Постанова № 14216463, 14.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011 № 16/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Яковенко А.О. представник, дов. № 2795-НЮ від 04.10.2010;

від відповідача - Булій Т.В. представник, дов. № ЦХП-18/2370 від 31.12.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010

у справі № 16/157 ( .....)

за позовом Державного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

про стягнення 65432,41 грн.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2011 № 01-23/1/5 змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 41, 77, 79, 99 ГПК України у судовому засіданні 26.10.2010 оголошено перерву до 02.11.2010; 02.11.2010 апеляційне провадження у справі № 16/157 зупинено у звязку з призначенням судової експертизи, а 17.01.2011 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.02.2011, а 07.02.2011 відкладено на 14.03.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 16/157 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 870,00 грн. штрафу, 45,65 грн. державного мита, 107,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги про заміну неякісного товару, а саме: термодатчиків букс., 393М, ТУ У № 31.6-30219297-001-2004 в кількості 800 шт., втулок еластичної муфти 0356-27.15.18:003 у кількості 12 шт., втулок еластичної муфти 0356-27.15.19:004 в кількості 53 шт., є необґрунтованими, оскільки акти № 7 від 16.09.09, № 9 від 25.09.09, № 15 від 25.09.09 є неналежними доказами підтвердження неякісної продукції, тому що не вказано, в чому саме полягає невідповідність продукції вимогам ТУ У 31.6-30219297-001-2004, кресленню та яким саме кресленням; ніяких належних доказів наявності причинно-наслідкового звязку між порушенням зобовязання та вартістю витрат по випадку виходу з ладу гумокордової муфти, суду не надано; вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню частково, в сумі 29 870,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 16/157 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 58 606,92 грн. штрафу та 6 825,49 грн. збитків в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що в п.21 акту № 7 від 16.09.09 вказано, що температура спрацювання датчиків контролю температури нагріву букс Т393м дорівнює 112-124 градусів, а повинна дорівнювати 92-100, і саме в цьому полягає невідповідність продукції вказаним технічним умовам; в акті № 9 від 25.09.2009 вказано, що внутрішній діаметр втулок еластичної муфти = 88,2-88,4 мм не відповідає вимогам п.7.5.11.5 ЦЛ-0078 (Інструкція з ремонту редукторно-карданних приводів генераторів пасажирських вагонів, в зазначеному пункті якої є креслення даних втулок).

Як стверджує скаржник, факт постачання продукції неналежної якості підтверджується актом № 31 від 03.12.09; розмір збитків позивач визначив калькуляцією, яка є належним доказом, причинно-наслідковий звязок між порушенням зобовязання і збитками випливає з п.21 акту № 31 від 03.12.2009 та актом огляду гумо-кордових оболонок 520х150 з вагону ЕД9м№ 06210 від 03.11.09, останній свідчить, що вихід з ладу оболонок виник не в результаті недбалості працівників відповідача; з метою запобігання зриву в роботі, була проведена термінова заміна пошкоджених запчастин, отже у позивача, в результаті неналежного виконання зобовязання відповідачем, виникли збитки, повязані із заміною гумово-кордових оболонок.

Скаржник посилається на порушення ст.ст. 4-2, 43, 49 ГПК України.

У доповненні до апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом норм ст. 193 ГК України, ст.ст. 673, 678 ЦК України, ст. 45 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 у справі № 16/157 призначена судова експертиза для перевірки якості товару.

Листом від 14.12.2010 № 13/58-12618-10 експертною установою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повідомлено суд про неможливість проведення експертизи, оскільки вирішення питань призначеної судової експертизи потребує створення комісії експертів з відповідних спеціальностей, що є неможливим через відсутність в інституті необхідних фахівців.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.02.2011 від позивача були витребувані документи.

