Постанова № 14225327, 02.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2240/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу у розмірі 432,51 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 432,51 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач задекларував дохід, одержаний з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року у вигляді спадкового майна, яке складається з квартири на загальну суму 12601 грн. та дохід, отриманий від сдачі квартири в оренду на суму 2400 грн.

Актом № 6437 від 26.10.2009 року податковим органом встановлено порушення п.18.17. статті 18 Закону «Про податок з доходів з фізичних осіб» та п.п.5.3.1 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( далі Закон № 2181), а саме несвоєчасна сплата податкового зобовязання у сумі 630,5 грн. з затримкою 1 день.

Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг податку з доходів фізичних осіб у розмірі 360,00 грн., штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податкового зобовязання у розмірі 63,01 грн. та пеню, яка нарахована в автоматичному режимі у розмірі 0,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про право спадщини за заповітом, ОСОБА_1 отримала 9 червня 2008 року спадок від ОСОБА_2, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 30,1 кв. м

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон 889) обєктом оподаткування згідно з цим Законом є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Закону 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до пп. 4.2.14 п. 4.2 статті 4 Закону 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Відповідно до пп. а) п. 13.1 статті 13 Закону 889 об'єктом спадщини платника податку є об'єкти нерухомого майна. Відповідно до пп. 13.2.2 п. 13.2 статті 13 Закону 889 при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини. Відповідно до п. 7.2 статті 7 Закону 889 ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, 30 березня 2010 року відповідачем було подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 лютого по 31 грудня 2008 року. У розділі 1.2 зазначеної декларації відповідачем було визначено суму отриманого доходу відповідачем на підставі свідоцтва про одержання спадщини від 9 червня 2008 року у розмірі 12601 гривень.

Відповідно до розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, який складений на підставі поданої декларації про доходи, у розділі ІV вказаного розрахунку визначено податкове зобовязання податку з доходів фізичних осіб як відповідачем самостійно, так і позивачем за наслідками проведення перевірки у розмірі 630,05 гривень. Зазначений розрахунок скріплений підписами відповідача та позивача. Граничний термін сплати податку становить - 5 травня 2009 року.

Визначення ставки податку з доходів фізичних осіб відповідачу було правомірно здійснено на підставі вимог статей 4,7,13 Закону 889.

Податковим органом було винесено податкове повідомлення форми «С» № 0001481710 від 02.04.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку доходів з фізичних осіб у розмірі 630,05 грн., яке отримано ОСОБА_1 особисто 02.04.2009 року, про що свідчить підпис на корінці рішення.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) до 1 квітня року, наступного за звітним.

Абзацем другим підпунктом п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону № 2181, визначено граничні гранічні строки податкового зобовязання нарахованого контролюючого органу за причинами не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримала податкове повідомлення 2 квітня 2010 року, граничний термін сплати з урахуванням вихідних днів припадав на 5 травня 2009 року .

Відповідач сплатила узгоджену суму податкового зобовязання 6 травня 2009 року, тобто з затримкою на 1 день.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету, за результатами якої складений акт від 26.10.2009 року № 6437/17-213/241330921. Яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

На підставі зазначеного акту та на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0008011740/0 від 29 жовтня 2009 року, яким визначено суму штрафу у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобовязання з податку доходів фізичних осіб в сумі 63,01 грн.

Податкове повідомлення-рішення було відправлено на адресу відповідача, але повернуто за закінченням терміну зберігання, в звязку з чим було розташовано на дошці податкових оголошень відповідно до акту № 3549/17-213 від 31.12.2009 року.

Відповідно до п. 7.1. статті 7 Закону 889, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до договору найма квартири від 22 липня 2005 року, ОСОБА_1 надавала в оренду квартиру, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3

30 червня 2008 року відповідачем була подана декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 січня 2008 року. У розділі 1.3 зазначеної декларації відповідачем було визначено суму отриманого доходу від надання квартири в оренду у розмірі 2400 грн.

Відповідно до розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, який складений на підставі поданої декларації про доходи, у розділі ІV вказаного розрахунку визначено податкове зобовязання з податку доходів фізичних осіб як відповідачем самостійно, так і позивачем за наслідками проведення перевірки у розмірі 360,00 гривень. Зазначений розрахунок скріплений підписами відповідача та позивача.

Податковим органом було винесено податкове повідомлення форми «Ф» № 000248174010 від 30.06.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку доходів фізичних осіб у розмірі 360,00 грн., яке отримано ОСОБА_1 особисто 30.06.2009 року, про що свідчить підпис на корінці рішення.

На виконання вимог п. 6.2.1. Закону України № 2181, податковий орган сформував та надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу від 07.08.2009 року № 1/41 та 02.11.2009 року була сформована друга податкова вимога № 2/51, які були надіслані відповідачу, але повернуті за закінченням терміну зберігання.

Податкові вимоги розміщені позивачем на дошці податкових оголошень, про що складені акти від 02.10.2009 року та від 21.12.2009 р., відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення

Судом встановлено, що відповідачем сума податку з доходів фізичних осіб станом на дату розгляду справи до бюджету не сплачена, а, отже, є податковим боргом.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, у звязку з тим, що у межах цієї адміністративної справи Донецьким апеляційним адміністративним судом була надана відповідна правова оцінка з цього питання, яка викладена в ухвалі суду від 1 лютого 2010 року.

Так відповідно до цієї ухвали, встановлено, що спеціальним законом, щодо порядку погашення зобовязань платників податків перед бюджетами є Закон № 2181. Таким чином до даних правовідносин застосовується строк звернення податкового органу до суду, який дорівнює 1095 днів. Зазначена ухвала набрала чинності 1 лютого 2010 року, оскарженню не підлягає та відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обовязковою для осіб які беруть учать у справі та підлягає виконанню на всій території України.

Одночасно при несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання відповідно до пп.16.1.1 п. 16.1. статті 16 Закону України № 2181, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 0,25 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується загальна заборгованість перед бюджетом у розмірі 423,51 грн.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 432,51 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 432 (чотириста тридцять два) гривен 51 коп. на р/р 332118006000006 в УДК у Донецькій області, код платежу 11010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, одержувач місцевий бюджет Київської районної Ради.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 2 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 4 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.