Постанова № 14225474, 02.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1051/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Хлопові А.А.,

за участю представника позивачаЗеленової К.М.,

представника відповідачаСкріпнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Центр» до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 85567,93 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Центр» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 85567,93 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно із ч.13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми надмірно сплачених чи помилково сплачених страхових внесків за солідарною системою повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобовязання, визначені як безпосередньо у звязності платника, так і за іншими документами, здійснюються органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі «Переплата» згідно із п. 7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 212/6500. Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду на підставі заяви платника. Така заява подається до Пенсійного фонду на пізніше 1095 днів, наступного за днем здійснення такої переплати, і розглядається протягом місяця з дня подачі заяви.

15.11.2010 позивач звернувся з заявою до Пенсійного фонду про повернення зайво сплачених сум страхових внесків на суму у розмірі 85567,93 грн.

24.11.2010 Пенсійний фонд своїм листом № 10493/04 відмовив у поверненні надмірно сплачених страхових внесків, мотивуючі відмову тим, що суми відрахувань єдиного податку не є саме страховими внесками, тому надмірно сплачені суми не повертаються, а тільки можуть бути зараховані у рахунок майбутніх платежів.

Проте, згідно Листа Пенсійного Фонду України від 03.11.2009 № 20042/03-30 суми надмірно сплачених страхових внесків, у тому числі якщо частина єдиного податку повертаються страхувальникам або з їх згоди зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків. Просив зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 85567,93 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на обставини викладені у запереченнях на позовну заяву (а.с. 104-105). Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю ТК «Центр» є юридичною особою (ЄДРПОУ 35865087); платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с. 20).

Як субєкт малого підприємництва юридична особа у 2008-2010 роках здійснював сплату єдиного податку, що підтверджується відповідними Свідоцтвами (а.с. 130-132).

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Позивач вважає, що ним завищено сплату страхових внесків, у звязку з чим він звернувся до Пенсійного фонду в м. Ясинувата Донецької області із листом від 15.11.2010 в якому просить повернути дебіторську заборгованість, яка утворилась станом на 01.10.2010 у розмірі 85567,93 грн., оскільки ним було перевищено відрахування з єдиного податку 42 % над відрахуваннями до фонду оплати праці 33,2 %.

Листом Пенсійного фонду від 24.11.2010 товариству було відмовлено у поверненні сум спрямованих до Пенсійного фонду із посиланням на ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодився із обставинами викладеними у вказаному листі Пенсійного фонду і тому звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 3, ч. 4 та ч. 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків або збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється певним статусом платника податку, нормативні акти, що регулюють діяльність осіб, які сплачують єдиний податок, не звільняють останніх від обовязку сплати таких внесків.

Питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва врегульовані Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства».

Так, згідно пункту 6 зазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

У той же час приписами пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування чітко визначені Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727/98, пунктом 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Аналіз наведених положень Указу №727/98 свідчить про те, що позивач не приймає участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до держказначейства суми єдиного податку. Даним Указом або іншими нормативними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахованого суб'єктом підприємницької діяльності до держказначейства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненню контролю за перерахованими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на час існування спірних відносин) страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Наведене свідчить проте, що суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2004 р. (дня набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») сплачують до Пенсійного фонду України страхові внески на загальних підставах, тобто на суми витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які були здійснені фактично.

Також суд вважає за доцільне вказати, що ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким, як і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. №2063-III також не встановлює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників єдиного податку.

Щодо посилання представника позивача на п. 7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 212/6500 (який діяв на час спірних правовідносин), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2. Порядку, облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі "Переплата".

Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника.

Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 3.

Разом з тим, проведеною Пенсійним фондом України в м. Ясинувата Донецької області перевіркою не було встановлено порушень щодо сплати страхових внесків, що підтверджується даними Акту перевірки № 74 від 16.09.2010.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у спірний період припускав надмірну чи помилкову сплату єдиного податку.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Центр» до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 85567,93 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Центр» до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 85567,93 грн., - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 02 березня 2011 року.

Повний текст постанови складений 09 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.