У письмовому поясненні від 10.03.2011 позивач вказує, що договору № ЦХП-40109 від 28.12.2008 не існує, у специфікаціях №№ 1.13, 3.12, 3.15, 3.18 помилково зазначена дата договору від 28.12.2008, а вказані специфікації погоджені до договору № ЦХП-40109 від 06.02.2009 (ПЗ/НХ-092182-НЮ від 14.12.2009), що не заперечується сторонами; щодо виклику представника експертної установи для перевірки якості продукції, у звязку з неявкою представника постачальника, повідомлено, що перевірка якості продукції, що постачається залізницям України, здійснюється спеціально створеними в структурних підрозділах комісіями по вхідному контролю, до складу яких залучаються кваліфіковані фахівці; наказом начальника залізниці від 10.02.2009 № 41-Н введено в дію "Регламент ведення вхідного контролю в службах та підрозділах Південно-Західної залізниці"; згідно з наказом начальника вагонного депо Київ-Пасажирський від 27.05.2009 № 150, створена комісія по вхідному контролю продукції, яка у звязку з неявкою у встановлений строк представника відповідача, здійснила перевірку якості спірної продукції відповідно до вимог Інструкції П-7, із залученням представників громадськості, компетентність яких підтверджується посадовими інструкціями; щодо пропуску строку позовної давності, то, посилаючись на норми ст. 193 ГК України, п.4 ст. 258, ст. 681 ЦК України, позивач стверджує, що до позовних вимог необхідно застосовувати позовну давність в один рік, тому, оскільки з моменту виявлення недоліків товару (складання актів про фактичну якість і комплектність отриманої продукції), до моменту пред'явлення позову, минуло менше року, то посилання відповідача на пропущення строку позовної давності є безпідставним.

У письмових додаткових поясненнях відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на невідповідність вимогам Інструкції № П-7 складених позивачем актів про неналежну якість продукції; суперечливу інформацію в акті про пошкодження (несправність) від 21.02.2010; недоведеність розміру збитків, вказаного в калькуляції позивача та безпідставність зазначених у калькуляції нарахувань.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи письмові пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано до суду першої інстанції позов про зобовязання відповідача замінити на якісні датчики контролю температури нагріву букс Т393м у кількості 800 шт. на суму 27 096,00 грн. та втулок еластичної муфти у кількості 65 шт. на суму 260,26 грн., що були поставлені на адресу позивача по договору № ЦХП-40109 (ПЗ/НХ-092182/НЮ) від 14.12.2009; стягнення з відповідача на користь позивача 58 606,92 грн. штрафу, 6 825,49 грн. збитків та судових витрат, керуючись ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 610, 614, 623 ЦК України, положеннями договору.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір № ЦХП-40109 (ПЗ/НХ-092182/НЮ від 14.12.2009) (далі - № ЦХП-40109), згідно з п.1.1 якого відповідач, за договором постачальник зобовязався поставити на умовах цього договору та передати у власність, а позивач, за договором покупець, прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, попередньо погодженої номенклатури відповідно до централізованого плану МТЗ у 2009 році, затвердженого наказом Укрзалізниці від 05.02.2009 № 056-Ц (додаток 1); найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невідємними частинами договору та оформлюються сторонами не пізніше 20 числа місяця, наступного місяця, в якому відбулося відвантаження продукції.

Згідно з ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

В п.3.1 договору № ЦХП-40109 передбачено, що якість продукції, яка поставляється за даним договором, повинна відповідати конструкторській та нормативно-технологічній документації, державним стандартам та технічним умовам, які діють в Україні, вказаним у специфікаціях до даного договору, що підтверджується сертифікатом відповідності, якщо продукція сертифікована, або декларацією про відповідність, або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо продукція імпортується, супроводжувальній документації виробника.

Згідно із залізничною накладною № 33502530 відповідачем відвантажена на адресу позивача продукція на виконання договору № ЦХП-40109.

При прийманні продукції комісією відповідача, виявлено, що 114 шт. оболонки резинокордові (оболонка упругої муфти, 580х130) на суму 127 730,16 грн., не придатна для використання і потребує заміни, про що складено акт № 9/1 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 31.08.2009.

Позивачем предявлена відповідачу претензія від 21.10.2009 № 7/682-НЮ з вимогою замінити 114 шт. оболонки гумово-кордові протягом 20 днів.

Згідно із актом № 9/2 від 28.10.2009, 114 шт. оболонки резинокордової (оболонка упругої муфти, 580х130) було замінено виробником.

