Постанова № 14225565, 03.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/179/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представників позивача Борозенцева С.В.

представника відповідача Шестакова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 12 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у місті Краматорську було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Провімакс-торг» за період з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено акт № 2465/7/23-2-36332535. На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001872302/0/48279/10 від 29 листопада 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 86656,00 та штрафних санкцій 43328,00 грн., а всього - 129984,00 грн. Перевіркою було встановлено завищення розміру податкового кредиту. Такі висновки перевіряючими були зроблені виходячи з того, що перевіркою встановлено укладення позивачем нікчемного правочину поставки з ТОВ «Провімакс-торг», яка не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001872302/0/48279/10 від 29 листопада 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, вважає податкове повідомлення-рішення № 0001872302/0/48279/10 від 29 листопада 2010 року прийняте відповідачем в межах вимог визначених законом та у спосіб передбачений законом, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було проведено позапланову виїзну перевірку, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Провімакс-торг» про що складено акт № 2465/7/23-2-36332535 від 12.11.2010 року.

Перевіркою було встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», заниження суми ПДВ на суму 86656 грн., у т.ч.: за листопад 2009 року у сумі 54379 грн., за грудень 2009 року у сумі 14420 грн., за січень 2010 року у сумі 17857 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди поставки укладеної між позивачем та ТОВ «Провімакс-торг», що відображено в акті перевірки від 12.11.2010 року.

Судом встановлено, що дійсно позивач мав правові відносини з ТОВ «Провімакс-торг» з укладення та виконання умов договору поставки № 10/08 від 10.08.2009 року, згідно з якою постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та сплатити Продавцю товар, а саме: горюче-паливні матеріали згідно сертифікатів якості. Право власності на товар, а також ризик його випадкової втрати або пошкодження переходить від Продавця к Покупцю з моменту його передачі накладними та надходженням оплати за отриманий товар на розрахунковий рахунок Продавця. Крім того, згідно умов цього договору, поставка товару здійснюється відповідно до базисних умов поставки відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року СТР- склад (АЗС Покупця).

На підставі вказаного договору, а також податкових накладних № 85401 від 13 жовтня 2009 року, № 82600 від 4 жовтня 2009 року, № 89600 від 27 жовтня 2009 року, № 94800 від 11 грудня 2009 року, № 7900 від 20 січня 2010 року, позивач формував за рахунок оплати товару податковий кредит.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: договір поставки, податкові накладні, рахунки про сплату, платіжні доручення про сплату за товар, виписки банку про проведення розрахунків, а також змінні звіти АЗС про реалізацію товару, підтверджують виконання договору поставки укладеного між позивачем та ТОВ «Провімакс-торг», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт понесення витрат за договором поставки 10/08 від 10.08.2009 року, а отже і правомірність внесення позивачем до складу податкового кредиту сум повязаних з оплатою товару за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за необхідне окрім викладеного зазначити, що правочин - це дозволена правомірна дія, яка направлена на досягнення позитивного правового результату, що визнається і охороняється державою.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.Відповідно також до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З наведених норм вбачається, що неможливість перевірки первинних документів ТОВ «Провімакс-торг» та відсутність на підприємстві контрагента основних засобів трудових ресурсів не є підставою визнання угоди нікчемною. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вказаної угоди, виходячи з фактичного її виконання.

В адміністративних справах про проти правність рішення суб'єкта владних повноважень розповсюджується дія спеціальної норми КАСУ, а саме - пункту 2 статті 71 КАСУ, відповідно до якої в адміністрати вних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездія льності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, у звязку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001872302/0/48279/10 від 29.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 8 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя Галатіна О.О.