.11.2010р. Приватним підприємством Фірма Олімп 2005» були отримані податкове повідомлення-рішення №0001042300/2 від 29.10.2010р. з податку на прибуток на суму 159233,6 грн., а також податкове повідомлення рішення №0000622300/2 від 29.10.2010р. по податку на додану вартість на суму 139876,50 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими податковим повідомленням-рішенням №0001042300/2 від 29.10.2010р. з податку на прибуток на суму 159233,6 грн., та №0000622300/2 від 29.10.2010р. з податку на додану вартість на суму 139876,50 грн., виданих Єнакієвською ОДПІ в Донецькій області на підставі Акту перевірки. Посилаючись на ч. 2 ст. 6, ст. ст. 11, 14, 19 Конституції України, ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 228, ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 1.7, 2.3.2, 2.3.4, 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, п.3.1.1. Методичних рекомендацій, затверджених Наказом ДПА України від 11.09.2008р. №584, Правилами оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження бланків перевізних документів» від 19.11.1998р. №460 зазначає, що згідно статуту передача в оренду приміщень є одним з видів його господарської діяльності. Вважає, що відповідач невірно дійшов висновку стосовно невикористання у господарській діяльності електричної енергії, яка була придбана у ВАТ «Донецькобленерго» на загальну суму 17130,00 грн. Факт здачі в оренду частини складських приміщень, не є доказом того, що витрати на придбання електричної енергії не відносяться до господарської діяльності позивача. Також зазначає, що наявність звязку між витратами на придбання електричної енергії у ВАТ «Донецькобленерго» на суму 17130,00 грн. та господарською діяльністю підтверджується наміром отримати користь від придбаної електричної енергії, а саме забезпечити енергоносіями функціювання електричних приладів (офісної техніки, освітлення, засобів забезпечення належних умов праці робітників підприємства та виконання вимог охорони праці та ін.), під час організації, налагодження, ведення господарської діяльності. Іншого приміщення для розміщення вищезгаданих працівників, складування та зберігання товарно - матеріальних цінностей позивач не має.

Висновки відповідача щодо завищення валових витрат в 1 кварталі 2009року на суму 8417,00грн. внаслідок включення до складу валових витрат вартості послуг з тарування (упаковці у відповідну тару) товару (цементу) при здійсненні постачання, придбаного Приватним підприємством «Фірма Олімп 2005» у постачальника ТОВ «Промцемент» позивач також вважає необґрунтованими. Зазначає, що витрати на упаковку, маркування товару входили у вартість товару при купівлі його позивачем. Відповідно, вищезгадані витрати були включені у вартість товару при наступній реалізації цього товару покупцеві - ТОВ «Млин Сервіс».

Також вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір купівлі-продажу від 01.09.2009р. за № РБ-2009/22-КП на постачання цементу, який укладений між ним та ПП «Ресурс Буд» має ознаки нікчемності. Позивач зазначає, що згідно зазначених вище зазначеного договору позивач придбав у ПП «Ресурс Буд». Виконання сторонами договору підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та податковими накладними, залізничними накладними. Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. У звязку з цим просить податкові повідомлення-рішення д №0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р. визнати недійсними та скасувати.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 20.12.2010р. № 3458/8. Зазначає, що позивачем була завищена сума валових витрат внаслідок включення до складу валових витрат підприємства на придбання електричної енергії у ВАТ «Донецькобленерго» на загальну суму 17130,00 грн., оскільки частина складських приміщень -344,1 кв.м з 886,4 кв.м. загальної площі здавалися в оренду двом підприємцям фізичним особам: ПП ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6, а витрати на електроенергію окремо орендарям не виставлялись. Також позивачем було завищено валові витрати в 1 кварталі 2009 року на суму 8417,00 грн. внаслідок включення до складу валових витрат вартості послуг з тарування (упаковці у відповідну тару) товару (цементу) при здійсненні постачання, придбаного позивачем у постачальника ТОВ «Промцемент». Вартість послуг тарування товару окремо не предявлялась. Крім того, позивач здійснив операції з поставки товару з ПП «Ресурс-Буд», що має ознаки «безтоварних операцій», оскільки відсутні документи, які підтверджують фактичне транспортування товару. Проведення «безтоварних» операцій без плати грошових коштів та податків від цих операцій, з наміром нанести шкоду державі, суперечить моральним засадам суспільства. Тому відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України договір порушує публічний порядок і є нікчемним.

