Постанова № 14226406, 14.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 р. справа № 2а-27227/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТІС»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представника позивача Волосян Л.В.

представника відповідача Мезенцева В.М.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАТІС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2010р. №0002162340/0/22138/10/23-13 та від 17.11.2010р. №0002162340/1/29140/10/23-313.

Ухвалою від 31.01.2011 року позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «МАТІС» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдиас» за період: січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р. були залишені без розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «МАТІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдиас» за період: січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року відповідачем були встановлені порушення п.п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що був складений акт № 6206/23-3/31129084 від 12.08.2010р. На підставі цього акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002162340/0/22138/10/23-313 від 26.08.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167278,50грн., у тому числі за основним платежем 111519,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -55759,50 грн.

Позивач зазначає, що про зазначене рішення він був повідомлений шляхом його розміщення на дошці податкових оголошень.

Зазначене рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку.

22.11.2010 року позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.11.2010р. №29135/10/25-013, яким в задоволенні скарги було відмовлено. Разом з рішенням ТОВ «МАТІС» було отримане податкове повідомлення-рішення № 0002162340/1/29140/10/23-313 від 17.11.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167278,50грн., у тому числі за основним платежем 111519,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -55759,50 грн.

Позивач не згоден з вказаними повідомленнями-рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ»), Цивільний кодекс України вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «Айдиас» має ознаки нікчемності.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, в наявності маються товарно-транспортні накладні, видаткові накладні на інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою. Тому позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість. У звязку з цим просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2010р. №0002162340/0/22138/10/23-13 та від 17.11.2010р. №0002162340/1/29140/10/23-313.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях. Зазначає, що у звязку з проведенням перевірки ТОВ «МАТІС» ним був надісланий запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Айдиас». За її результатами від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька був одержаний акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Айдиас» № 3255/7/23-2 від 15.06.2010р. Зазначеним актом було встановлено, що рішенням господарського суду № 45/44 Б від 04.03.2010р. підприємство визнано банкрутом. Також, ТОВ «Айдиас» не мав власних та орендованих торгівельних, складських приміщень та виробничих потужностей. Загальна численність працюючих згідно 1-ДФ складала 1 особа керівник підприємства, за сумісництвом -0. Субєкт господарювання також не мав необоротних активів: основних фондів, землі, нематеріальних активів, не відображав залишки товарно-матеріальних цінностей. Згідно частини 1, 5 ст.203, п.п.1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, договір поставки товарів з вказаним підприємством відповідач вважає нікчемними, внаслідок чого відсутні обєкти оподаткування ПДВ в розумінні ст. 3 Закону України «Про ПДВ». Враховуючи це відповідач стверджує про незаконність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за цими операціями.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАТІС» є субєктом підприємницької діяльності - юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 313411, код ЄДРПОУ 31129084 і перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдиас» за період січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року.

За результатами перевірки був складений акт № 6206/23-3/31129084 від 12.08.2010р. (надалі Акт перевірки), яким зафіксовано порушення п.п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 111519,00 грн., а саме у січні 2009 року -50151 грн., у березні 2009 року -529 грн., у квітні 2009р. -1674 грн., у травні 2009 року-7747 грн., у червні 2009 року -9531 грн., у серпні 2009 року-4092,00грн., у вересні 2009 року -8834 грн., у жовтні 2009 року -19818,00грн., у листопаді 2009 року 9143 грн. У акті зазначено про порушення ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Право чин між ТОВ «МАТІС» та постачальником ТОВ «Айдиас» не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.

Відповідачем встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Айдиас» (постачальник) 26.01.2009 року був укладений договір №-1/1, згідно якого постачальник зобовязується передати у власність замовника гальма колодні певної модифікації згідно рахунків на оплату, а замовник зобовязується прийняти цю продукцію та сплатити їх вартість. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року. Постачання здійснюється автотранспортом замовника ТОВ «МАТІС». Згідно п. 4 договору оплата протягом 40 банківських днів після отримання товару. Строк дії договору до 31.12.2009р.

