Постанова № 14216501, 14.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011                                                                                           № 17/212-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рябухи В.І.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

позивача: Лавренюк Ю.В., дов.від 13.01.11 № 1, Постоєнко Л.В., дов.від 11.03.11 № 14,

відповідача: Богданович М.Ю., дов.від 18.10.10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»

на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2010 (підписане 14.12.10)

у справі № 17/212-10 ( )

за позовом                               Приватного підприємства «Олімп Поділля»

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»

про                                                   стягнення 86546,07 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ольвита»

до Приватного підприємства «Олімп Поділля»

про стягнення 12316,16 грн. та

зобов’язання доукомплектувати товар,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Олімп Поділля» (далі – ПП «Олімп Поділля») звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» (далі – ТОВ «Ольвита») про стягнення 86546,07 грн. заборгованості, з яких 68800,0 грн. основного боргу, 5930,94 грн. пені, 8999,04 грн. інфляційних втрат та 2816,09 грн. - 3 % річних.

В процесі вирішення спору ТОВ «Ольвита» подано зустрічну позовну заяву до ПП «Олімп Поділля» про стягнення 12316,16 грн. в якості 20% за користування чужими грошовими коштами в період прострочення поставки товару та зобов’язання доукомплектувати товар відповідно до договору постачання від 27.08.08 № 8.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.10 первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Ольвита» на користь ПП «Олімп Поділля» 68800,00 грн. основного боргу, 7253,22 грн. пені, 7636,80 грн. інфляційних втрат, 2787,81 грн. - 3 % річних, 864,78 грн. державного мита та 235,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що ТОВ «Ольвита» не доведено факту неналежного виконання позивачем зобов’язань щодо поставки трансформатора ТМ 1600/35/0,4 згідно договору постачання від 27.08.08 № 8; при прийнятті трансформатора ТОВ «Ольвита» не було заявлено жодних претензій чи зауважень щодо комплектності товару; наявність заборгованості ТОВ «Ольвита» за договором підтверджується матеріалами справи; задоволення первісного позову виключає задоволення зустрічного позову.

Не погодившись з рішенням, ТОВ «Ольвита» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Скаргу аргументовано тим, що документи, які були передані разом з товаром, не мають ніякого відношення до товару, визначеного в договорі постачання № 8, та до поставленого товару; про невідповідність товару фактично поставленого товару, передбаченому договором, представником ТОВ «Ольвита» було зроблено відмітку на видатковій накладній від 09.06.09 № 25; за порушення строків постачання товару та користування чужими грошовими коштами постачальник зобов’язаний сплатити 12316,16 грн. згідно з умовами договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.11 ТОВ «Ольвита» відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.02.11.

В судовому засіданні 28.02.11 представником ПП «Олімп Поділля» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення. У відзиві ПП «Олімп Поділля» підкреслює, що посилання ТОВ «Ольвита» на невідповідність фактично поставленого товару умовам договору постачання від 27.08.08 № 8, та посилання на відсутність товаросупровідних документів спростовуються матеріалами справи.

Представниками позивача та відповідача підтримано доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві.

У виступі представник ТОВ «Ольвита» стверджував, що ПП «Олімп Поділля» було передано товар, який не відповідає договору постачання № 8, а документи, передані разом з товаром, не відповідають ні поставленому товару, ні умовам договору. В зв’язку з цим представником ТОВ «Ольвита» заявлено клопотання про призначення експертизи щодо відповідності фактично переданого відповідачу товару моделі та марці, вказаних в договорі постачання № 8. Колегія суддів вважає за можливе розглянути дане клопотання в наступному судовому засіданні.

Представником ТОВ «Ольвита» заявлено клопотання про огляд та дослідження речових доказів (трансформатора ТРМ-1600/35/0,4), які знаходяться за адресою: Київська область, с. Щасливе, вул. Леніна, 20, ТОВ «Ольвита». Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.

Представником відповідача заявлено клопотання про витребування оригіналу видаткової накладної від 09.06.09 № 25, на підставі якої відповідач отримав високовольтне обладнання (трансформатор). Колегія суддів вважає за можливе задовольнити дане клопотання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.11 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.03.11 та зобов’язано ПП «Олімп Поділля» надати оригінал видаткової накладної від 09.06.09 № 25.

В судовому засіданні представником ПП «Олімп Поділля» надано для огляду колегії суддів оригінал видаткової накладної від 09.06.09 № 25, на якій відсутні будь-які відмітки про невідповідність товару або супроводжуючих документів умовам договору. Крім того, представником позивача надано письмові пояснення, які він просив взяти до уваги при прийнятті постанови.

Що стосується клопотання ТОВ «Ольвита» про призначення експертизи, то колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування. Факт поставки трансформатора неналежної моделі або марки не був ні предметом розгляду, ні предметом доказування в суді першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів відмовляє ТОВ «Ольвита» в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відносно предмета спору представники сторін не змінили своїх позицій.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів встановила наступне.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі – ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст.1 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

27.08.08 між Приватним підприємством «Олімп Поділля» (за текстом договору «постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвита» (за текстом договору «покупець») укладено договір постачання № 8 (далі – договір).

