Постанова № 14216182, 03.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011                                                                                           № 17/208-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коршун Н.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.12.2010

у справі № 17/208-10 ( .....)

за позовом                               ТОВ "МДН-БУД"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1193,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” про стягнення 1193,77грн. заборгованості, з яких: 887,95грн. основного боргу, 90,77грн. пені, 133,19грн. штрафу, 56,83грн. інфляційних втрат та 25,03грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду № 023-07/КАМ від 23.01.2007р. та додатковою угодою № 16 від 20.03.2008р. до договору № 023-07/КАМ від 23.01.2007р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача 887,95 грн. – основного боргу, 81,79 грн. – пені, 56,83 грн. – інфляційних втрат, 25,03 грн. – 3% річних, а також 90,06 грн. – державного мита та 207,89 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що акт звірки взаємних розрахунків за червень 2010 року не є належним доказом наявності чи відсутності заборгованості відповідача, оскільки не містить прізвища та посади уповноваженої особи відповідача на підписання зазначеного документу.

Апелянт стверджує, що висновок суду щодо своєчасного виконання позивачем робіт за додатковою угодою суперечить дійсним обставинам справи, посилаючись на те, що роботи фактично були виконані 01.01.2008 року, проте, мали бути виконані 06.05.2008 року. Враховуючи прострочення виконання робіт позивачем, апелянт вважає, що він має право стягнути з позивача штрафні санкції у розмірі 10997,53 грн.

Крім того, апелянт вказав на те, що судом неправомірно не застосовано позовну давність щодо позовних вимог про стягнення пені за Додатковою угодою №16 від 20.03.2008 р. до Договору №023-07/КАМ від 23.01.2007 року

У письмових поясненнях до апеляційної скарги апелянт мотивував правомірність утримання відповідачем суми штрафу та пені з сум, які підлягають до виплати позивачу за порушення термінів виконання робіт.

У судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (підрядник) та Закритим акціонерним товариства „Комплекс Агромарс”, яке згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (замовник), укладено Договір підряду № 023-07/КАМ (надалі - Договір), відповідно до якого підрядник зобов’язався своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, чинних на території України та погодженої сторонами кошторисної документації будівельні, монтажні та демонтажні роботи на об’єкта замовника, а замовник – надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи і оплатити їх.

Розрахунок замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних об’ємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в додаткових угодах (п. 3.4. Договору).

За умовами п. 11.5. Договору договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

20.03.2008р. сторонами підписано додаткову угоду № 16 до Договору, відповідно до якої підрядник зобов’язався виконати роботи влаштування септику з зовнішньою каналізацією та полями фільтрації санперепускника бройлерної птахоферми № 29, що знаходиться в смт. Димер, Вишгородського р-ну, Київської обл., а замовник - прийняти, у встановлений даним додатком термін, якісно виконані роботи, та сплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даною додатковою угодою до договору.

Пунктом 4.1 додаткової угоди передбачено, що загальна вартість робіт по даній угоді складає 47986,80грн., включаючи ПДВ.

В пунктах. 5.1., 5.2. додаткової угоди сторони погодили, що замовник, на другий робочий день після підписання даної угоди, зобов’язаний перерахувати на рахунок підрядника, в порядку передоплати аванс в сумі 25525,44грн. з ПДВ. Подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складних за формою КБ 2 у відповідності до фактичного виконаних об’ємів робіт поверненням авансу з кожного акту виконаних робіт знімається по 80 % вартості виконаних робіт до повного повернення суми перерахованого авансу. Замовник зобов’язується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ 2) протягом 10 днів з дати підписання таких актів.

Пунктом 5.3. додаткової угоди встановлено, що весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди, 5% від загальної суми угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов’язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обов’язків по даній угоді) і оплачуються наступним чином: 60 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт; 40 % суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

28.10.2008р. сторонами підписано угоду про зміну ціни до додаткової угоди № 16 від 20.03.2008р., відповідно до якої у зв’язку зі зміною об’єму робіт по основній угоді, загальна сума основної угоди (додаткової угоди № 16 від 20.03.2008р. до договору) становить 44397,60грн. з ПДВ.

