Постанова № 14216580, 10.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № П-24/72-6/117

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вих.№1-1/3916 від 16.12.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області

від 03.12.2010р. у справі № П-24/72-6/117

за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах –Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в особі Скала-Подільської селищної ради, с.Скала-Подільська

до відповідача державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ

про відшкодування збитків в сумі 18191,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Сушко А.С.

від прокуратури та відповідача не з?явились

Права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз’яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2011р. у справі №П-24/72-6/117 (суддя Грица Ю.І.) в задоволенні позову заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах – Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в особі Скала-Подільської селищної ради до державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»про відшкодування збитків в сумі 18191,44грн. - відмовлено.

Рішення судом мотивовано ст.124 Конституції України, ст.1166 ЦК України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки такі не підтвердженні позивачем належними доказами та ним не доведено факту вчинення правопорушення та завдання шкоди навколишньому природному середовищу саме відповідачем. Місцевим господарським судом також встановлено, що прокурор та позивач не довели наявність у позивача суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З даним рішенням не погоджується позивач у справі –Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти дослідження місцевим господарським судом фактичних обставин справи та невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що факт правопорушення, скоєного відповідачем, зафіксовано у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.05.2010р. Крім того, скаржник посилається на положення ст.ст. 19, 86, 89, 90, 101 Лісового кодексу України та ст.ст.20, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими обов’язок збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкоджень, ослаблень та іншого шкідливого впливу покладено на постійних лісокористувачів та їх лісову охорону, до яких відноситься відповідач. Скаржник наголошує, що обов’язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, прямо передбачений ст. 107 Лісового кодексу України. На підставі викладеного просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Тернопільскій області задоволити, оскаржуване рішення скасувати, позовні вимоги задоволити.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. та від 08.02.2011р. позивачем долучено до матеріалів справи докази, якими позивач підтверджує факт перебування земельної ділянки, на якій проведено вирубку дерев, в користуванні ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с.157-166).

Прокурор та відповідач явку представників в судові засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.12.2010р. адресату (а.с.1133-137).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності прокурора та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції в Тернопільській області було проведено прокурорську перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території лісонасаджень Кам’янець-Подільського військового лісництва Чернівецького військового лісгоспу ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. За наслідками перевірки складено акт від 18.05.2010р., в якому зафіксовано факт незаконної вирубки 19 дерев, внаслідок чого відповідно до ст.101 Лісового кодексу України , додатку 1 з врахуванням примітки 2 додатку та Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665, неправомірними діями відповідача , заподіяно шкоду лісу на загальну суму 18191грн.44коп.

Відсутність відшкодування в добровільному порядку ДП Міноборони "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" заподіяних збитків до місцевого бюджету Скала-Подільської селищної ради, стало підставою для звернення заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону до суду з позовом про стягнення з ДП Міноборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 18191,44 грн. в судовому порядку.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Оскільки правовідносини між сторонами виникли з приводу заподіяння шкоди (делікту), тому такий спір є цивільно-правовим, та, з урахуванням суб'єктного складу сторін, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Порядок відшкодування шкоди передбачений, зокрема, нормами глави 82 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується за наявності вини заподіювача шкоди і причинного зв»язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Обов?язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 88 Лісового кодексу України, службові особи лісової охорони зобов’язані запобігати порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду, що можуть впливати на ліс, і припиняти їх.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Матеріалами справи, зокрема, актом перевірки від 18.05.2010р., встановлено, що лісокористувачем не забезпечено охорону і збереження закріплених лісів в урочищі «Бурдяківці»-176га на території Скала-Подільської сільської ради, а саме, встановлено факт допущення незаконної вирубки 19 дерев.

Даними діями лісокористувача порушено вимоги п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, якою постійних лісокористувачів зобов’язано забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та використовувати земельні ділянки лісового фонду способами, які забезпечували б збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, використання і відтворення.

Долученими до матеріалів справи документами (а.с.157-166) підтверджується, що землі і лісовий масив урочища «Бурдяківці»Борівського району Тернопільської області площею 176га знаходяться на обліку Міністерства оборони України і згідно наказу Міністра оборони України №22 від 21.01.1997р. на даних землях лісового фонду здійснює ведення лісового господарства Чернівецький військовий лісгосп, який є підрозділом державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат».

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що саме порушення відповідачем, як лісокористувачем, вимог лісового законодавства щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень призвело до незаконної порубки лісу на території лісництва ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”.

Наведеним вище спростовується висновок суду, що матеріалами справи не підтверджено доведеність вини саме відповідача у самовільній рубці дерев.

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, а згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов’язків.

Зі змісту ст. 19 Лісового кодексу України вбачається, що обов’язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, покладено на постійних лісокористувачів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Слід зазначити також, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища).

На підставі наведеного колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про підставність позовних вимог заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі органу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 18 191,44грн. збитків за незаконну вирубку дерев, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, а відповідальність за таке правопорушення покладається на відповідача згідно вимог діючого законодавства.

Оскільки збитки, завдані внаслідок незаконної вирубки лісових ресурсів на території Скала-Подільської селищної ради, то у відповідності зі ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” , ст. 47 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” такі підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Скала-Подільської селищної ради, на території якої вчинено правопорушення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2010р. у даній справі підлягає скасуванню як таке, що винесене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 104 ГПК України, у разі скасування рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України, а тому з відповідача належить стягнути в доход державного бюджету 181,91грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 90,95грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, а також 236грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2010р. у справі №П-24/72-6/117 скасувати. Прийняти нове рішення: Позов задоволити.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»(м.Івано-Франківськ, вул.Ребета, 6, ідент. код 08033772) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Скала-Подільської селищної ради (р/р 31513903500033 в УДК у Тернопільській області, ідент. код 23588869, МФО 838012) 18 191грн. 44коп. заподіяних державі збитків за незаконну вирубку дерев.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат»(м.Івано-Франківськ, вул.Ребета, 6, ідент. код 08033772) в доход державного бюджету 272,86грн. державного мита за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом, 236грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Івано-Франківської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.