За результатами виконання цього договору позивач сформував податковий кредит у сумі 170913,00 грн.

В той самий час ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька був наданий акт про неможливість перевірки цього контрагента від 15.06.2010р. № 3255/7/23-2.

У зазначеному акті було встановлено, що рішенням господарського суду № 45/44 Б від 04.03.2010р. підприємство визнано банкрутом. Також, ТОВ «Айдиас» не мав власних та орендованих торгівельних, складських приміщень та виробничих потужностей. Загальна численність працюючих згідно звіту 1-ДФ складала 1 особу керівник підприємства, за сумісництвом -0. Цей субєкт господарювання не мав необоротних активів: основних фондів, землі, нематеріальних активів, не відображав залишки товарно-матеріальних цінностей.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому відповідно до п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про те, що в порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 111519,00 грн.

На підставі акту перевірки позивача відповідачем згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002162340/0/22138/10/23-313 від 26.08.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167278,50грн., у тому числі за основним платежем 111519,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -55759,50 грн.

Про зазначене рішення позивач був повідомлений шляхом його розміщення на дошці податкових оголошень.

Зазначене рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку.

22.11.2010 року позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.11.2010р. №29135/10/25-013, яким в задоволенні скарги було відмовлено. Разом з рішенням ТОВ «МАТІС» було отримане податкове повідомлення-рішення № 0002162340/1/29140/10/23-313 від 17.11.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167278,50грн., у тому числі за основним платежем 111519,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -55759,50 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги про скасування даних повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з декларацій позивача з ПДВ за січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року та додатків 5 до них, позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у сумі 153624 грн., а саме: січень -65468,00грн., травень -15994,00 грн., червень -12552,00грн., серпень -10862,00 грн., вересень -14934,00 грн., жовтень -22813,00 грн., листопад -11001.00грн., який сформований за господарськими операціями з ТОВ «Айдиас».

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Айдиас» (постачальник) 26.01.2009 року був укладений договір №-1/1, згідно якого постачальник зобовязується передати у власність замовника гальма колодочні певної модифікації згідно рахунків на оплату, а замовник зобовязується прийняти цю продукцію та сплатити їх вартість. Постачання товару здійснюється на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року. Постачання здійснюється автотранспортом замовника ТОВ «МАТІС». Згідно п. 4 договору оплата протягом 40 банківських днів після отримання товару. Строк дії договору до 31.12.2009р.

30.12.2009р. була підписана додаткова угода до договору постачання № 1/1 від 26.01.2009р., згідно якої строк дії зазначеного договору продовжений до 05.01.2010р.

Також, 05.01.2010 року була підписана додаткова угода до договору постачання № 1/1 від 26.01.2010р., згідно якої розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника у безготівковій формі. Крім того, розрахунки між сторонами можливі шляхом зарахунку зустрічних однорідних вимог, видачі векселів та інших формах, які незаборонені законодавством України.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № 2601.3 від 26.01.2009р. на суму 358260,00 грн., № 2805.8 від 28.05.2009р. на суму 22332,00 грн., № 2506.2 від 25.06.2009р. на суму 37200,00 грн., № 2708.4 від 27.08.2009р. на суму 25308,00грн., на суму № 2309.3 від 23.09.2009р. на суму 52248,00 грн., № 1210.3 від12.10.2009р. на суму 119418,72 грн., № 06113 від 06.11.2009р. на суму 54348,00 грн.

Перевезення гальмів колодочних, придбаних за вказаним договором підтверджується товарно-транспортними накладними: ААК№ 01-09 від26.01.2009р., ААК №11-09 від 06.11.2009р., ААК-№10-09 від 12.10.2009р., ААК № 09-09 від 23.09.2009р., ААК №08-09 від 28.08.2009р., ААК №06-09 від 25.06.2009р., ААК №05-09 від 28.07.2009р., ААК № 02-09 від 26.01.2009р.