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця високовольтне обладнання (трансформатор ТМ-1600/35/0,4 в кількості 1 шт.), номенклатура, кількість, якість, ціна якого визначені в специфікації, а покупець – прийняти та оплатити товар. Сума договору складає 159800,00 грн. (п.2.1).

27.08.08 між ПП «Олімп Поділля» (постачальник) та ТОВ «Ольвіта» (покупець) укладено додаток № 1 до договору постачання від 27.08.08 № 8 (специфікація № 1), в якому сторони погодили товар, який позивач зобов’язався поставити відповідачу, а саме: трансформатор ТМ-1600/35/04 (матеріали виготовлення ВН–алюміній, НН–мідь) в 1 екземплярі вартістю 159800,00 грн., включаючи ПДВ.

Відповідно до п.2.2 та підпунктів 2.2.1 та 2.2.2 розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника суму авансового платежу на основі виставленого постачальником рахунку. Товар покупець одержує після здійснення другого платежу на протязі 3-х банківських днів з моменту оприбуткування коштів на рахунок постачальника.

Оплата проводиться в гривнях. Форма оплати – безготівковий розрахунок (п.2.3 договору).

Згідно з п.4.2 договору постачальник зобов’язується провести постачання товару в об’ємах, що вказані в специфікації, яка являється невід’ємною частиною договору, на протязі 35 робочих днів з моменту здійснення покупцем авансового платежу у відповідності до п.2.2.1 договору. Датою постачання вважається дата отримання товару, яка вказана в товаросупровідній накладній (п.4.4 договору). Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.5 договору).

У п.4.6 договору сторонами погоджено, що постачальник одночасно з відвантаженням товару передає покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури; накладної; податкової накладної; протоколу високовольтних випробувань ТМ-1600/35/0,4, протоколу аналізу масла, технічний паспорт на підстанцію ТМ-1600/35/0,4.

До матеріалів справи долучено копію видаткової накладної від 09.06.09 № 25, зі змісту якої вбачається, що на виконання договору ПП «Олімп Поділля» поставило ТОВ «Ольвита» трансформатор ТМ 1600/35/0,4 на суму 159800 грн. Накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств (арк.16, т.1).

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів було оглянуто оригінал зазначеної накладної, на якій відсутні будь-які зауваження чи заперечення сторін, що дає підстави зробити висновок про виконання ПП «Олімп Поділля» умов договору.

Того ж дня, 09.06.09, сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2, в якому зазначено, що ПП «Олімп Поділля» надані ТОВ «Ольвита» транспортні послуги та послуги демонтажу, монтажу спірного трансформатора на загальну суму 4300,0 грн. відповідно до основного договору. Зазначена сума згодом була оплачена ТОВ «Ольвита», що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.09 № 270 (арк.14, т.2).

Матеріали справи свідчать, що 09.06.09 сторонами при прийнятті трансформатора ТМ-1600/35/0,4 жодного акта про відсутність протоколу високовольтних випробувань, протокола аналізу масла, технічного паспорта на трансформатор не було складено. Це свідчить про прийняття товару ТОВ «Ольвита» та відсутність претензій щодо комплектності товару, що спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність фактично поставленого товару умовам договору.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Ольвита» не доведено факту неналежного виконання позивачем зобов’язань щодо поставки трансформатора ТМ 1600/35/0,4 згідно договору постачання № 8.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Ольвита» свої зобов’язання з оплати отриманого товару виконало частково, сплативши 25.09.08 платіжним дорученням № 119 70000 грн. (арк.19 т.1) та 21000,00 грн. платіжним дорученням від 01.10.08 № 1114 (арк.20 т.1), а всього 91000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Ольвита» неналежним чином виконало свої зобов’язання за договором, сплативши на користь ПП «Олімп Поділля» лише 91000,00 грн. Станом на день слухання справи в суді першої інстанції сума боргу відповідача перед позивачем складала 68800,00 грн.

Як визначено в абзаці 1 частини 1 ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність заборгованості ТОВ «Ольвита» перед ПП «Олімп Поділля» підтверджується також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.11.10 (арк. 50, т.2).

Тобто, сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, сторонами не заперечується.

Оскільки обов’язок оплати отриманого від ПП «Олім Поділля» трансформатора ТОВ «Ольвита» виконано не було, то місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення основного боргу в сумі 68800,00 грн.

В позовній заяві, крім суми основної заборгованості, ПП «Олім Поділля» просить стягнути з ТОВ «Ольвита» пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Право позивача на стягнення інфляційних втрат та 3% річних передбачено положеннями ст.625 ЦК України.

