Постанова № 14225623, 01.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. справа № 2а-28661/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю

представника позивачаЛабун Г.І,

представника відповідачаХолмянського Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” (далі ДП «ДВЕК») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем були прийняті повідомлення про розподіл сплаченої суми податків за платежами № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року.

З прийнятими повідомленнями про нарахування пені та перерозподілом сплаченої суми не згодні з наступних підстав:

1.нараховується пеня із суми боргу, яка не є фактичної

2.нарахування пені проводиться декілька разів:

·пені, що обліковуються на по особовому рахунку

·пені, що нараховується на суму несвоєчасної сплати податковог боргу, суми боргу у повідомленнях не є фактичними

·суми пені зараховуються в суму загального боргу та знову на загальну суму нараховують пеню.

ДП «ДВЕК» сплачує податки і у кожному платіжному дорученні вказано призначення платежу та належний період, а ОДПІ самостійно змінює призначення платежу

Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”позивач просив визнати недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податків за платежами № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року.

21.02.2011 року на адресу суду надайшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просив також зобов*язати Ясинуватську об*єднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки особового рахунку платників податків по поверненню утриманих сум з перерахунку в оплату податку на землю.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що абзацем першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Абзацем другим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 ст. 16 визначено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, після закінчення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань, на суму податкового боргу розпочалося нарахування пені. Суми сплачених коштів, які направлялися на погашення податкового боргу ДП «ДВЕК», в автоматичному режимі розподілялися на погашення частини податкового боргу та на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу.

Враховуючи наведене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004 року, включено до ЄДРПОУ за № 33161769, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 304081.

Відокремлений підрозділ “Шахта імені Єгора Тимофійовича Абакумова” є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у Донецькій області серії АБ № 031582.

Ясинуватською об*єднаною державною податковою інспекцією були прийняті повідомлення про розподіл сплаченої суми податків № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим повідомленням, звернувся 20.12.2010 року до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним повідомлень про перерозподіл сум № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року, з огляду на таке.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми абзацу першого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на так участку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи по спірним повідомленням, відповідач здійснив перерозподіл сум, сплаченого податку на часткову сплату податкових зобовязань та оплату пені, нарахованої податковим органом.

Суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 24.02.2010 № 3294 на суму 2869,02 грн. із призначенням платежу податок на землю за 01.2010 р. по строку платежу 24.02.2010 р. (ш. Абакумова); від 25.03.2010 № 3583 на суму 2869,02 грн. із признаначенням платежу - податок на землю за 02.2010р. по строку платежу 25.03.2010; від 26.04.2010 № 4024 на суму 2869,02 грн. із призначенням платежу податок на землю за 03.2010р. по строку платежу 26.04.2010 р; від 30.06.2010 № 4870 на суму 2869,02 грн. із призначенням платежу податок за землю за 05.2010р. по строку платежу 30.06.2010; від 30.07.2010 № 184 на суму 2869,02 грн. із зазначенням платежу податок на землю за 06.2010р. по строку платежу 30.07.2010; від 26.08.2010 № 677 на суму 2869,02 грн із зазначенням платежу податок на землю за 07.2010р. по строку платежу 26.08.2010; від 30.09.2010 № 3665 на суму 2869,02 грн. із зазначенням платежу податок на землю за 08.2010р. по строку платежу 30.09.2010; від 29.10.2010 № 4737 на суму 2869,02 грн. із зазначенням платежу - податок на землю за 09.2010р. по строку платежу 29.10.2010; від 30.11.2010 № 6414 на суму 2869,02 грн. із зазначенням платежу податок на землю за 10.2010р. по строку платежу 30.11.2010.

Отже, у судовому засіданні встановлено та підтверджується повідомленями про розподіл сплаченої суми, що відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попереднього періоду та нарахованої пені. Наявність податкового боргу також знайшла своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Також, відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 № 290, зазначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня. Зокрема, згідно п. 3.2. ст. 3 Інструкції нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. Оглядаючи, надані позивачем платіжні доручення, суд зазначає, що сплати зобовязання проводилися вчасно, без затримок.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.

Підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що п. 7.7 ст. 7 Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та іншими законами.

Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений субєкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обовязок, належить саме позивачу.

Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.

Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом.

Окрім того, відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно до п. 3.8 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення розподілу сплаченої суми податків, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року та зобов*язання внести зміни до картки особового рахунку патника податків з повернення утриманих сум по перерахунку в оплату податку на землю- задовольнити.

Визнати недійсним недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені № 105281007474053 від 30.11.2010 року, № 105290007594036 від 29.10.2010 року, № 105280007577050 від 10.09.2010 року, № 105280007461676 від 26.08.2010 року, № 105280007543692 від 30.07.2010 року, № 105280007541580 від 30.06.2010 року.

Зобов*язати Ясинуватську об*єднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки особового обліку патника податків з повернення утриманих сум по перерахунку в оплату податку на землю

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Донецька вугільна енернетична компанія” (ЄДРПОУ 33161769) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 березня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кірієнко В.О.