ТОВ «Айдиас» при здійсненні вказаних операцій були видані податкові накладні № 2601.30 від 26.01.2009р. на суму 358260,00 грн., у тому числі ПДВ -59710,00 грн., № 2805.8 від 28.05.2009р. на суму 22332,00 грн., у тому числі ПДВ -3722,00 грн., № 2506.2 від 25.06.2009р. на суму 37200,00 грн., у тому числі ПДВ 6200,00 грн., № 2708.4 від 27.08.2009р. на суму 25308,00 грн., у тому числі ПДВ -4218,00 грн., № 2309.3 від 23.09.2009р. на суму 52248,00 грн., у тому числі ПДВ -8708,00 грн., № 1210.3 від 12.10.2009р. на суму 119418,72 грн., у тому числі ПДВ 19903,12 грн., № 06113 від 06.11.2009р. на суму 54348,00 грн., у тому числі ПДВ 9058,00 грн.

Оплата позивачем за одержаний від вказаного підприємства товар проведена:

·грошовими коштами, що підтверджується банківськими виписками 29.05.2009р. на суму 32260,00 грн., 30.06.2009р. на суму 19560,00 грн., 01.07.2009р. на суму 24500,00 грн., 02.07.2009р. на суму 30000,00 грн., 16.07.2010р. на суму 37000,00 грн., 05.08.2009р. на суму 93962,00 грн., 23.09.2009р. на суму 24108,00 грн., 07.10.2009р. на суму 21102,00 грн., 22.10.2009р. на суму 59448,00 грн., 29.10.2009р. на суму 18600,00 грн.,

·шляхом видачі векселю, що підтверджується актом приймання передачі векселів від 06.01.2010р., за якими були передано 7 простих векселів номінальною вартістю 191064,72грн. строком погашення три роки після предявлення, з яких вексель АА1526919, вексель АА1526920, вексель АА1526921 на загальну суму 91064,72 грн. оплачені на користь предявника векселя до сплати (ТОВ «УГТ-Інвест») 04.08.2010року; вексель АА 1526922 на загальну суму 25000,00 грн. сплаченмй на користь предявника векселя до сплати (ТОВ «УГТ-Інвест») 04.08.2010року, вексель АА1526923 на 25000,00 грн. сплачений на користь предявника векселю до сплати (ТОВ «УГТ-Інвест») 28.01.2011року що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних актів.

Придбаний товар за вищезазначеним договором був використаний у господарській діяльності підприємства.

Так, позивачем (постачальник) були укладені наступні договори:

·з ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (отримувач) № 178/26 від 04.01.2008р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № 1 від 29.01.2009р. на суму 23748,00 грн., податковою накладною № 1-1 від 29.01.2009р. на суму 23748,00 грн.

·з ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальноий комбінат» (отримувач) № 178-08 від 16.01.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № 3 від 09.02.2009р. на суму 45120,00 грн., №9 від 06.04.2009р. на суму 11880,00 грн., №43 від 10.11.2009р. на суму 19344,00 грн., №43 від 10.11.2009р. на суму 15024,00 грн. податковими накладними № 3 від 09.02.2009р. на суму 45120,00 грн., № 9 від 06.04.2009рю. на суму 11880,00грн., №43 від 10.11.2009р. на суму 19344,00 грн., №43 від 10.11.2009р. на суму 15024,00 грн.;

·з ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» № 868 від 17.07.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: 25 від 13.08.2009р. на суму 47520,00 грн., № 32 від 14.10.2009р. на суму 47520,00 грн., №49 від 09.12.2009р. на суму 15600,00 грн., № 50 від 09.12.2009р. на суму 63624,00 грн., податковими накладними 25 від 13.08.2009р. на суму 47520,00 грн., № 32 від 14.10.2009р. на суму 47520,00 грн., №49 від 09.12.2009р. на суму 15600,00 грн., № 50 від 09.12.2009р. на суму 63624,00 грн.

