Рішення № 1421905, 19.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2008 р.

Справа № 4/9-158

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, вул. Шолуденка, 1, м. Київ.

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 1 796 063грн. 52коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: юрисконсульт Луків Р.М, доручення № 01/1406 від 14.06.07 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м. Київ звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” м. Тернопіль, про стягнення 1 796 063грн. 52коп., з яких: 696709 грн. 12 коп. боргу за поставлений природний газ, 59202 грн. 44 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 881882 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 158269 грн. 20 коп. - три відсотки річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за №01/192 від 05.02.2008р. та його повноважний представник в судових засіданнях, які відбулися 05.02.2008р. та 19.02.2008р. проти позовних вимог в частині стягнення 696709 грн. 12 коп. основного боргу заперечив, зазначивши, що станом на 05.02.2008р. останній підприємством погашено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №22 від 24.12.2007р., долученим до матеріалів справи. Щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов’язання просить суд врахувати важкий майновий стан ВАТ "Тернопільгаз", оскільки, станом на момент розгляду справи в суді з незалежних від діяльності товариства причин, внаслідок значної суми дебіторської заборгованості за поставлений природний газ та його транспортування, (заборгованість станом на 30.09.2007р. становить 121 183 тис. грн., збитки по підприємству складають 13941 тис. грн., заборгованість населення складає 21937,3 тис. грн., не відшкодовано з державного бюджету пільг на суму 7248,9 тис. грн.), наявності кредиторської заборгованості в сумі 183 248 тис. грн., внаслідок невідповідності діючих тарифів на постачання та транспортування природного газу, затверджених НКРЕ, фактичним експлуатаційним витратам підприємства, неврегульованості на державному рівні питання відшкодування комерційних витрат, відповідач опинився в надзвичайно важкій фінансово-економічній ситуації, що не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу, а також з працівниками по заробітній платі, здійснювати у визначені законодавством терміни відрахування по податкових зобов’язаннях, проводити на належному рівні роботи по будівництву, ремонту та заміні газопроводів та обладнання на них, і у зв’язку з тим, що основним видом діяльності є транспортування природного газу за регульованим тарифом і встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги, не існує, а тому у товариства відсутнє джерело на оплату штрафних санкцій, і примусове стягнення останніх спричинить вилучення з господарського обороту товариства грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів газу для забезпечення ним споживачів та проведення оплати вартості поставленого газу. Крім того, зазначив, що розрахунки між сторонами проводяться на підставі договору та відповідно до наказу НАК «Нафтогаз України»від 19.11.1998р. №80, яким затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідований розподільний рахунки, відкриті газозбутовим та газотранспортним підприємствам НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України»та Алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств НАК »Нафтогаз України», затвердженого Постановою НКРЕ за №759 від 12.07.2000р., пунктом 5 якого передбачається, що кошти, які надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств, цього ж дня перераховуються банками на консолідований рахунок ДК «Газ України», на поточні рахунки ВАТ «Тернопільгаз»поступають кошти тільки виключно за послуги по транспортуванню газу, вказаний розподіл коштів відбувається у відповідності до п. 7.8. Алгоритму у відсотковому відношенні до поступлених коштів на підставі довідки про нормативи розподілу коштів, тому товариство відповідача не має можливості визначати розмір та порядок оплати отриманого газу. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних, оскільки їх сума нарахована на суму боргу з сумою інфляційних нарахувань. Враховуючи викладене, відповідач, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить суд врахувати викладені обставини, визнати їх винятковими і зменшити розмір штрафних санкцій.

В судові засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце їх проведення повідомлений ухвалою про порушення провадження по справі від 16.01.2008р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 05.02.2008р.