За таких обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підстав, у звязку з чим просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Приватне підприємство «Фірма Олімп 2005» зареєстрований виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 19.05.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 292930, код ЄДРПОУ 33560013.

На підставі направлень №52 від 19.04.2010р. і №63 від 05.05.2010р., виданих Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією в Донецькій області, була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» (Код ЄДРПОУ 33560013) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

За результатами перевірки був складений акт № 866/23/33560013 від 19.05.2010р. (надалі Акт перевірки).

Зазначеним актом було встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: занижено податок на прибуток на суму 197194 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 року у сумі 43835,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 12659,00 грн., за 3 квартал 2009р. у сумі 117947,00 грн., за 4 квартал 2009р. у сумі 22753,00 грн. та завищено податок на прибуток у сумі 27818,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009р. на суму 27818,00 грн. та п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 134784,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 р. на суму 9558,00 грн., за лютий 2009 року на суму 15930,00 грн., за березень 2009р. на суму 8964,00 грн., за квітень 2009р. на суму 234,00грн., за травень 2009р. на суму 9673,00 грн., за червень 2009р. на суму 304,00 грн., за липень 2009р. на суму 39121,00 грн., за серпень 2009р. на суму 24568,00 грн., за вересень 2009р. на суму 9056,00 грн., за жовтень 2009р. на суму 17025,00 грн.

На підставі цього акту, відповідно до п.п. «б» підпункту 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612300/0 від 01.06.2010р. на суму 159594,00 грн., з яких 117460,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток і 42134,00 грн. - сума штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0000622300/0 від 01.06.2010р. на суму 139876,50 грн., з яких 93251,00 грн.- сума донарахованого податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 46625,50 грн. - сума штрафних санкцій.

Зазначені рішення були отримані позивачем 07.06.2010р.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення 15.06.2010р. були оскаржені до Єнакієвської ОДПІ в Донецькій області (вих. № 175 від 15.06.2010р.).

21.08.2010р. позивачем було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2010р., згідно якого податкове повідомлення - рішення №0000612300/0 від 01.06.2010р. на суму 159594,00грн., а також податкове повідомлення - рішення №0000622300/0 від 01.06.2010р. на суму 139876,50 грн. залишені без змін, а скарга Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» від 15.06.2010р. - без задоволення у повному обсязі.

Рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2010р. було оскаржене Приватним підприємством «Фірма Олімп 2005» до Державної податкової адміністрації у Донецької області 30.08.2010р. (вих. № 264 від 30.08.2010р.).

24.09.2010р. позивачем було отримано прийняте за результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення - рішення №0000612300/1 від 16.08.2010р. на суму 159594,00грн., з яких 117460,00грн. - сума донарахованого Єнакієвською ОДПІ податкового зобов'язання з податку на прибуток і 42134,00грн. - сума штрафних санкцій, а також податкове повідомлення - рішення №0000622300/1 від 16.08.2010р. на суму 139876,50грн., з яких 93251,00грн. - сума донарахованого Єнакієвською ОДПІ в Донецькій області податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 46625,50грн. - сума штрафних санкцій. Вищезгадані повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації у Донецькій області 30.09.2010р. (вих. №315).

04.11.2010р. Приватним підприємством «Фірма Олімп 2005» було отримано рішення про результат розгляду повторних скарг (вих. 18920/10/25-113-5 від 27.10.10р.). Згідно вищезгаданого рішення було зменшено штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 360,00 грн., в іншій частини скарга Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» залишена без задоволення.

05.11.2010р. Приватним підприємством Фірма Олімп 2005» були отримані податкове повідомлення-рішення №0001042300/2 від 29.10.2010р. з податку на прибуток на суму 159233,6 грн., а також податкове повідомлення рішення №0000622300/2 від 29.10.2010р. по податку на додану вартість на суму 139876,50 грн.

Позивач не згоден з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями у повному обсязі. Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними та скасування даних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню з наступних підстав.

У акті перевірки відповідачем відображено встановлене порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (т.1 а.с. 22), в результаті чого позивачем до складу валових витрат у 1-4 кварталах 2009 року включені витрати на придбання товарів, які не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності у розмірі 651958 грн. У цьому періоді постачальниками позивача були ПП „Ресурс Буд” (проведено господарських операцій на суму 444 296 грн.) та ТОВ „Укрбудпром” (проведено господарських операцій на суму 207 662 грн.).