За наряд-накладними №№ 25544, 25740 позивачем одержана у відповідача продукція, при перевірці якої, а також при використанні під час експлуатації, встановлено, що ролики у кількості 65 шт. внаслідок невідповідності кресленню 5 ТЛ.221.004СБ, мають ознаки руйнації, наявності тріщин, для подальшої експлуатації на виробництві не придатні і підлягають заміні, про що складено акт комісією позивача про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 22.09.2009 НОМЕР_2.

Згідно із актом, 25.11.2009 виробником здійснена заміна роликів УСО поліуретанових тип 5 ТЛ.221.004-02 на металеві 3 ТЛ. 221. 004-02 в кількості 65.

Відповідно до акту № 31 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 03.12.2009, складеного комісією позивача за участю представника виробника, в гарантійний період експлуатації при пробізі 12,0 тис. км, на вагоні ЕД9м № 06210, на першій та другій колісній парі, стався випадок руйнування гумокордових оболонок 520х150 постачання ТОВ НВП "Укрпромвпровадження".

Згідно із актом заміни продукції від 01.02.2010, виробником здійснено заміну гумокордових оболонок 520х150 в кількості 2 шт.

Відповідно до ч.1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до її якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Статтею 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; у разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису; якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 193 ГК України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В п.9.3 договору № ЦХП-40109 сторони погодили умову про те, що в разі поставки продукції неналежної якості, відповідач сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості неякісної продукції та замінює її за власний рахунок.

Оскільки згідно із вищезазначеними актами було виявлено постачання відповідачем, у рахунок виконання своїх зобовязань за договором № ЦХП-40109, неякісної продукції, із чим погодився виробник, у звязку з чим здійснена заміна неякісної продукції, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 29 870,00 грн. є обґрунтованими.

Відповідач у клопотанні від 01.06.2010, поданому суду першої інстанції, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у звязку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути предявлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем акти про фактичну якість і комплектність отриманої продукції були складені 31.08, 22.09, 03.12.2009, отже, у ці дати позивачу стало відомо про його порушене право у звязку із постачанням неякісної продукції, а позов предявлено 26.03.2010, тобто позовні вимоги, які грунтуються на зазначених актах від 31.08. та 22.09.2009, заявлені після спливу позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як свідчать матеріали справи, господарські операції з безпосереднього отримання продукції, на виконання укладеного сторонами договору № ЦХП-40109, здійснювались відокремленими структурними підрозділами позивача, розташованими за різним місцезнаходженням, що зумовило виникнення необхідності у додатковому часі для зясування та вирішення питань, повязаних зі встановленням дійсного стану якості продукції, враховуючи також, що постачальник не був ані виробником ані відправником спірної продукції, що ускладнило здійснення перевірки її якості. Зазначена обставина є поважною причиною пропущення позовної давності, у звязку з чим суд відновлює пропущений строк позовної давності.

Розмір збитків у сумі 6 825,49 грн. позивачем обгрунтовується калькуляцією вартості витрат по випадку виходу з ладу гумокордової муфти (2 шт.).

У п.22 вищезгаданого акту № 31 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 03.12.2009 вказано, що збитки по випадку склали 6 825,49 грн.

Моторвагонним депо Фастів-1 складено акт про пошкодження (несправність), відповідно до якого 01.12.2009 у електросекції (вагону) 06204 сталось руйнування бурта пружної муфти, причиною якого було неякісне виготовлення резинокордової оболонки.

Згідно з ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив виконання господарського зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Однак, матеріалами справи не підтверджено того, що внаслідок постачання неякісних гумокордових оболонок у кількості 2 шт., про що складено акт № 31 від 03.12.2009, вийшли з ладу дві гумокордові муфти, зазначені в калькуляції, враховуючи наступне.

Згідно з актом № 31 та актом огляду гумокордових оболонок від 03.11.09, зазначена продукція містилась у вагоні ЕД9м№ 06210, а в акті моторвагонного депо Фастів-1 вказано, що пошкодження мало місце у електросекції (вагону) 06404.

