Рішення № 14215867, 14.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2011 р. Справа № 5023/327/11

вх. № 327/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Керимов А.З., довіреність від 22.10.2010 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 97", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 16302,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду та за уточненою позовною заявою просить суд стягнути з відповідача 16302,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору підряду № Б-89, укладеного між сторонами 05.11.2008 року.

Відповідно до Протоколу повторного розподілу справи між суддями від 12.03.2011 року для розгляду справи призначено суддю Погорелову О.В.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні 14.03.2011 року позивач підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.11.2008 року між сторонами був укладений договір підряду № Б-89 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання своїми силами робіт з монтажу підкранових шляхів та крану-балки г/п 3,2 т., а відповідач зобов'язався виконані роботи прийняти та оплатити.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору вартість робіт по договору складає 16302,00 грн.

У пункті 2.4 договору сторони узгодили, що кінцеві розрахунки по договору за виконані роботи відповідач здійснює на підставі довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3 та акту прийомки виконаних робіт за формою № КБ-2в, підписаного уповноваженими сторонами на протязі 15-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт, підписаною сторонами у листопаді 2008 року (аркуш справи 13) вартість робіт склала 16302,00 грн.

У листопаді 2008 року сторонами був підписаний акт № 48 прийомки виконаних підрядних робіт (аркушів справи 14-15).

Проте, відповідач, в порушення п. п. 4.1.3 та 4.1.4 договору, виконані роботи у встановлений строк не оплатив.

30.09.2010 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист з вимогою про оплату виконаних робіт, однак, відповіді від відповідача не надійшло.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 16302,00 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (16153, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-97" (61176, м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Е, кв. 96, код 25178176, р/р 26009323735980 у філії "Слобожанського РУ" ВАТ "Банк Фінанси і кредит", МФО 350697) - 16302,00 грн. заборгованості, 163,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 березня 2011 року