У Акті перевірки відповідачем відображено придбання у ПП „Ресурс Буд” цементу та будматеріалів на суму 444296 грн. у тому числі: за липень 2009 року на суму 231956 грн. за накладними № 44814751 від 18.07.2009р., №44815699 від 25.07.2009р., №44816544 від 30.07.2009р., №44816352 від 28.07.2009р., № 44816561 від 31.07.2009р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 21356944, № 23976756, № 24446174, № 24464414, №26281196; за серпень 2009 року на суму 100844 грн. за накладними №44818343 від 12.08.2009р., № 44819171 від 18.08.2009р., № 44821343 від 31.08.2009р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 24106312, № 24051815, № 24457277; за вересень 2009 року на суму 98532 грн. за накладною №44822975 від 15.09.2009р., якій відповідає номер залізничного вагону 24542441; за жовтень 2009 року на суму 101823,8 грн. за накладними №44825104 від 02.10.2009р., № 44826663 від 16.10.2010р., яким відповідають номери залізничних вагонів № 2360811, № 23346869.

Відповідачем були досліджені також платіжні доручення № 4744 від 13.07.2009р. на суму 52156,00 грн., № 4774 від 22.07.2009р. на суму 44056,00 грн., № 4775 від 23.07.2009р., № 4775 від 24.07.2009р. на суму 52616,00 грн., № 4789 від 30.07.2009р. на суму 45900,00 грн., № 4836 від 11.08.2009р. на суму 53720,00 грн., №4849 від 17.08.2009р. на суму 47124,00 грн., № 4890 від 26.08.2009р. на суму 44812,00 грн., № 4946 від 08.09.09р. на суму 53720,00 грн., №5021 від 05.10.2009р. на суму 51263,84 грн., № 5037 від 12.10.2009р. на суму 53720,00 грн., №5205 від 10.12.2009р. на суму 41344,00грн., за якими позивач розраховувався з ПП „Ресурс Буд”.

Крім того, відповідачем встановлена наявність виданих ПП „Ресурс Буд” податкових накладних, за якими позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ на суму 88859,31грн.

Відповідачем також зазначено, що згідно з умовами укладеного між позивачем та ПП „Ресурс Буд” договору від 01.09.2009р. №РБ-2009/22-КП постачання цементу здійснюється залізничним транспортом. Право власності від ПП „Ресурс Буд” до позивача переходить з моменту відвантаження товару до станції покупця. Як зазначає відповідач, власними силами позивач перевезення товару не здійснював, вартість його перевезення трансполярним підприємствам не оплачував. Первинні документи, які б підтверджували транспортування ПП „Ресурс Буд” цементу на адресу позивача до перевірки надані не були, залізничний тариф не перевиставлявся. Зважаючи на це, відповідач дійшов висновків про відсутність документів, які б підтверджували б перехід права власності від ПП „Ресурс Буд” до позивача.

Придбаний у ПП „Ресурс Буд” товар на складах не зберігався, а був реалізований покупцям у тих самих податкових періодах. Тому на підставі наявних документів відповідач зазначає про неможливість встановити виробника товарів, маршрут руху товарів, платника послуг за залізничні перевезення.

В той самий час відповідачем встановлено, що ПП „Ресурс Буд” мало відносини з ТОВ „Інформаційні матеріали та технології” (не знаходиться за юридичною адресою), ТОВ „Волошка” (місцезнаходження не встановлено) та ТОВ „Салют Трейд” (прийняте рішення про ліквідацію). З посиланням на Правила оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідач вказує, що до дорожніх документів входять залізнична накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання багажу.

Відсутність таких документів свідчить про безтоварність операцій з постачання товару, а отже укладення договорів щодо його придбання з метою нанести шкоду державі та суспільству шляхом зменшення надходжень до державного бюджету. Такий правочин порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

За розрахунком №250/9 від 04.02.2011р., який наданий відповідачем на вимогу суду, за вказане порушення спірними повідомленнями-рішеннями визначені податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 111074 грн., та ПДВ у сумі 88 858 грн.

Що стосується даного порушення судом встановлено, що між позивачем та ПП „Ресурс Буд” укладалися усні договори купівлі-продажу, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами (т.1 а.с. 125-135), а також письмовий договір №РБ-2009/22-кп від 01.09.2009 року, за якими ПП „Ресурс Буд” продає, а позивач придбаває цемент у різних тарах (25, 50 кг.).

Виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними від 19.07.2009р. № РБК-000254 на суму 49088,00 грн., від 26.07.2009р. № РБК-000522 на суму 44352,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000565 на суму 44676,00 грн., від 31.07.2009р. № РБК-000605 на суму 47940,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000786 на суму 45900,00 грн., від 14.08.2009р. на суму 53720,00 грн., від 18.08.2009р. №РБК-001318 на суму 47124,00 грн., від 04.09.2009р. № РБК-001670 на суму 44812,00 грн., від 16.09.2009р. №РБК-002146 на суму 53720,00 грн., від 05.10.2009р. № РБК-003008 на суму 51263,84 грн., від 17.10.2009р. №РБК-003191 на суму 50560,00 грн.

Про реквізити, за якими необхідно відвантажити цемент, позивач повідомляв ПП „Ресурс Буд” заявками № 2 від 13.07.2009р., № 3 від 22.07.2009р., № 4 від 23.07.2009р., №5 від 23.07.2009р., № 6 від 30.07.2009р., № 7 від 10.08.2009р., № 8 від 14.08.2009р., № 9 від 25.08.2009р., № 10 від 08.09.2009р., № 11 від 25.09.2009р., № 12 від 12.10.2009р. (т.1 а.с 237-247).

Одночасно позивачем укладені договори продажу цементу з ПП «Фірма Каре» (договір від 12.01.2009р. №9, т.1 а.с.162-165), фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (договір від 22.07.2009р. №30, т.1 а.с. 166-169), МП «Нева» (договір від 12.01.2009р. №7, т.1 а.с. 170-172), фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (укладені усні договори). Відвантаження цим контрагентам відбувалося за їх заявками (т. 1. а.с.228-236).

Факт отримання цементу від позивача вказаними контрагентами підтверджується:

- видатковими накладними від 19.07.2009р. № РБК-000254 на суму 49088,00 грн., від 26.07.2009р. № РБК-000522 на суму 44352,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000565 на суму 44676,00 грн., від 31.07.2009р. № РБК-000605 на суму 47940,00 грн., від 31.07.2009р. №РБК-000786 на суму 45900,00 грн., від 14.08.2009р. №РБК-001164 на суму 53720,00 грн., від 18.08.2009р. №РБК-001318 на суму 47124,00 грн., від 04.09.2009р. № РБК-001670 на суму 44812,00 грн., від 16.09.2009р. №РБК-002146 на суму 53720,00 грн., від 05.10.2009р. № РБК-003008 на суму 51263,84 грн., від 17.10.2009р. на суму 50560,00 грн.;

- листами, які підтверджують отримання товару контрагентами

·ПП «Фірма Каре» вих. №273 від 24.11.2010р.;

·ПП ОСОБА_10 без номеру;

·ПП ОСОБА_11 без номеру;

·МПП «НЕВА» вих. 11 від 25.11.2010р.;

·ПП ОСОБА_8 без номеру від 24.11.2020р.

- залізничними накладними № 44815699 від 25.07.2009р., № 44816352 від 30.07.2009р., № 44816561 від 31.07.2009р., № 44816544 від 31.07.2009р., № 44818343 від 13.08.2009р., 44819171 від 18.08.2009р., № 44821343 від 03.09.2009р., 44822975 від 15.09.2009р., № 44825104 від 02.10.2009р., № 44826663 від 16.10.2009р., № 44814751 від 18.07.2009р.

Крім того, судом були здійснені заходи з встановлення обставин постачання ПП «Ресурс-Буд» цементної продукції позивачеві надіслані запити особам, які зазначені у залізничних накладних та до залізниці.

У відповідь судом отримані листи від 28.01.2011р. №110/СЦУ-261/11, від 25.02.2011р. № 110/СЦУ-496/11, які підтверджують відвантаження цементної продукції ВАТ «Євроцемент-Україна» за період липень-листопад 2009р. за зазначеними вище залізничними накладними саме контрагентам позивача. При цьому у якості платника відправником зазначене ПП «Ресурс Буд».

На запит суду Південна залізниця листом від 01.02.2011р. повідомила, що за перебігом строків зберігання документи, на підставі яких можливо було б надати витребувані судом відомості, відсутні.

Таким чином, судом отримані докази наявності відносин між вантажовідправником цементу залізницею (ВАТ «Євроцемент-Україна»), посередниками (ПП «Ресурс Буд» та позивач) та одержувачем вантажоодержувачами (контрагентами позивача). Первинні документи, які підтверджують передачу товарів від ПП «Ресурс Буд» позивачеві, відповідні податкові накладні були наявні у позивача під час перевірки.

