Постанова № 1421913, 11.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" лютого 2008 р.

Справа № 13а/6-215

11 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Теребовлянському районі, вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100

до Теребовлянського комбінату комунальних підприємств, вул. Січових стрільців, 63, м.Теребовля, Тернопільська область, 48100

за участю представників сторін:

позивача: Гринів А.В. –довіреність №5 від 14.08.2006р.

відповідача: не з’явився

прокурора: Савка М.В. –прокурор Відділу представництва інтересів громадян і

держави в судах Прокуратури Тернопільської області , посвідчення №16

Суть справи:

Прокурор Теребовлянського району звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Теребовлянському районі про стягнення 3712,40 грн. недоїмки по страхових внесках.

Відповідач витребуваного заперечення проти позову не подав, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), (повідомлення про вручення поштового відправлення 31.01.2008 р. №б/н).

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст.130 КАС України.

Прокурор та представник позивача подали погоджене клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до п.п. 2, 4 ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:

- відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999 р., страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд).

- згідно ст.45 вказаного Закону роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок сплати та розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №2272-ІІІ від 22.02.2001 р. та Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. №12 (далі - Інструкція).

Відповідно до даних нормативних актів страхові внески сплачуються юридичними особами –страхувальниками в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою, платники страхових внесків зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Як випливає із матеріалів справи, зокрема розрахунку суми позову, Розрахункової відомості відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІІ квартал 2007 р., за Теребовлянським комбінатом комунальних підприємств станом на 01.10.2007 р. рахувалася заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду в сумі 3712 грн.

Приймаючи до уваги, що станом на дату розгляду справи відповідачем частково погашено заборгованість по страхових внесках в сумі 2054 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає до закриття за відсутності предмету спору.

З огляду на вищевикладене і враховуючи, що Теребовлянський комбінат комунальних підприємств відзиву на позов не подав, решту заявленої до стягнення заборгованості по страхових внесках до Фонду не погасив (доказів протилежного не представлено), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1658,40 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст.94 КАС України витрати по сплаті судового збору стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Теребовлянського комбінату комунальних підприємств, вул. Січових стрільців, 63, м.Теребовля, Тернопільська область, код 03353294 :

- на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі, вул.22-го Січня,17, м.Теребовля, Тернопільської області, код 25887406 – 1658,40 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків.

3. В решті частині позову провадження у справі закрити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 15 лютого 2008 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя