Постанова № 14226195, 22.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/123/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Хоперія А.В.

за участю представника відповідача Воробйової С.Г., Мезенцева В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 жовтня 2010 р. податковим органом була проведена перевірка позивача щодо додержання вимог субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт № 0600/05/64/23/32001534 від 19.10.2010 р.

Вказаним актом встановлено порушення вимог п. 9 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст., п. 2.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в частині не зберігання довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій на господарській одиниці або її копії, не надання оригіналу торгового патенту або його копії, чим порушено порядок його використання, а саме незнаходження в доступному для огляду місці, здійснення торгової діяльності без одержання відповідного патенту, не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 24.05.2010 р., 05.07.2010 р., 22.09.2010 р. та не збереження фіскального чеку за 19.01.2010 р.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005292343/27952/10/23-413 від 01.11.2010 р. на загальну суму 1360 грн. та № 0005282343/27951/10/23-413 від 01.11.2010 р. на суму 320 грн.

Із вказаними рішеннями позивач не погоджується та зазначає, що перевірка була здійснена з порушенням чинного законодавства, так, податковим органом акт про проведення перевірки складався без присутності посадових осіб позивача, також вказує, що в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу», Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька не було надіслано повідомлення про проведення перевірки, копію акту не було вручено посадовій особі позивача, хоча в акті вказане інше.

Позивач вказує, що в приміщенні магазину використовується реєстратор розрахункових операцій DATECS МР-50 (заводський номер ДУ 02009416, фіскальний номер 0564004018, версія внутрішнього програмного забезпечення МР 50.40), реєстраційне посвідчення 0564004018 від 17.06.2005 р., видане відповідачем, ведеться книга обліку розрахункових операцій № 5070/0564004018 р/5, зареєстрована 20.11.2009 р., прошита, прошнурована та пронумерована, в якій зберігаються фіскальні звітні чеки.

Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 07.08.2009 р. зберігається на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій,

Щодо збереження патенту на торгівельну діяльність, позивач вказує, що він зберігається біля касового апарату на інформаційній дошці для покупців.

Щодо незабезпечення щоденного друкування фіскальних чеків за 24.05.2010 р, 05.07.2010 р, 22.09.2010 р., та не збереження фіскального чеку за 19.01.2010 р., позивач зазначає, що 24.05.2010 р. був вихідний святковий день, 05.04.2010 р. реалізації продукції не було, а в 16-35 було вимкнуто електричну енергію, 22.09.2010 р. магазин не працював у звязку із проведення ревізії.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання судової повістки. Надіслав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглянути за його відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що 18.10.2010 р. на підставі направлень на перевірку та плану-графіку на жовтень 2010 р. податковим органом проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності в магазині позивача. При проведені перевірки встановлені порушення, які відображені в акті. На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003292343/27952/10/23-413 та № 0005282343/7951/10/23-413 від 01.11.2010 р.

Вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом прийняті правомірно та відповідають чинному законодавству. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про систему оподаткування», тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» зареєстроване в якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради, діє на підставі статуту (а.с. 33-39).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, відповідач Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведена перевірка господарської одиниці - магазина, який розташовано за адресою м. Донецьк, в. університетська, 80, та належить позивачу, щодо дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 цієї статті визначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Згідно зі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Відповідно до вказаних вище вимог, позивачу були надані направлення на проведення перевірки № 1474 від 04.10.2010 р. та № 1475 від 04.10.2010 р., разом з тим, підтвердження факту не допуску до проведення перевірки в матеріалах справи відсутні.

Перевіркою встановлені порушення п. 9 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в частині не друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій, а саме при перевірці встановлено друкування щоденних фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій, а саме відсутність фіскальних чеків за 19.01.2010 р. та не роздруковані звітні чеки за 24.05.2010 р., 05.07.2010 р., 22.09.2010 р.; не зберігання на господарській одиниці останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункової операції; не надання торгового патенту.

На підставі викладеного, податковим органом складено акт № 0600/05/64/23/32001534 від 19.10.2010 р. (а.с. 20-21). Відповідно до напису на акту перевірки, бухгалтер Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» Єлізарова Ю.А. після ознайомлення з актом відмовилась від отримання його копії.