Крім того, ані в акті № 31, ані в акті від 03.11.09 не вказано про наявність руйнування бурта пружної муфти.

Крім того, позивачем не підтверджено доказами обгрунтованість розміру збитків саме у сумі 6 825,49 грн., за витратами, зазначеними у калькуляції.

Таким чином, не доведено ані наявності причинно-наслідкового звязку між виявленням неякісної продукції згідно з актом № 31 та спричиненням позивачу збитків через вихід з ладу гумокордової муфти, ані розміру збитків, у звязку з чим не доведено матеріалами справи, що зазначені збитки мали місце та були спричинені внаслідок неналежного виконання відповідачем обовязків за договором № ЦХП-40109.

Відповідно до акту № 9 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 25.09.2009 комісією Вагонного депо Київ-Пасажирський, який є структурним підрозділом позивача, за участю представника від громадськості ОСОБА_1., діючого на підставі посвідчення НОМЕР_1, при перевірці продукції, одержаної за видатковою накладною № 290216 від 10.09.09, виявлено, що втулки еластичної муфти 0356-27.1.5.18:003 (0.3.56-27.15.19:003) 12 шт. та 0356-27.15.19:004(0.356-27.15.19-004) 12 шт. не відповідають вимогам п.7.5.11.5 ЦЛ-0078 і підлягають заміні.

Як вбачається із посвідчення НОМЕР_1 уповноваженого представника громадськості від 25.09.2009, це посвідчення видано ОСОБА_1 в.о. майстра, на право вести приймання за якістю та комплектністю.

Згідно з актом № 7 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 16.09.2009, при приймання продукції, відповідно до вимог №№ ФАС09-2610 від 26.08.09, ФАС09-2728 від 02.09.09, виявлено, що датчики контролю температури нагріву букс Т 393м у кількості 800 шт., не відповідають вимогам ТУ У 31.6-302 192.97-001-2004 і підлягають заміні.

Зазначений акт № 7 від 16.09.2009 складений комісією Вагонного депо Київ-Пасажирський за участю представника від громадськості ОСОБА_2., діючого на підставі посвідчення НОМЕР_2.

Як вбачається із посвідчення НОМЕР_2 уповноваженого представника громадськості від 16.09.2009, це посвідчення видано ОСОБА_2, економісту, уповноваженому провести приймання за якістю та комплектністю.

Відповідач не направляв представників для участі у перевірці продукції, щодо яких складено зазначені акти № 7 від 16.09.2009 та № 9 від 25.09.2009, також не брав участі у таких перевірках представник виробника.

Продукція, визнана позивачем неякісною за актами №№ 7 та 9, не замінена та відповідач висновки актів, щодо неякісної продукції, не визнає.

В п.6.3 договору № ЦХП-40109 сторони передбачили, що приймання продукції по якості проводиться відповідно до Інструкції № П-7.

Згідно з п. 6.3.1 договору № ЦХП-40109 у разі виявлення невідповідності якості продукції документам, зазначеним в п.3.1 даного договору, виклик представників постачальника та виробника для участі в прийманні продукції по якості та складання двостороннього акту обовязковий.

Позивачем надані докази виклику для участі у прийманні продукції зазначених представників, проте останні не зявились.

В п.20 Інструкції № П-7 зі змінами, встановлено, що у разі неявки представника виробника (відправника) по виклику одержувача (покупця) у встановлений строк, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості; при відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові виділити представника або незявленні його по виклику одержувача (покупця) перевірка проводиться, зокрема, за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства.

Позивачем не надано доказів того, що експертна установа відмовилась виділити представника для перевірки якості продукції, або за викликом позивача експерт експертної установи не зявився для перевірки якості продукції.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за відсутності доказів зазначеної відмови експертної установи або виклику та незявлення експерта, вищевказані акти позивача №№ 7, 9, складені за участю представників громадськості, не мають юридичної сили доказу виявлення неякісної продукції.

Більше того, немає підстав для висновку, що представники громадськості були компетентними у визначенні якості продукції. Положення посадової інструкції економіста матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_2. не свідчать про володіння нею фаховими знаннями вимог нормативної та технічної документації щодо якості та порядку здійснення перевірки якості продукції, також не свідчить про наявність таких фахових знань і така посада, як в.о. майстра.

