Постанова № 14216453, 14.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011                                                                                           № 14/325

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача - 1. Ткаченко Т.О. – представник, дов. № 004 від 10.01.2011;

2. не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2010

у справі № 14/325 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В.",

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Елгід"

про                                                   визнання договору поруки недійсним

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2011 № 01-23/1/17, від 11.03.2011 № 01-23/1/2 склад колегії суддів змінювався.

          На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 23.02.2011 розгляду апеляційної скарги відкладено на 14.03.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі № 14/325 в задоволенні позову відмовлено.

           Рішення мотивовано тим, що позивачем не було надано відповідачу документів, що підтверджували б обмеження повноважень голови правління товариства на момент укладення оспорюваного договору; положеннями ч.1 ст. 241 ЦК України; тим, що оскільки правочин було укладено ще у липні 2008р., та протягом майже двох років позивачем не оспорювався факт його укладання, то фактично своєю бездіяльністю позивачем було схвалено його укладання.

          В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі № 14/325 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки від 04.07.2008 № 10-07/08.

          Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

          Скаржник стверджує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано відповідачу документів, що підтверджували б обмеження повноважень голови правління товариства на момент укладення оспорюваного договору, оскільки в матеріалах справи наявні Статут позивача, а також довіреність, які чітко окреслюють повноваження голови правління позивача.

          Оскільки договором поруки від 04.07.2008 № 10-07/08 забезпечувались зобов’язання другого відповідача перед першим відповідачем, взятих за договором купівлі-продажу, ціна якого склала 3 195 650,55 грн., то, відповідно до положень п.8.4.18 Статуту позивача, договір поруки потребував обов’язкового попереднього погодження з правлінням позивача.

          Також у представника за довіреністю від 19.12.2006 за № 5374, зазначеною у договорі поруки, не було повноважень на укладання договору поруки. Інформація про балансову вартість активів акціонерних товариств є відкритою та загальнодоступною, з нею можна ознайомитись на сайті: www.Smida.gov.ua.

          На думку скаржника, судом порушено положення ст. 241 ЦК України, у якій зроблено акцент на вчинення особою дій, оскільки бездіяльність особи не може свідчити про виконання правочину.

          Скаржник посилається на те, що у матеріалах справи наявні докази того, що органи управління позивача ні до ні після підписання договору поруки не погоджували та не схвалювали його та відсутні докази, що позивач якимось чином вживав заходи на виконання спірного договору.

          У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових письмових поясненнях перший відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на положення ст. 48 Закону України "Про господарські товариства", ч.3 ст. 92 ЦК України, те, що перший відповідач при укладенні договору поруки № 10-07/08 не мав тексту довіреності від 19.12.2006 № 5374; своєю бездіяльністю, яка виразилась у неповідомленні після укладення договору, протягом майже 2-х років, про перевищення повноважень Топчієм В.В. при підписанні договору поруки, позивач схвалив правочин, вчинений його представником з перевищенням повноважень, що відповідно до ст. 241 ЦК України створює цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину; також на вимогу першого відповідача відповідно до ч.1 ст. 555 ЦК України, № 194 від 19.04.2010, про оплату за договором поруки, позивач не надав ніяких заперечень проти договору поруки.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника першого відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмове додаткове пояснення першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем до суду першої інстанції подано позов про визнання недійсним договору поруки від 04.07.2008 № 10-07/08 на підставі ст.ст. 92, 203, 215, 237, 241 ЦК України.

          04.07.2008 між сторонами укладено договір поруки № 10-07/08, згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач, за договором поручитель, поручається перед першим відповідачем, за договором кредитором, за виконання другим відповідачем, за договором боржником, обов’язків щодо виконання умов договору купівлі-продажу № 8.61Т, укладеного між першим та другим відповідачами 04.07.2008 (далі – основний договір).

          В п.4.3 договору поруки № 10-07/08 передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені, яка передбачена основним договором за невиконання та неналежне виконання зобов’язань за основним договором, а також відшкодування матеріальних збитків, нанесених кредитору внаслідок порушення боржником умов основного договору та інших санкцій, передбачених чинним законодавством України.

          Як вказано у п.3.1 договору № 8.61Т купівлі-продажу від 04.07.2008, укладеним між першим відповідачем, за договором № 8.61Т продавцем, та другим відповідачем, за цим договором покупцем, загальна вартість товару, що передається у власність покупця, складає 3 195 650,55 грн.

          Договір поруки № 10-07/08 від імені позивача підписаний головою правління Топчієм В.В.

          У договорі поруки № 10-07/08 вказано, що голова правління Топчій В.В. діє на підставі довіреності № 5374 від 19.12.2006.