Так, в ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що таке право кредитора є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправильного визначення ПП «Олімп Поділля» періоду прострочення сплати боргу ТОВ «Ольвита». Здійснивши власні розрахунки, колегія суддів дійшла висновку про правильність часткового задоволення позовних вимог в сумі 7636,80 грн. інфляційних втрат за період з 06.07.09 (дата, коли у ПП «Олімп Поділля» виникло право на нарахування штрафних санкцій) по 30.09.10 (кінцева дата, вказана позивачем у розрахунку інфляційних втрат) та 2787,81 грн. - 3% річних за період з 06.07.09 по 10.11.10 (кінцева дата, вказана позивачем у розрахунку 3% річних).

Що стосується стягнення пені, то колегія суддів вважає правомірним часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При вирішенні даного спору судами двох інстанцій встановлено, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару.

В ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.3 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати покупець відшкодовує постачальнику пеню в розмірі 0,4% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Місцевим господарським судом правильно зазначено, що у сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Матеріали справи свідчать, що 25.06.09 ПП «Олімп Поділля» пред’явлено вимогу про сплату боргу, що підтверджується фіскальним чеком № 4886 (арк.24, т.1). Повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення ПП «Олімп Поділля» надано не було. В зв’язку з цим місцевим господарським судом правильно зазначено, що право ПП «Олімп Поділля» на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних виникло з 06.07.09 (3 дні на доставку поштового відправлення, передбачені п.4 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» від 12.12.07 № 1149 + 7 днів, передбачених ч.2 ст.530 ЦК України).

Отже, арифметично вірним є розрахунок суду першої інстанції суми пені, яка нарахована за період з 06.07.09 по 06.01.10, і становить 7253,22 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено первісний позов.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то колегія суддів вважає неправильним рішення суду про відмову в його задоволенні.

Предметом зустрічного позову є вимога ТОВ «Ольвита» до ПП «Олімп Поділля» про стягнення 12316,16 грн. в якості 20% за користування чужими грошовими коштами в період прострочення поставки товару та зобов’язання доукомплектувати товар протоколом високовольтних випробувань трансформатора ТМ–160/35/0,4, протоколом аналізу масла, технічним паспортом на трансформатор ТМ–1600/35/0,4 відповідно до договору постачання № 8.

Як зазначалося вище, згідно з п.4.2 договору постачальник зобов’язується провести постачання товару на протязі 35 робочих днів з моменту здійснення покупцем авансового платежу у відповідності до п.2.2.1 договору.

Згідно з частиною другою ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Матеріали справи свідчать, що другий платіж, обумовлений п.2.2.1 та п.2.2.2 договору, ТОВ «Ольвита» здійснено 01.10.08. Товар ПП «Олімп Поділля» передано ТОВ «Ольвита» 09.06.09, тобто з порушенням строків, передбачених умовами договору.

В п.5.2 договору сторонами обумовлено, що у випадку порушення строків постачання товару постачальник виплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,4% від вартості непоставленого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки постачання товару, а також проценти за користування чужими грошима в розмірі 20% річних згідно зі ст.536 ЦК України.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене, обґрунтовано заявленими є зустрічні позовні вимоги ТОВ «Ольвита» про стягнення з ПП «Олімп Поділля» 12316,16 грн., які підлягають задоволенню.

Інші зустрічні позовні вимоги про зобов’язання ПП «Олімп Поділля» доукомплектувати товар документами не підлягають задоволенню з огляду на отримання ТОВ «Ольвита» товару відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, в зв’язку з чим рішення Господарського суду Київської області від 10.12.10 у справі № 17/212-10 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 10.12.10 у справі № 17/212-10 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20 Г; код ЄДРПОУ 32709379) на користь Приватного підприємства «Олімп Поділля» (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Машинобудівників, буд. 6, кв. 10; код ЄДРПОУ 35746455) 68800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) гривень 00 коп. основного боргу, 7253 (сім тисяч двісті п’ятдесят три) гривні 22 коп. пені, 7636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) гривень 80 коп. інфляційних втрат, 2787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 81 коп. - 3% річних, 864 (вісімсот шістдесят чотири гривні) 78 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) гривень 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Олімп Поділля» (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Машинобудівників, буд. 6, кв. 10; код ЄДРПОУ 35746455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20 Г; код ЄДРПОУ 32709379) 20% за користування чужими грошовими коштами в період прострочення поставки товару в сумі 12316 (дванадцять тисяч триста шістнадцять) гривень 16 копійок, 123 (сто двадцять три) гривні 16 копійок державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.»

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Олімп Поділля» (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Машинобудівників, буд. 6, кв. 10; код ЄДРПОУ 35746455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20 Г; код ЄДРПОУ 32709379) 61 (шістдесят одну) гривню 58 копійок витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

4.          Доручити Господарському суду Київської області видати наказ відповідно до зміненого рішення та п.3 резолютивної частини даної постанови.

5.          Матеріали справи № 17/212-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.03.11 (відправлено)