·з ВАТ «Дніпрококс» № 138 від 20.05.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними №16 від 28.05.2009р. на суму 6720,00 грн., №45 від 19.11.2009р. на суму 10776,00 грн., податковими накладними на суму № 9 від 28.05.2009р. на суму 6720,00 грн., № 45 від 19.11.2009р. на суму 10776,00 грн.;

·з ВАТ «Дніпропетровський металургійний комі бант ім. Ф.Е. Дзержинського» № 28-0654-02 від 28.03.2008р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною: №19 віл 22.06.2009р. на суму 37032,00 грн., податковою накладною №19 віл 22.06.2009р. на суму 37032,00 грн.

·з ВАТ «Дніпроенерго» № 1565 від 22.09.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № 30 від 24.09.2009р. на суму 58080 грн., № 31 від 24.09.2009р. на суму 2160,00 грн., податковими накладними: № 30 від 24.09.2009р. на суму 58080 грн., № 31 від 24.09.2009р. на суму 2160,00 грн.

·з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 682 від 07.09.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною: № 33 від 07.10.2009р. на суму 5726,40 грн., податковою накладною № 33 від 07.10.2009р. на суму 5726,40 грн.

·з ТОВ «Регіон» № 0440 від 01.11.2007р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними № 38 від 19.10.2009р. на суму 21109,20 грн., № 39 від 19.10.2009р. на суму 3805,20 грн. , податковими накладними № 38 від 19.10.2009р. на суму 21109,20 грн., № 39 від 19.10.2009р. на суму 3805,20 грн.

·з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 785 від 07.109.2009р., згідно якого постачальником були поставлені гальма колодні.

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною: № 35 від 13.10.2009р. на суму 8544,00 грн., податковою накладною № 35 від 13.10.2009р. на суму 8544,00 грн.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу акту ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про неможливість перевірки цього контрагента від 15.06.2010р. № 3255/7/23-2 та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Айдиас» їх спрямованість на порушення публічного порядку є:

1. рішення господарського суду № 45/44 Б від 04.03.2010р., згідно з якими підприємство визнано банкрутом;

2. відсутність у власних та орендованих торгівельних, складських приміщень та виробничих потужностей, необоротних активів: основних фондів, землі, нематеріальних активів, не відображав залишки товарно-матеріальних цінностей.

3. Загальна численність працюючих згідно 1-ДФ складала 1 особа керівник підприємства, за сумісництвом -0.

Суд вважає, що частина з цих обставин спростовується зібраними у справі доказами, у той час як інша частина не може беззаперечно свідчити про те, що спірні господарські операції фактично не проводилися.

1.Щодо рішення господарського суду № 45/44 Б від 04.03.2010р. про визнання ТОВ «Айдиас» банкрутом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру серії АД №930187, яка містить відомості щодо ТОВ «Айдиас». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

На час проведення спірних операцій зазначеного судового рішення не існувало, а тому воно не може впливати на їх правову оцінку.

2. З приводу відсутності у ТОВ «Айдиас» основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що спірним договором не передбачено, що гальма колодні мали бути виготовлені саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

3. Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача. Як вже зазначалося, за даними довідки 1ДФ на ТОВ «Айдиас» працювала 1 особа. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених з цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт, повязаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Айдиас» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідачем під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Айдиас» не мали статусу платника ПДВ.

З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем доведений факт придбання у ТОВ «Айдиас» та в подальшому використання в власній господарської діяльності гальм колодних, та не підтверджені зафіксовані у акті перевірки висновки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та вказаним підприємством.

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваних повідомлень-рішень. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТІС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2010р. №0002162340/0/22138/10/23-13 та від 17.11.2010р. №0002162340/1/29140/10/23-313 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 26.08.2010р. №0002162340/0/22138/10/23-13 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «МАТІС» податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 167278,50 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 17.11.2010р. №0002162340/1/29140/10/23-313 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «МАТІС» податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 167278,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТІС» (83004, м. Донецьк, Університетська, 112, ЄДРПОУ 31129084) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 лютого 2011р. Постанова складена у повному обсязі 21 лютого 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.