          Як вказано у довіреності від 19.12.2006 за № 5374, позивачем надано право Топчію В.В. приймати рішення про укладання правочинів на суму, що не перевищує 10 % балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства.

          Згідно із балансом позивача на 31.12.2007, на кінець звітного періоду його активи складали 11 606,4 тис. грн.

          Відповідно до п.п. 7 п.8.4.18 Статуту позивача, зареєстрованого 07.11.2007 за № 10731050006007507, голова правління укладає господарські угоди, вартість яких не перевищує суму в українських гривнях, еквівалентну 500 000 дол. США за курсом Національного банку України, що діє на момент будь-якої операції; господарські угоди, вартість яких перевищує зазначену граничну межу, укладаються за умови попереднього погодження їх з відповідним органом управління товариства.

          Отже, згідно із курсом Національного банку України, що діяв станом на 04.07.2008, на момент укладання договору поруки № 10-07/08, голова правління відповідно до Статуту позивача, мав право підписувати договір щодо розміру суми не більше ніж 2 425 000,00 грн.

          Положеннями підпункту 6 пункту 8.4.11 Статуту позивача встановлено, що правління товариства приймає рішення з укладання господарських угод, вартість яких не перевищує суму в українських гривнях, еквівалентну 1 000 000 дол. США за курсом Національного банку України, що діє на момент будь-якої операції; господарські угоди, вартість яких перевищує зазначену граничну межу, укладаються за умови попереднього погодження їх з наглядовою радою товариства.

          Позивачем заперечується як попереднє так і у подальшому погодження укладення договору поруки № 10-07/08 з правлінням товариства або з іншим органом управління товариством. Докази зазначеного погодження у матеріалах справи відсутні.

          Згідно з ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХІІ виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом; виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

          Згідно з п.п. 8.4.1, 8.4.2 Статуту позивача, правління є виконавчим органом управління товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, і діє на колегіальних засадах; до компетенції правління товариства належать усі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з цим Статутом або рішенням загальних зборів віднесені до компетенції іншого органу товариства.

          Відповідно до п.8.4.16 Статуту позивача голова правління здійснює загальне керівництво роботою правління та в п.8.4.18 цього Статуту визначені повноваження голови правління здійснювати дії від імені товариства з обмеження щодо окремих дій, у тому числі і вищезгаданого щодо права підписання угод.

          Згідно з ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Відповідно до ч.3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

          Таким чином, договір поруки № 10-07/08 від імені позивача підписано особою з порушенням норм ст.ст. 92, 237 ЦК України.

          Згідно з ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

          Однак, матеріалами справи не підтверджено того, що мало місце наступне схвалення позивачем договору поруки № 10-07/08.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Отже, позовні вимоги позивача є такими, що відповідають нормам чинного законодавства та відповідають матеріалам справи, у зв’язку із чим підлягають задоволенню.

          Із висновками суду першої інстанції немає підстав погодитись, як із такими, що не грунтуються на матеріалах справи.

          Оскільки у договорі поруки № 10-07/08 було вказано, що голова правління Топчій В.В. діє на підставі довіреності № 5374 від 19.12.2006, то немає підстав для висновку, що першому та другому відповідачам на момент укладення оспорюваного договору поруки було невідомо про обмеження повноважень голови правління Топчія В.В.

          В ч.1 ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представник представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

          Однак, позивачем не було вчинено дій, що свідчили б про прийняття до виконання договору поруки № 10-07/08.

          Оскільки положеннями ст. 241 ЦК України у якості схвалення вчиненого правочину вказано саме дії особи, яку представник представляє, а не її бездіяльність, то відсутні підстави останню визнати схваленням правочину.

          Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.) (п.9.2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними").

          Так само не може вважатись схваленням і бездіяльність позивача у вигляді ненадання ним заперечень на вимогу № 194 від 19.04.2010, на яку посилається перший відповідач у письмових додаткових поясненнях.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги відповідають нормам чинного законодавства та грунтуються на матеріалах справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

. Апеляційну скаргу задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі № 14/325 скасувати повністю.

          3. Позов задовольнити повністю.

          Визнати недійсним договір поруки від 04.07.2008 № 10-07/08, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат "Відрадний", Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В.", Товариством з обмеженою відповідальністю "Елгід".

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 20-А; код ЄДРПОУ 30530955) на користь Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; код ЄДРПОУ 04012158) 42,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елгід" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А; код ЄДРПОУ 34480573) на користь Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; код ЄДРПОУ 04012158) 42,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 20-А; код ЄДРПОУ 30530955) на користь Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; код ЄДРПОУ 04012158) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елгід" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А; код ЄДРПОУ 34480573) на користь Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; код ЄДРПОУ 04012158) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          8. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

          9. Справу № 14/325 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.03.11 (відправлено)