Ухвалою від 05.02.2008р. розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:

- 31.01.2006р. між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільгаз" (Покупець) укладено Договір №06/06-92 на постачання природного газу, у відповідності до умов якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю в 2006 році природний газ, надалі газ, для нормованих втрат, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору;

- згідно п.2.1 Договору Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю в 2006 році газ в обсязі 32 399,900 тис. куб.м.;

- на виконання умов укладеного Договору, позивач за період з січня по вересень (включно) 2006 року поставив відповідачеві туркменський природний газ для нормованих втрат, в обсязі 24554,035 тис. куб.м. на загальну суму 10 646 600 грн. 72 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за січень-вересень 2006р. (долученими до матеріалів справи), підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками їх печаток;

- відповідно до п. 5.1 зазначеного вище договору, розрахунки за газ здійснюються Покупцем (відповідачем по справі) грошовими коштами в національній валюті України, шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- пунктом 6.2 Договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 вказаного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити за нього певну грошову суму.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач взяті на себе згідно з умовами Договору на постачання природного газу №06/06-92 від 31.01.2006р. зобов’язання належним чином не виконав, оплативши за поставлений природний газ лише частково, тим самим допустивши станом на дату звернення з позовом до суду (14.01.2008 р.) заборгованість в сумі 696709 грн. 12 коп.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач в процесі розгляду справи добровільно погасив заявлену в позові до стягнення заборгованість за поставлений газ в сумі 696709 грн. 12 коп., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним доручення №22 від 24.12.2007р., а тому господарський суд в цій частині провадження у справі припиняє на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно із проведеним судом розрахунком за період з лютого 2006р. по грудень 2007р. становить 764273 грн. 06 коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 11.02.2006р. по 22.11.2007р. становить 158269 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.2. Договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення, що відповідно із розрахунком позивача за період з 28.06.2007р. по 22.11.2007р. складає 59202 грн. 44 коп.

Однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені, враховуючи, що заборгованість за спожитий природний газ виникла в зв’язку з важким фінансово-економічним станом товариства внаслідок великої дебіторської заборгованості, яка станом на 30.09.2007р. становить 121 183,0 тис. грн., а збитки по товариству –13 941тис.грн., про що свідчать баланс та звіт про фінансові результати ВАТ «Тернопільгаз»за 9 місяців 2007 року, у зв’язку з тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, оскільки основною категорією споживачів природного газу по даному договору є населення, рівень оплат якого дуже незадовільний, про що свідчать довідка про заборгованість населення за спожитий природний газ по ВАТ «Тернопільгаз»станом на 01.12.2007р., згідно якої заборгованість населення становить 21937,3 тис.грн., не відшкодовано пільг з бюджету на суму 7248,9 тис.грн., що не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу, а також і в зв’язку з тим, що відповідачем здійснюється оплата за отриманий природний газ на підставі договору та Алгоритму розподілу коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України та НБУ за №1785 від 13.11.1998р., за №840 від 21.05.2000р. та Постанови НКРЕ за №759 від 12.07.2000р., тобто ВАТ “Тернопільгаз” контролює розмір надходжень коштів відповідним підприємствам, але не має права втрутитись в механізм та розмір розподілу та перерахування зазначених коштів, а відтак не має можливості у повному обсязі погасити заборгованість перед позивачем, суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п.3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50 відсотків і стягнути з відповідача 29601 грн. 22 коп. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 117 609 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають, оскільки в цій частині такі нараховані безпідставно, так як на дану суму інфляційні нарахування позивачем здійснені на суму боргу з сумою інфляційних нарахувань за попередні періоди, тоді як ст. 625 ЦК України передбачає нарахування інфляційних тільки на суму боргу.

Оскільки в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів, які б свідчили про погашення заявлених до стягнення інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені, чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги в частині стягнення 764273 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 158269 грн. 20 коп. - 3 відсотки річних та 29601 грн. 22 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, ідент. код 03353503:

- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, ідент. код 31301827 –764273 (сімсот шістдесят чотири тисячі двісті сімдесят три) грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 158269 (сто п’ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 20 коп. - 3 відсотки річних та 29601 (двадцять дев’ять тисяч шістсот одну) грн. 22 коп. пені, 17961 (сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одну) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

3. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 29601 грн. 22 коп. пені та 117609 грн. 70 коп. інфляційних відмовити.

4. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "27" лютого 2008 року через місцевий господарський суд.

Суддя