Постанова № 14225707, 28.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. справа № 2а-26980/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Приазовґє»

до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. №0001982300/0.

за участю представника позивача Бєляєва А.П.

представника відповідачаЧорман О.М.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Приазовґє» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. №000198230010.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. №0001982300/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. були встановлені порушення п. 1.4, ст. 1, п. 7.4.1, п. 7.4, ч. 2, п.п. 7.7.1, п. 7.7, п.п. 7.8.1., п. 7.8 ст. 7, п. 11.29, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4, п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. № 271, п.п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складений акт № 896/23-011-1/00724790 від 11.11.2010р.

На підставі цього акту, згідно до абз. «б» п.п. 4.2.2. статті 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001982300/0 від 11.11.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання ( з у рахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 110374,50 грн., у тому числі за основним платежем -73583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) -36791,50 грн.

Позивач не згоден з вказаними рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Цивільний кодекс України, Закон України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, договір постачання № 143-000001 від 14.03.20018р. укладений з ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології» має ознаки нікчемності. Позивач зазначає, що згідно зазначеного вище договору продавець зобовязується передати у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти за сплатити товар. Виконання сторонами договору підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та податковими накладними. Фактичне використання у господарській діяльності підтверджується матеріальними звітами та актами використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів за квітень-червень 2008року. Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання. У звязку з цим просить податкове повідомлення-рішення № 0001982300/0 від 11.11.2010р. визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Посилається на те, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит були видані на підставі нікчемного правочину. Згідно акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Інноваційні системи та технології» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.07.2007р. по 30.09.2009р. за № 6318/182/35246409 від 25.12.2009р. було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, зокрема:

· порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями;

·відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

· відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, відповідно до пояснень ОСОБА_3 встановлено, що директор ПП «НВФ Інноваційні системи та технології» ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації та підприємство ПП «НВ фірма Інноваційні системи та технології» він зареєстрував за винагороду, з моменту реєстрації та по теперішній час він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має, про штатну численність працівників підприємства, осіб які фактично здійснювали фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка йому не відомо, ніяких первинних документів не складав та не підписував, довіреностей на право представництва не видавав, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснював.

Відповідач зазначає, що враховуючи висновки про нікчемність правочину між ПП «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» та ВАТ «Приазовґє» останнім завищенні суми податкового кредиту у березні 2008 року, в результаті чого станом на 01.03.2009р. підприємством не було перераховано на окремий спеціальний рахунок суму коштів 73583,00грн. За таких обставин вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Приазовґє» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00724790.

01.11.2010р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Приазовґє» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки був складений акт № 869/23-011-1/00724790 від 01.11.2010р., у якому зафіксовані порушення зокрема, п. 1.4, ст. 1, п. 7.4.1, п. 7.4, ч. 2, п.п. 7.7.1, п. 7.7, п.п. 7.8.1.,п. 7.8 ст. 7, п. 11.29, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4, п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. № 271, п.п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А саме, у податковій звітності відображені господарські операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології» на загальну суму 465600,00 грн., у тому числі ПДВ 77600,00 грн. Відповідно до ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України договір, за яким відбулися ці господарські операції, є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України він не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Інноваційні системи та технології» № 6318/182/35246409 від 25.12.2009р., проведеної ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, та пояснень ОСОБА_3 від 13.08.2008р. була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, зокрема:

· порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями;

·відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

· відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі цього акту, згідно абз. «б» підпункту 4.2.2 статті 4, .п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001982300/0 від 11.11.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання ( з у рахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 110374,50 грн., у тому числі за основним платежем -73583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) -36791,50 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування даного податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у березні 2008 року між ВАТ «Приазовґє» та ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології був укладений договір постачання № 143-000001 від 14.03.2008р., згідно з умовами якого ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології» - продавець зобовязується передати у власність покупця ВАТ «Приазовґє» продукцію відповідно до додатку (специфікації) до цього договору.

Згідно п. 2.1.1 даного договору Продавець зобовязаний своєчасно передати покупцю продукцію у стані, що відповідає умовам договору.

Відповідно п. 3.2 цього договору покупець сплачує за продукцію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Згідно п. 4.1 Договору порядок доставки продукції здійснюється по домовленості сторін.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що перехід права власності на продукцію здійснюється після остаточного розрахунку покупця.

Термін дії договору відповідно до п. 10.1: початок - з моменту підписання договору обома сторонами, закінчення -31.12.2008р.

Згідно специфікації № 1 до договору № 143-000001 від 14.03.2008р. найменування товару «СуперАгро 10:40», одиниця виміру - тони, кількість 120, ціна без ПДВ -3233,33 грн., сума без ПДВ 388000,00 грн., ПДВ -77600,00 грн., загальна вартість з ПДВ 465600,00 грн. Умови постачання товару за рахунок продавця. Строк постачання 10 днів після проведення оплати.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані: видаткова накладна № 243-000001 від 24.03.2008р. на суму 465600,00 грн. у тому числі ПДВ 77600,00 грн., податкова накладна № 143-000001 від 14.03.2008р. на суму 465600,00 грн., у тому числі ПДВ 77600, 00 грн. рахунок фактура № 143-000001 від 14.03.2008р., платіжне доручення без номеру від 14.03.2008р. на суму 465600,00 грн.

