Постанова № 14226249, 01.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. справа № 2а-28889/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю: представника позивача Веремєєвої Т.В. (за довіреністю від 08.02.2011 року);

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Амвросіївського районного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття у сумі 2249,71 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року Амвросіївський районний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття у сумі 2249,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.02.2007 року по 31.08.2007 року відповідач з прізвищем Бондаренко перебувала на обліку в центрі зайнятості, як безробітна, та отримувала допомогу по безробіттю з 03.05.2007 року по 31.08.2007 року; з 12.08.2009 року по 15.02.2010 року перебувала на обліку у позивача, як безробітна з прізвищем ОСОБА_2 та отримувала допомогу по безробіттю з 12.08.2009 року по 15.09.2009 року та з 15.12.2009 року по 15.02.2010 року. За результатами проведення перевірки архівних довідок та порівнянням їх з базою даних безробітних, отриманими від державного реєстратора Амвросіївської державної адміністрації Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

17 серпня 2010 року Амвросіївським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, яким встановлено, що відповідач з 17.11.1998 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець з прізвищем ОСОБА_2, у звязку з чим був складений Акт №131.

Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за періоди з: 03.05.2007 року по 31.08.2007 року; 12.08.2009 року по 15.09.2009 року та з 15.12.2009 року по 15.02.2010 року в розмірі 2249,71 грн.

Також, з метою досудового урегулювання спору Амвросіївським районним центром зайнятості відповідачу був направлений лист №06-11/2925 від 19.08.2010 року, в якому було запропоновано в пятнадцятиденний строк добровільно сплатити суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 2249,71грн.

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Зазначила, що не займається підприємницькою діяльністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02 лютого 2007 року відповідач звернулась до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітної з прізвищем Бондаренко, та з 02.02.2007 року по 31.08.2007 року перебувала на обліку в центрі зайнятості, як безробітна. У період з 03.05.2007 року по 31.08.2007 року отримувала допомогу по безробіттю.

З 12.08.2009 року по 15.02.2010 року перебувала на обліку в центрі зайнятості, як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю у період з 12.08.2009 року по 15.09.2009 року та з 15.12.2009 року по 15.02.2010 року.

За результатами проведення перевірки архівних довідок та порівнянням їх з базою даних безробітних, отриманими від державного реєстратора Амвросіївської державної адміністрації Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна, відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

17 серпня 2010 року Амвросіївським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, яким встановлено, що відповідач з 17.11.1998 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець з прізвищем ОСОБА_2, у звязку з чим був складений Акт №131.

Наказом від 17.02.2010 року №НТ100217 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 16.02.2010 року.

На адресу відповідача направлено повідомлення №06-11/2925 від 19.08.2010 року, в якому було запропоновано в пятнадцятиденний строк добровільно сплатити суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 2249,71 грн.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої йому допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Таким чином, відповідач у період перебування на обліку у Амвросіївському районному центру зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення.

Відповідач своєчасно не подала до Амвросіївського районного центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний вона була зареєстрована, як фізична особа-підприємець.

Внаслідок цього їй було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період: з 03.05.2007 року по 31.08.2007 року; 12.08.2009 року по 15.09.2009 року та з 15.12.2009 року по 15.02.2010 року в розмірі 2249,71 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Селидівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Амвросіївського районного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття у сумі 2249,71 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Амвросіївського районного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок №37177001004273, МФО 834016, ЄДРПОУ 24819489) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 2249 (дві тисячі двісті сорок девять) грн. 71 (сімдесят одна) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 01 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2011 року.

Суддя Фещук А.В.