Враховуючи, що висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Ресурс Буд» ґрунтуються на відсутності доказів переходу права власності на продукцію до позивача, участі цих осіб у її перевезенні, одержання судом доказів, які спростовують такі твердження є підставою для висновку про необґрунтованість акту перевірки у частині заниження податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 111074 грн., та ПДВ у сумі 88 858 грн.

Під час перевірки відповідач також дійшов висновків про порушення з боку позивача п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищені валові витрати на суму 17130 грн. та податковий кредит у сумі 2710 грн.

У акті перевірки відображено (т. 1 а.с. 19) що позивач включив до складу валових витрат по деклараціям за 1 4 квартал 2009р. вартість електричної енергії, яка не використовувалася у власній господарській діяльності. Аналогічно відображено включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту тих самих періодів (т.1 а.с. 41).

Відповідачем встановлено, що позивач придбав у ВАТ «Донецькобленерго» електричну енергію на суму 17130 грн., яка призначена для використання у складському приміщенні площею 886,4 кв.м., яке розташоване у сел. Корсунь.

Згідно договорів оренди частина цього складського приміщення здавалася в оренду ПП ОСОБА_5 (135,4 кв.м.) та ПП ОСОБА_12 (208,7 кв.м.).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно наданих йому документів складське приміщення у господарській діяльності не використовувалося, використана електроенергія до суми орендної плати підприємством не включалася.

Згідно наданого відповідачем розрахунку дане порушення призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 2710 грн. та податку на прибуток на суму 4 282 грн.

Щодо даного порушення судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Донбасенерго» укладений договір №2190 від 21.04.2008р. (т.1 а.с. 249), за яким позивач придбавав електричну енергію. Розрахунки за даним договором підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями рахунків (т.2 а.с. 23-50) та реєстрів платіжних документів (т.2 а.с. 51-66).

03.01.2007 року між позивачем та ПП ОСОБА_12, укладений договір №6/а, за яким останній приймає у оренду частину складського приміщення площею 208,7 кв.м. за адресою м. Єнакієве, сел. Корсунь, вул. Больнична, 2а. Приміщення передане за актом від 03.01.2007р. Додатковою угодою від 01.01.2009р. строк дії договору продовжений до 31.12.2009 року. Додатковою угодою від 01.01.2009 року уточнене складське приміщення, яке передане в оренду бокс №2.

Згідно акту приймання передачі послуг за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. вартість послуг за цей період склала 600 грн., електрична енергія орендатору не надавалася.

Також 03.05.2007 року між позивачем та ПП ОСОБА_5 укладений договір №41/а, за яким останній приймає у оренду частину складського приміщення площею 135,4 кв.м. за адресою м. Єнакієве, сел. Корсунь, вул. Больнична, 2а. Приміщення передане за актом від 03.05.2007р. Додатковою угодою від 01.01.2009р. строк дії договору продовжений до 31.12.2009 року. Додатковою угодою від 01.01.2009 року уточнене складське приміщення, яке передане в оренду бокс №1.

Згідно акту приймання передачі послуг за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. вартість послуг за цей період склала 600 грн., електрична енергія орендатору не надавалася.

Як зазначено у акті перевірки позивача (т. 1 а.с. 19) загальна площа приміщення за адресою м. Єнакієве, сел. Корсунь, вул. Больнична, 2а складає 886,4 кв.м. У довідці про загальну інформацію щодо позивача та результати його діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року, які є додатком №2 до Акту перевірки (т.1 а.с. 57) відповідачем зазначено, що позивач використовував у своїй діяльності офісне приміщення за вказаною адресою площею 886,4 кв.м., частину якого площею 135,4 кв.м. та 208,7 кв.м. якої здавав в оренду. Наявність інших приміщень, у яких позивач здійснює діяльність, відповідачем не встановлена.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Одним з принципів адміністративного судочинства, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України також є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виключення з цього правила складають справи щодо дій або бездіяльності субєктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Частина 4 ст. 71 КАС України також передбачає обовязок суду витребувати документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У відповідності до зазначених вище норм та на вимогу суду відповідач не надав доказів, які б підтверджували споживання ПП ОСОБА_12 та ПП ОСОБА_5 придбаної позивачем електричної енергії, а також відсутність такого споживання самим позивачем. У той самий час наданими позивачем доказами (договорами, актами приймання - передачі послуг) спростовуються висновки відповідача, за яких він дійшов висновку про те, що оплачена позивачем електрична енергія позивачем не використовувалася.