В бухгалтерському обліку ВАТ «Приазовґє» вищевказані документи було відображено наступним чином:

1. перерахування грошових коштів дебет рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредит рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 465600,00 грн.;

2. оприбуткування добрив дебет рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», кредит рахунку 631 на суму 388000,00 грн.;

3. Податок на додану варітьсь дебет рахунку 641 «Розрахунки по податках» кредит рахунку 631 на суму 77600,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Як вже зазначалось раніше, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у акті перевірки № 6318/182/35246409 від 25.12.2009р. було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «НВ Фірма Інноваційні системи та технології» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, зокрема з позивачем (а.с 13-14).

Крім того, на вимогу суду ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова надана копія пояснень ОСОБА_3 Згідно з ними, директор ПП «НВФ Інноваційні системи та технології» ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації та підприємство ПП «НВ фірма Інноваційні системи та технології» він зареєстрував за винагороду, з моменту реєстрації та по теперішній час він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має, про штатну численність робітників та осіб, які фактично здійснювали фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка йому не відомо, ніяких первинних документів не складав та не підписував, довіреностей на право представництва не видавав, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснював.

Згідно поданих до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкових декларацій з податку на прибуток вказаного підприємства за 9 місяців 2007 року по 9 місяців 2009р. основні засоби відсутні.

У 1 кварталі 2008 року численність працюючих становить 1 особа (директор підприємства ОСОБА_3.), сума нарахованого доходу складає 600,00грн.

Інформації щодо інших найманих працівників у ДПІ у Чевонозаводському районі м. Харкова не значиться.

Фахівцями відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, здійснено вихід за місцем реєстрації ПП «НВФ Інноваційні системи та технології», але за вказаною у реєстраційних документах адресою посадові особи та саме підприємство не знаходиться, про що було складено акт від 17.03.2009р. № 178/182/35971307.

З урахуванням цього у податкового органу були підстави вважати, що в даному випадку здійснюються операції з надання податкової вигоди шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту по угоді, яка не має реального товарного характеру.

Наслідками таких дій є заниження бази оподаткування, зменшення грошових надходжень до державного бюджету, що суперечить інтересам держави та суспільства, що у свою чергу є підставою для висновків про нікчемність такого правочину.

Так, відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підставою недійсності правочину відповідно до п.1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.4 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Укладення безтоварних договорів з метою завищення валових витрат при справлянні податку на прибуток та податкового кредиту - ПДВ не відповідає моральним засадам суспільства, згідно з якими сплата податків є загальним обовязком усіх громадян та юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363 товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, який видається для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського звіту, а також розрахунків при перевезенні вантажу та звіті виконаних робіт. Таким чином, для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обовязково використовуються товарно-транспортні накладні.

Товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування 120 тон добрива «СуперАгро 10:40» з м. Харкова до с. Новоселівка, Тельманівського району Донецької області, як на час проведення перевірки, так і в судовому засіданні позивачем надані не були.

Також, як вбачається з специфікації № 1 до договору № 143-000001 від 14.03.2008р. найменуванням товару є «СуперАгро 10:40».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.96 р. N 295 "Про затвердження порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" зазначений товар «Суперагро 10:40» (нітрорамофоска) є агрохімікатом, та зареєстроване як мінеральний добрив.

Державне регулювання господарської діяльності у сфері виробництва пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами реалізовується відповідно до вимог Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та "Про пестициди і агрохімікати".

Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензуванню підлягає господарська діяльність з виробництва пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

Таким чином, однією із умовою для здійснення господарських операцій із зазначеним товаром необхідна наявність відповідної ліцензії.

Позивачем, як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду справи не надано до суду доказів наявності у ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології» відповідної ліцензії на виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

Зважаючи на наведене, позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведене транспортування, зберігання та використання у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, що були придбані у ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології».

Висновки відповідача про безтоварність даних операцій та їх спрямованість на одержання податкової вигоди, а через це нікчемність угоди з їх придбання, позивачем не спростовані.

Суд не приймає до уваги надані позивачем Акти про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів за квітень-червень 2008р., оскільки вони не містять інформації про походження добрива «СуперАгро 10:40», зокрема його одержання від ПП «НВФ «Інноваційні системи та технології».

В силу ст. 216 Цивільного кодексу України нікчемні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

За таких обставин ВАТ «Приазовґє» не мало право формування податкового кредиту з ПДВ у березні 2008р. в сумі 73583,00 грн.

Наведене обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 73583,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 36791,50 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Приазовґє» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. №0001982300/0 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Приазовґє» до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. №0001982300/0 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 березня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.