Постанова № 14225091, 01.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2010/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год.45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретаріСметана М.В.

за участю

представника позивача Чмель М.М.

представника відповідача Антощук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санмарін" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санмарін", звернувся до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб субєктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова численність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Оскільки загальна виручка ТОВ «Санмарін» за 2010 рік склала 825 тис. грн., то відповідно податковий орган зобовязаний видати позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Відповідачем по справі, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя, надано до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого не згоден з позовними вимогами на підставі наступного:

Указом Президента України №727/98 визначено допустимий розмір виручки, який дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктам малого підприємництва юридичним особам, який не може перевищувати 1 млн. гривень.

Статтею 1 цього Указу передбачено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Зазначає, що відповідно до наданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за 12 місяців 2010 року, вбачається, що сума коштів, яка була отримана підприємством у 2010 році складає 5691,8 тис. грн. (загальний обсяг поставки.)

З метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності субєкти малого підприємництва, включаючи й тих, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги, повинні враховувати всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації.

В звязку з тим, що загальний обсяг поставки позивача згідно з податковою декларацією з ПДВ за 2010 рік складає 5691,8 тис. грн., що є перевищенням граничного розміру виручки, встановленого Указом Президента України №727/98.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм власним переконанням, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санмарін» зареєстровано у якості юридичної особи згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №283879, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 31419443, перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

Згідно зі свідоцтвом про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою № 584011597 позивач у 2010 році застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

14.12.2010 року підприємством до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя було надано заяву про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2011 рік, в якій зазначено, що середньооблікова чисельність працюючих на дату подання заяви становить 7 чоловік, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних фондів за 2010 рік становить 789 тис.грн.

21.12.2010 року відповідачем по справі вказану заяву було розглянуто та прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва на 2011 рік, оскільки відповідно до податкової звітності з ПДВ за 12 місяців 2010 року загальний обсяг поставки склав 5691,8 тис. грн., що є перевищенням граничного розміру виручки, встановленого Указом Президента України №727/98.

Не погодившись з цим рішення субєкта владних повноважень ТОВ «Санмарін» звернулось до суду з позовом про визнання незаконними дій та зобовязання видати свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Судом встановлено, що згідно договору № 04-6/141 від 03 грудня 2008 року, укладеного між Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» та позивачем, ТОВ «Санмарін» (агент) діє в інтересах ДП «Маріупольський морський торговельний порт» у відповідності до положень глави 31 Господарського кодексу України, глави 5 розділу 4 Кодексу торговельного мореплавства України як повноважний представник судновласників, на підставі договору доручення з останнім.

Відповідно до розділу 7 договору строк його дії з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Додатковою угодою від 01.12.2009 року сторони узгодили пролонгацію договору № 04-6/141 на 2010 рік.

Відповідно до умов договору №199/П-07 від 25.12.2007 року, укладеного між позивачем (агент) та Державним підприємством «Дельта лоцман» (підприємство). На умовах даного договору Підприємство зобовязується за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном глибоководного суднового ходу, а Агент зобовязується прийняти та оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласники.

Згідно з розділом 8 договору строк його дії з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Додатковою угодою від 01.10.2008 року внесено зміни до договору №199/П-07, відповідно до яких договір набирає чинності з 01.01.2008 року та діє до 31.12.2010 року.

Крім того, 05.01.2009 року між ТОВ «Санмарін» (морський агент) та Державною установою «Держгідрографія» укладений договір №737-М3,який укладено відповідно до положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року №1544 та наказу Міністерства транспорту та звязку України від 04 травня 2006 року №423 «Про затвердження Порядку сплати маякового збору».

Розділом 7 договору передбачено, що він набирає сили з моменту підписання та діє до 31.12.2009 року.

Згідно п.7.2 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодною із сторін не було заявлено в письмовій формі за місяць до закінчення терміну дії договору про його розірвання.

Таким чином, зі змісту перелічених договорів вбачається, що позивач виконує агентські функції (морські агентські функції) у морському порті або поза його територією як постійний представник судновласників, що за договорами морського агентування за винагороду зобовязався надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Згідно зі статтею 117 Кодексу торговельного мореплавства України Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Статтею 118 цього кодексу передбачено, що для здійснення відповідних агентських функцій морський агент отримує від судновласника необхідну суму коштів.

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг субєктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок субєкта, якого він представляє.

Статтею 301 Господарського кодексу України передбачено, що взаєморозрахунки в агентських відносинах проводяться з урахуванням того, що комерційний агент одержує винагороду у розмірі, передбаченому договором.

З аналізу вищеперелічених договорів комерційного посередництва (морського агентування) вбачається, що кошти, отримані позивачем, поступали на його рахунок транзитом та не є власністю ТОВ «Санмарін», оскільки підлягають обовязковій передачі третім особам.

Таким чином, в даному випадку, при визначенні граничного обсягу виручки відповідно до умов Указу Президента України №727/98 необхідно враховувати розмір винагороди, отриманої позивачем за договором комерційного посередництва (морського агентування), а не загальний розмір коштів, отриманих ТОВ «Санмарін» на розрахунковий рахунок.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України №727/98 від 03 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб субєктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова численність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

18.01.2011 року ТОВ «Санмарін» надано до податкового органу розрахунок сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою за 2010 рік, відповідно до якого виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 8244664 грн.

Пунктом 5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що при визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобовязаний враховувати значення терміну «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), яке не є тотожнім поняттям «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» у розумінні Указу Президента України №727.

Виручкою від реалізації послуг є комерційна винагорода, а не всі кошти, отримані платником єдиного податку.

Таким чином, оскільки обсяг виручки від реалізації ТОВ «Санмарін» не перевищив встановлену Указом Президента України №727/98 межу, то у відповідача відсутні підстави для відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санмарін" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Санмарін» у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Зобовязати Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Санмарін» свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санмарін» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, б.1,кв.23, код ЄДРПОУ 31419443) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01.03.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 04.03.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.