У судовому засіданні 14.03.2011 представником позивача надані копії актів від 26.10.2009, 27.10.2009, та 24.11.2009, підписаних посадовими особами позивача, ТОВ "НВП" Квазар комплекс", та крім того, акт від 24.11.2009 підписаний посадовою особою ТОВ "Приладобудівний завод".

Однак, зазначені документи немає підстав визнати належними доказами неналежної якості продукції датчиків контролю температури нагріву букс Т393м у кількості 800 шт., про які складено акт № 7 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, враховуючи наступне.

Зі змісту актів від 26.10.2009 та від 27.10.2009 не вбачається того, що відбір зразків було здійснено від партії, яка перевірялась 16.09.2009 згідно з актом № 7, оскільки в актах від 26 та 27.10.2009 вказано, що відбір зразків проводився з партії, отриманої 07.10.2009, будь-яких даних, що свідчили б про причетність зазначеної партії продукції до тієї, про яку вказано в акті № 7 від 16.09.2009, відсутні. Крім того, акти від 26 та 27.10.2009 не містять висновків щодо стану якості продукції.

У акті від 24.11.2009, складеному у м. Камянець-Подільському, вказано про проведення випробування продукції, з якої проводився відбір зразків з партії, отриманої 07.09.2009.

Однак, у вказаному акті відсутні дані, які б свідчили, що у цьому акті йдеться про продукції, яка перевірялась згідно з актом № 7 від 16.09.2009. Тим більше, що позивач у позовній заяві стверджував, що датчики контролю температури нагріву, щодо яких складено акт № 7 від 16.09.2009, не було замінено.

Також у п.1 акту від 24.11.2009 комісією прийнято рішення вважати партію термодатчиків СКНБ, отриманих у 2009р., такими, що підлягають поверненню з ДП "Укрзалізничпостач" до ТОВ "НВП" Квазар комплекс" для заміни з подальшим прийманням за якістю у лабораторії ТОВ "Приладобудівний завод" у присутності представників Укрзалізниці.

Проте, оскільки відсутні дані, які свідчили б про причетність партії продукції, вказаної в акті № 7, до партії продукції, зазначеної в акті від 24.11.2009, то такий висновок не має значення для встановлення обставин щодо якості продукції згідно з актом № 7. Також слід вказати, що акт від 24.11.2009 підписаний представником ТОВ "НВП" Квазар комплекс" та головним інженером ТОВ "Приладобудівний завод" без посилання на документ, засвідчуючий їх повноваження, як представників, на перевірку якості продукції.

Таким чином, позивачем не доведено матеріалами справи, що продукція, відображена в актах №№ 7 та 9, була неякісною.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Як вже зазначалось, в договорі № ЦХП-40109 сторони погодили умову про те, що приймання продукції за якістю буде здійснюватись у порядку, передбаченому Інструкцією № П-7. Щодо застосування порядку перевірки якості продукції, встановленого Регламентом ведення вхідного контролю в службах та підрозділах Південно-Західної залізниці, то сторонами не передбачено його застосування у разі встановлення наявності продукції неналежної якості, що постачається відповідачем позивачу згідно з договором № ЦХП-40109.

Таким чином, складені позивачем документи у процесі здійснення вхідного контролю, належать до діяльності позивача, та, як односторонні документи позивача, не є обовязковими для відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим Кодексом.

Отже, якщо статтею 269 ГК України встановлений шестимісячний строк позовної давності, то немає підстав застосовувати норму ЦК України щодо зазначених позовів.

Згідно зі ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, в оскаржуваному рішенні державне мито покладене на позивача не відповідно до зазначеної норми процесуального права, у звязку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні у частині розміру державного мита, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відновити строк позовної давності.

2. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 16/157 змінити частково, замінивши у пункті 1 резолютивної частини текст: "45 (сорок пять) грн. 65 коп. державного мита", текстом наступного змісту: " 298 (двісті девяносто вісім) грн. 70 коп. державного мита".

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 16/157 залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 16/157 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

16.03.11 (відправлено)