На виконання умов додаткової угоди № 16 від 20.03.2008р. до договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті, підрядні роботи на суму 44397,60грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1/16/02307 за серпень 2008 року від 01.10.2008р. (а.с. 21-24), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої обов’язки за додатковою угодою № 16 від 20.03.2008р. до договору, в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, належним чином не виконав, сплативши позивачу 43509,65грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 30-34), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 887,95грн. (44397,60грн. – 43509,65грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 30-34), довідкою ПАТ „Укрсоцбанк” № 06.1-22/26-59411 від 07.12.2010р. (а.с. 67) та актом звірки взаємних розрахунків за червень 2010р. (а.с. 68-72), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Предметом позову є вимога про стягнення 1193,77грн. заборгованості, з яких: 887,95грн. основного боргу, 90,77 грн. пені, 133,19 грн. штрафу, 56,83грн. інфляційних втрат та 25,03грн. 3 % річних.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 1.1. додаткової угоди № 16 від 20.03.2008р. до договору встановлено, що підрядник зобов’язався виконати роботи влаштування септику з зовнішньою каналізацією та полями фільтрації санперепускника бройлерної птахоферми № 29, що знаходиться в смт. Димер, Вишгородського р-ну, Київської обл., а замовник - прийняти, у встановлений даним додатком термін якісно виконані роботи, та сплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даною додатковою угодою до договору.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.3. додаткової угоди весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди, 5% від загальної суми угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов’язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обов’язків по даній угоді) і оплачуються наступним чином: 60 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт; 40 % суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 631 від 18.06.2004р. визначено, що банківський день - день, коли банківська система України дозволяє перерахування коштів.

Судом встановлено, що у якості оплати вартості виконаних позивачем робіт за спірним актом відповідачем сплачено 43509,65грн., тобто, частково неоплаченими лишились 40 % (887,95грн. = 44397,60грн. – 43509,65грн.) суми притриманих замовником коштів в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов’язань у відповідності до п. 5.3 додаткової угоди № 16 від 20.03.2008р.

Враховуючи те, що акт приймання виконаних підрядних робіт № 1/16/02307 за серпень 2008 року підписаний 01.10.2008р., є єдиним і останнім за додатковою угодою № 16 від 20.03.2008р. та за договором, тому розрахунок за фактично виконані роботи за даним актом мав бути проведений (через 12 місяців з дати підписання акту + 15 банківських днів), тобто до 22.10.2009р.

Частиною1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доводи відповідача щодо виконання позивачем неякісних робіт з порушенням строків їх виконання спростовуються тим, що відповідачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено існування вказаних обставин (акт про недоліки виконаних робіт, претензія до позивача про невчасність виконання підрядних робіт) та фактом підписання відповідачем акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року від 01.10.2008р. та скріплення печаткою відповідача на суму 44397,60грн. без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості виконаних робіт, що свідчить про прийняття останнім цих робіт та породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором, а саме додатковою угодою № 16 від 20.03.2008р.

З огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 887,95грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача суми вказаного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором, позивачем, за період з 23.10.2009р. по 22.04.2010р., нарахована пеня в сумі 90,77 грн.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 81,79 грн., зважаючи на наступне.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.5. договору сторін погоджено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робі, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних підрядних робіт № 1/16/02307, був підписаний сторонами 01.10.2008 р., а розрахунок за фактично виконані роботи за даним актом мав бути проведений до 22.10.2009 р., як встановлено вище, у зв’язку з чим право вимоги щодо стягнення пені настало з 23.10.2009 року. Таким чином, строк, впродовж якого позивач мав право звернутися до суду з позовом щодо стягнення пені, закінчився 23.10.2010 року.

Проте, позивач звернувся з даним позовом 10.11.2010 року (згідно з вх. реєстраційним номером суду), тобто, поза межами позовної давності.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні 20.12.2010р. представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 75).

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо стягнення пені задоволенню не підлягає у зв’язку зі спливом позовної давності щодо вказаної вимоги.

Крім того, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 133,19 грн. штрафу за порушення строків оплати виконаних позивачем підрядних робіт, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 8.5. договору сторін погоджено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.

Беручи до уваги викладене вище, а також заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 75) та встановлення судом 23.10.2009 р. як дати виникнення обов’язку відповідача зі сплати штрафу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 133,19 грн. штрафу не підлягає задоволенню як така, що пред’явлена за межами, встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором, позивачем за період з 01.02.2009 р. по 31.08.2010 р. нараховано 175,67 грн. інфляційних втрат та 61,80 грн. 3 % річних за період з 13.01.2009р. по 30.09.2010р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2009р. по 31.08.2010р. та 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості за період з 13.01.2009 р. по 30.09.2010 р., складає 56,83 грн. інфляційних втрат та 25,03 грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 56,83 грн. інфляційних втрат та 25,03грн. 3 % річних підлягає задоволенню частково у вказаних розмірах.

Таким чином, судова колегія констатує, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, натомість рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року прийнято з порушенням норм матеріального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року слід змінити. Позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 887,95грн., 56,83 грн. - інфляційних втрат та 25,03 грн. - 3 % річних. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позову та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року у справі №17/208-10 – змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код ЄДРПОУ 33492106) 887 (вісімсот вісімдесят сім гривень) 95 коп. основного боргу, 56 (п’ятдесят шість гривень) 83 коп. інфляційних втрат, 25 (двадцять п’ять гривень) 03 коп. - 3 % річних, 82 (вісімдесят дві) грн. 86 коп. державного мита та 191 (сто дев’яносто одна) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.”

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року у справі № 17/208-10 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код ЄДРПОУ 33492106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 9 (дев’ять) грн. 57 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №17/208-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

10.03.11 (відправлено)