На підставі вказаного акту податковим органом прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005292343/27952/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 1360 грн. (а.с. 25) та № 0005282343/27951/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. за порушення ч. 1 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суму 320 грн. (а.с. 26).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005292343/27952/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. суд вважає таким, що підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Згідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до позовної заяви та заперечень на акт перевірки (а.с. 22-24), Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» зазначає, що 5 липня 2010 р. в салоні-магазині не була реалізована продукція. В. 16-35 була відключена електрична енергія, у звязку з чим не було технічної можливості вибити на касовому апараті Z-звіт, про що свідчить контрольна стрічка в книзі обліку. Також, відповідно до докладної записки № 5 Єлизарової Ю.А. від 6 липня 2010 р. (а.с. 11), в період з 9-00 до 17-45 годин в салоні-магазині не була реалізована продукція. В 16-35 в магазині, що розташований за адресою м. Донецьк,в Університетська, 80 було відключено електричну енергію. До 18 години подачі електроенергії не відбулось. 06.07.2010 р. електричної енергії не було до 13-35 годин, а в 13-38 годині бухгалтером здійснено друкування Z-звіту за підсумками 05.07.2010 р.

Відповідно до п. 4.9. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Пунктом 7.8-7.9 Порядку встановлено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 - 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Частинами 1, 6 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається , суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивачем не надано до суду підтвердження проведення розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, у звязку з чим суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію за вказане порушення.

Відповідно до позовної заяви та заперечень на акт перевірки, Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» зазначає, що 22 вересня 2010 р. магазин не працював, оскільки в цей день проводилась ревізія, що також підтверджується наказом № 89/К від 22.09.2010 р. Відповідно до вказаного наказу, позивач посилається на Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року N 69, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 р. за N 202/412 та Порядок подання фінансової звітності затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419, дія яких поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Разом з тим, у вказаних Порядку та Інструкції не передбачено обовязкового чи за рішенням керівництва зупинення господарської діяльності на час проведення такої перевірки (інвентаризації).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію за вказане порушення.

Щодо встановлення факту не збереження фіскального чеку за 19 січня 2010 р., то позивачем взагалі не надано будь-яких пояснень з цього приводу чи підтверджень протиправності рішення податкового органу в цій частині.

Відповідно до позовної заяви та заперечень на акт перевірки, Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» зазначає, що 24 травня 2010 р. був вихідним днем, оскільки на передодні, 23 травня 2010 р. (неділя) був святковим (Трійця).

Як передбачено ч. 2,3 ст. 67 Кодексу законів про працю України, загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Статтею 73 Кодексу встановлено, що встановити такі святкові дні:1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.

Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП у разі коли святковий або неробочий день (ст. 73 КзПП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2010 р. вихідний день у неділю 4 квітня було перенесено на понеділок 5 квітня, вихідний день у суботу 1 травня на понеділок 3 травня, вихідний день у неділю 2 травня на вівторок 4 травня, вихідний день у неділю 9 травня на понеділок 10 травня, вихідний день у неділю 23 травня на понеділок 24 травня.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією неправомірно застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 340 грн. за не друкування фіскального звітного чеку за 24 травня 2010 р.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005282343/27951/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Актом перевірки № 0600/05/64/23/32001534 від 19.10.2010 р. встановлено, що до перевірки не надано оригінал торгового патенту або його копії, що порушує порядок його використання, а саме не знаходження в доступному для огляду місці. Здійснення торгівельної діяльності без одержання відповідного патенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька 1 листопада 2010 року за порушення вищевказаних вимог законодавства було прийнято рішення про застосування до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» штрафних (фінансових) санкцій № 0005282343/27951/10/23-413 у розмірі 320 грн.

Згідно абз. 3 ч.1 ст. 8 вищевказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць, тобто у сумі 320 грн.

Відповідно до заперечень до акту, Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» зазначає, що здійснює свою господарську діяльність на підставі патенту на здійснення торгівельної діяльності серії ТПБ № 810090 (а.с. 10), отриманого 1 січня 2010 р. у Державній податковій інспекції у київському районі м. Донецька та дійсного до 31 грудня 2010 р. Копія торгового патенту знаходиться на відкритому та доступному для огляду місці, а саме біля касового апарату на інформаційній дошці для оголошень.

Частиною 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлений порядок використання торгового патенту. Так, відповідно до вимог вказаної статті, торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється.

Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.

Позивачем не надано суду буд-яких підтверджень відповідності розміщення торгового патенту вимогам зазначеної статті що дає суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів податкового органу щодо встановлення порушення Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, у спосіб, що передбачений законами, обґрунтовано, та з урахування усіх обставин.

Враховуючи викладені обставин, суд частково задовольняє позов.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0005292343/27952/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. в частині застосування до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0005292343/27952/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн. відмовити.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0005282343/27951/10/23-413 від 1 листопада 2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 320 грн. відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» судові витрати в розмірі 1 (одна) гр. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 28 лютого 2011 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.