ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
03.03.11 Справа № 2/138
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кузя В.Л.
суддів Юркевича М.В.
Желіка М.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»за вих. № 04-6379/10 від 08.12.2010 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 08.11.2010 р.
у справі № 2/138
за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
до відповідача Приватного підприємства «ПЛ Лізинг», м. Львів
про стягнення 1 546 618,75 грн.
за участю представників:
від позивача Тимащук В.А. –представник
від відповідача Гузар Р.М. –представник
Права та обов’язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 31.12.2010 р., 03.02.2011р., 17.02.2011р., направленими рекомендованою кореспонденцією.
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.11.2010 року у справі № 2/138 позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів до Приватного підприємства «ПЛ Лізинг», м. Львів про стягнення 1 546 618,75 грн. задоволено частково: з ПП «ПЛ Лізинг»на користь позивача стягнуто 953 158,00 грн. заборгованості по кредиту, 386 869,49 грн. заборгованості по сплаті процентів, 6 600,00 грн. комісії за адміністрування кредиту, 21 395,57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 880,07 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 296,34 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 13 831,40 грн. державного мита та 211,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ПАТ «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»не погодився з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, з огляду на наступні обставини і підстави:
· Листом №3555 від 20.05.2008р. позивач повідомив відповідача про підняття відсоткової ставки за кредитом до 22 % річних. Відповідачем після підняття відсоткової ставки здійснювалась оплата нарахованих відсотків 30.05.2008р. за травень 2008 року, 27.06.2008 р. за червень 2008 року, 30.07.2008р. за липень 2008 року, що фактично підтверджує визнання позичальником підвищення відсоткової ставки за кредитом. Отже, заборгованість за кредитним договором №88/06-к від 21.07.2006р. ПП «ПЛ Лізинг»становить 407 150,54 грн. несплачених відсотків за кредит.
01.02.2011 р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПАТ «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»про уточнення до апеляційної скарги. Позивач просить скасувати рішення господарського суду Львівської області в частині відмови стягнення прострочених відсотків в сумі 20 281,05 грн.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
21.07.2006 р. між ПАТ «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк», як кредитодавцем, та ПП «ПЛ Лізинг», як позичальником, був укладений кредитний договір №88/06-к.
Відповідно до п. 1.1 предметом цього Договору є надання банком позичальнику грошових коштів в сумі 1 299 718,00 грн. на оплату за обладнання для виробництва продовольчих товарів, згідно з договором купівлі-продажу №15/06/11 від 11.05.2006р., укладеного між ПП «ПЛ Лізинг»та ПП «Рональд»для подальшої передачі у фінансовий (зворотній) лізинг ПП «Рональд», строком на 60 місяців з 21.07.2006р. до 20.07.2011р., зі сплатою відсотків в розмірі 19,0% річних.
На виконання умов договору позивач 11.08.2006р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 1 299 718,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №370 від 11.08.2006р.
У п.3.2.6 цього договору передбачено, що позичальник зобов’язаний своєчасно –в строки, визначені цим кредитним договором та додатковими угодами до нього, повернути банку заборгованість по кредиту та плату за користування кредитом (відсотки,комісії).
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору №88/06-к від 21.07.2006р. погашення кредиту по цьому договору здійснюється щомісячно згідно з графіком погашення: з серпня 2006р. по червень 2011р. –щомісячно рівними частинами по 21 660,00 грн. Сплата проводиться до 20 числа кожного календарного місяця; до кінця періоду кредитування –21 778,00 грн.
У забезпечення виконання зобов’язання позичальник передав у заставу майно, перелік якого зазначений в п. 2.1 кредитного договору.
У п. 3.2.17 кредитного договору №88/06-к від 21.07.2006р. передбачено, що позичальник зобов’язаний заставлене за кредитом майно застрахувати до кінця терміну кредитування на користь банку від пожежі, стихійного лиха, протиправних дій третіх осіб та інших актуальних ризиків пошкоджень, у страховій компанії, з якою банком укладено угоду про співпрацю.
Згідно з п. 3.2.18 цього договору у випадку незастрахування позичальником (поручителем) заставленого за кредитною операцією майна чи несвоєчасного його страхування протягом дії кредитного договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому закінчився строк дії договорів страхування. В подальшому, при виконанні позичальником (поручителем) вищезазначеної умови, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з наступного дня, в якому дана умова була виконана.
У зв’язку з тим, що відповідачем не було застраховано заставлене за кредитом майно, позивач надіслав йому повідомлення №8104 від 29.11.2007р., в якому зазначив, що з 01.12.2007р. підвищує на 2% річних відсоткову ставку по кредитному договору №88/06-к від 21.07.2006р.
У п. 5.1.5 договору закріплено, що банк у випадку росту цін за кредитні ресурси на банківському ринку в період кредитування позичальника має право змінювати процентну ставку за кредит, попередивши позичальника письмово за десять днів до введення нових процентних ставок. Позичальник повинен письмово підтвердити згоду на внесення змін в даний договір.
При неотриманні банком письмової згоди в п’ятиденний строк з часу отримання позичальником попередження або при незгоді позичальника з пропозицією банку дія договору про надання кредиту припиняється, позичальник зобов’язаний в тижневий строк повернути позику з виплатою відсотків, встановлених цим договором, за користування кредитом на день повернення.
