Постанова № 14225102, 02.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1980/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» м. Дружківка

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

про скасування податкового повідомлення рішення

за участю представників сторін

від позивача: Ялтиченко О.П. за дов.

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ

Позивач, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про скасування податкового повідомлення рішення від 21.01.2011 року № 0000022342/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн. основний платіж та 230,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним не було допущено завищення суми валового доходу від діяльності іншої, ніж страхова на 4190 грн., та, як наслідок, заниження суми податку на 1047 грн. у звязку з достроковим припинення договорів страхування. Зазначає, що при достроковому припиненні договорів страхування на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу. При достроковому розірванні договорів позивач повертав страхові платежі страхувальникам за вирахуванням витрат на ведення справи за період дії договорів страхування. Саме суми нормативних витрат на ведення справи трактуються податковим органом як доходи, одержані від іншої діяльності ніж страхова у розмірі 4190,00 грн., до якої повинна застосовуватись, на думку податкової інспекції, ставка 25 % від обєкту оподаткування. Позивач не погоджується з вимогами відповідача, оскільки не здійснював діяльності іншої, ніж страхова, усі суми нормативних витрат на ведення справи були одержані у межах договорів страхування та не повязані з будь-якою іншою діяльністю, не повязаною зі страховою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (позивач) є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 13294943.

Державною податковою інспекцією у м. Свердловську (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка Свердловської філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 06.01.2011 № 2/23/21829300, в якому було встановлене порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

21 січня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000022342/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн. основний платіж та 230,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Спірне податкове повідомлення рішення прийнято на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобовязань з податку на прибуток.

Заниження податку на прибуток спірним податковим повідомленням рішенням виявлено на підставі підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Пунктом 3.1.1 акту перевірки передбачено, що Свердловською філією позивача завищено суму валового доходу від страхової діяльності на 4190,00 грн. у звязку з достроковим припиненням договорів страхування в деклараціях з податку на прибуток за 4 квартал 2007 року у сумі 497 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 495 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 927 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 557 грн., за 4 квартал 2008 року у сумі 333 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 528 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 208 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 60грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 173 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 166 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 100грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 146 грн., чим порушено пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що Свердловською філією позивача та фізичними особами укладено договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів:

- у другому півріччі 2007 році у кількості 15 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 497 грн.;

- у 2008 році у кількості 52 договори, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 2312 грн.;

- у 2009 році у кількості 31 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 969 грн.;

- у 2010 року у кількості 21 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 412 грн.

При здійсненні розрахунку невикористаної страхової премії з такої страхової премії позивачем утримано 20% на ведення справи, а саме: 4190,00 грн., а отриману різницю виплачено застрахованим особам 17502,21 грн.

За висновком податкового органу, сума витрат на ведення справи, яка вирахована із страхових платежів є самостійним доходом, що не пов'язаний з наданням послуг по страхуванню, оскільки цивільно-правові відносини щодо захисту майнових інтересів страхувальника припинені. Тому, за висновком відповідача, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94-ВР такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону 25% до обєкта оподаткування, а не за ставкою, визначеною підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94-ВР 3%.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94-ВР ставка 3% застосовується при отриманні доходу внаслідок виконання договорів страхування.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про страхування» у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Відповідно до статті 18 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до закінчення терміну дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки, вилучає страховий поліс та анулює його.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. При цьому, страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Як встановлено судом, в спірних випадках позивач уклав договори страхування та виконував їх, у звязку з виконанням даних договорів він здійснював витрати на ведення справи.

При розірванні договорів страхування позивач повернув страхувальникам страхові платежі за відрахуванням нормативних витрат на ведення справи. Вказані витрати були здійснені позивачем внаслідок виконання договорів страхування. До моменту розірвання договорів страхування ці договори діяли, позивач вів справи, щодо цих договорів страхування ніс обовязок сплати страхової суми у разі настання страхового випадку. Тобто, до моменту розірвання договорів позивач їх виконував і ніс витрати на їх виконання.

Та обставина, що договори страхування виконувались лише впродовж частини строку їх дії не означає, що вони не виконувались взагалі. Абзац 3 підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94-ВР повязує застосування ставки 3% не з повним виконанням договору страхування, а з отриманням доходів внаслідок виконання договору страхування.

Таким чином, висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки витрати на ведення справи є частиною страхового платежу, за рахунок якої страховик покриває витрати на ведення страхової діяльності. Отже, донарахування податку на прибуток у розмірі 22 % (25 % ставка податку за мінусом 3 % задекларованого самостійно позивачем податку) є неправомірним.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність нарахування основного платежу з податку на прибуток, то штрафні санкції у звязку з нарахуванням такого основного платежу нараховані неправомірно.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про скасування податкового повідомлення рішення від 21.01.2011 року № 0000022342/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн. основний платіж та 230,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 21.01.2011 року № 0000022342/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн. основний платіж та 230,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 2 березня 2011 року в присутності представника позивача .

Повний текст постанови виготовлено 4 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.