Зважаючи не це, суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на суму 4 282 грн.

Окрім наведених відповідач у Акті перевірки відобразив також порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 1 кварталі 2009 року на суму 8417 грн. (т.1 а.с. 21). Зокрема відповідачем зазначено, що позивачем неправомірно включена до складу валових витрат вартість послуг з тарування вагонів, які надані ТОВ «Промцемент». Придбаний у цього контрагента цемент був проданий ТОВ «Млин Сервіс», однак вартість послуг з тарування вагонів цьому підприємству не була предявлена.

З посиланням на п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності відповідач стверджує, що підприємством внаслідок зазначених операцій отриманий збиток у сумі 8417 грн.

У звязку з наведеним відповідач також дійшов висновку, що позивачем порушений п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Дане порушення призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 1683 грн. та податку на прибуток підприємств у сумі 2104 грн.

При вирішенні спору у цій частині судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промцемент» укладений договір №70 від 27.08.2008 року, за умовами якого останній продає, а позивач приймає у власність цемент виробництва ТОВ «Промцемент». Відповідно до п. 2.1 цього договору ціна вартість, марка цементу та тип його пакування наводиться у додаткових угодах до договору.

Згідно зі специфікаціями, які є додатками до договору (т.2 а.с. 109-120), його сторони визначили, які партії товару мають бути упаковані, а які постачаються навалом. У видаткових накладних №П-00000012 від 14.01.2009р. на суму 39741,6 грн., №П-00000049 від 22.01.2009р. на суму 40952,24 грн., №П-00000063 від 23.01.2009 року на суму 40952,24 грн. зазначено, що окремо позивач одержує цемент, а окремо сплачує вартість тарування цементу у тому числі паперові мішки. Загальна вартість тарування без ПДВ склала 2750,22 грн., 2833,56 грн. та 2833,56 грн. відповідно, усього на суму 8417 грн. Постачання у інших випадках здійснювалося із зазначенням у накладних загальної вартості цементу в тарі.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що придбаний у ТОВ «Промцемент» цемент, зокрема за накладними від 14.01.2009р., 22 та 23.01.2009р. позивач реалізував ТОВ «Млин Сервіс».

Судом встановлено, що між позивачем та вказаним підприємством укладений договір №1 від 05.01.2009р., умовами якого передбачене постачання позивачем цементу. Згідно з п. 1.2 даного договору вартість, тип товару та його пакування, кількість товару визначається у видаткових накладних.

Постачання відбувалося за замовленнями, зокрема від 13.01.2009р., 21 та 23.01.2009 року, у яких контрагент позивача просив відвантажити йому цемент у тарі 50 кілограмів.

Згідно видаткової накладної № РН-0000002 від 14.01.2009р. позивач поставив ТОВ «Млин Сервіс» цемент вартістю 40590 грн., накладної №РН-0000009 від 22.01.2009р. на суму 41820 грн., накладної №РН-0000012 від 23.01.2009р. на суму 41820 грн. При цьому у накладних зазначено про продаж цементу у тарі.

Таким чином, за умовами договору з ТОВ «Млин Сервіс» 13, 22 та 23 січня 2009 року позивачем був поставлений цемент у мішках, послуги з тарування якого були раніш одержані від ТОВ «Промцемент». Ціна, за якою він був проданий ТОВ «Млин Сервіс» перевищує вартість, сплачену позивачем ТОВ «Промцемент». Це спростовує твердження відповідача про збитковість цих операцій та не використання у господарській діяльності позивача послуг з тарування цементу.

Зважаючи на це, висновки відповідача про заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 1683 грн. та податку на прибуток підприємств у сумі 2104грн. не відповідають встановленим судом обставинам, є необґрунтованими.

Враховуючи наведені вище висновки про неправомірність та необґрунтованість висновків позивача про заниження податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 93251 грн. та податку на прибуток 117460 грн., суд вважає також безпідставним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки цим пунктом передбачене застосування санкцій виключно у випадку визначення податкових зобовязань контролюючим органом.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001042300/2 від 29.10.2010р., № 0000622300/2 від 29.10.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції від № 0001042300/2 від 29.10.2010р.

Визнати недійним та скасувати податкове повідомлення-рішення Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції №0000622300/2 від 29.10.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» (86400, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Леніна, 87/160, ЄДРПОУ 33560013) судові витрати з судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 березня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.