Тому, 20.05.2008р. за вих. №3555 позивач повідомив відповідача про збільшення з 26.05.2008р. відсоткової ставки до 22% у зв’язку з подорожчанням вартості грошових ресурсів на фінансово-кредитному ринку.
Відповідно до п. 5.1.4. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником договірних зобов’язань та умов кредитного договору, виникнення значної кредиторської заборгованості, втрати, псування, зменшення вартості наданого позичальником забезпечення –банк має право припинити кредитування і стягнути достроково надані кредитні кошти разом із платою (відсотки, комісій) за користування ним і понесені збитки за рахунок вільних коштів на рахунках позичальника, а у випадку недостатності цих коштів –всіх надходжень у національній та іноземній валютах на рахунки позичальника.
У зв’язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків 27.07.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №15.04-3312/10 про повернення у десятиденний строк суми кредиту, а також сплату пені, відсотків та комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій по кредитному договору №88/06-к від 21.07.2006р. не виконав.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутнього представника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу –задоволити. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як свідчать матеріали справи, між ПАТ «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»та ПП «ПЛ Лізинг» на підставі кредитного договору №88/06-к від 21.07.2006р. виникли майново-господарські зобов’язання.
Згідно з ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як зазначалось вище, у зв’язку з тим, що відповідачем не було застраховано заставлене за кредитом майно, позивач надіслав йому повідомленння №8104 від 29.11.2007р., в якому зазначив, що з 01.12.2007р. підвищує на 2% річних відсоткову ставку по кредитному договору №88/06-к від 21.07.2006р. Тобто, відсоткова ставка по цьому кредитному договору становила 21 % річних.
Крім того, у п. 5.1.5 договору закріплено, що банк має право у випадку росту цін за кредитні ресурси на банківському ринку в період кредитування позичальника, банк має право змінювати процентну ставку за кредит, попередивши позичальника письмово за десять днів до введення нових процентних ставок.
Тому, як вище вказано, 20.05.2008р. за вих. №3555 позивач повідомив відповідача про збільшення з 26.05.2008р. відсоткової ставки до 22% у зв’язку з подорожчанням вартості грошових ресурсів на фінансово-кредитному ринку.
Зазначеним пунктом кредитного договору №88/06-к від 21.07.2006р. встановлено, що позичальник повинен письмово підтвердити згоду на внесення змін в даний договір.
При неотриманні банком письмової згоди в п’ятиденний строк з часу отримання позичальником попередження або при незгоді позичальника з пропозицією банку дія договору про надання кредиту припиняється, позичальник зобов’язаний в тижневий строк повернути позику з виплатою відсотків, встановлених цим договором, за користування кредитом на день повернення.
Відповідач хоч і не надав письмової відповіді, все ж погодився з цією пропозицією банку, вчинивши певні конклюдентні дії.
Так, відповідно до відомостей начислення відсотків з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. за кредитним договором №88/06-к ПП «ПЛ Лізинг»(після надсилання пропозиції про підняття відсоткової ставки до 22% річних) здійснював оплату нарахованих відсотків 30.05.2008р. за травень 2008 року, 27.06.2008 р. за червень 2008 року, 30.07.2008р. за липень 2008 року, що фактично підтверджує визнання позичальником підвищення відсоткової ставки за кредитом.
Крім того, колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України постановлена ухвала від 21.04.2010р. по аналогічній справі за позовом до АКБ «Укрсоцбанк»про визнання дій неправомірними та виконання умов кредитного договору, у якій зазначено що суди зобов’язані оцінити доводи сторони та надані нею докази про те, що після отримання іншою особою листа банку про підвищення процентної ставки, вона погодилась з цією пропозицією, оскільки почала сплачувати відсотки по кредиту за процентними ставками у новому розмірі.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Місцевий господарський суд зазначених обставин не прийняв до уваги, а тому безпідставно не задоволив позов у повному обсязі.
Львівським апеляційним господарським судом перевірено правильність розрахунку позовних вимог.
Отже, заборгованість відповідача становить 953 158,00 грн. заборгованості по кредиту, 407 150,54 грн. заборгованості по сплаті процентів, 6 600,00 грн. комісії за адміністрування кредиту, 21 395,57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 880,07 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 296,34 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.
Керуючись ст.ст. 99, 101,102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»за вих. № 04-6379/10 від 08.12.2010 р. задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.11.2010 року у справі №2/138 скасувати щодо часткової відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами. Позов у цій частині задоволити повністю –достягнути з Приватного підприємства «ПЛ Лізинг»(79014, м. Львів, вул. Некрасова, 45, код ЄДРПОУ 31526117, МФО 385372) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78а, код ЄДРПОУ 26256274, МФО 385372) 20 281,05 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 202,81 грн. державного мита та 11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті рішення господарського суду Львівської області від 08.11.2010 року у справі №2/138 залишити без змін.
4. Стягнути з Приватного підприємства «ПЛ Лізинг»(79014, м. Львів, вул. Некрасова, 45, код ЄДРПОУ 31526117, МФО 385372) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78а, код ЄДРПОУ 26256274, МФО 385372) 101,40 грн. витрат по сплаті державного мита та подання апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду Львівської області видати Публічному акціонерному товариству «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»довідку про повернення з державного бюджету 7 631,69 грн. зайво сплаченого державного мита.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Матеріали справи № 2/138 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
судді Юркевич М.В.
Желік М.Б.
Судове рішення № 14216602, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/138. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: