ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" березня 2011 р. Справа № 5023/177/11
вх. № 177/11
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Лахно О.В. (дов. №3 від 04.01.11)
відповідача - Платіцина О.Г. (дов. 28 від 13.02.09)
розглянувши справу за позовом Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, с.м.т. Опішна
до ПП "Буд-Центр", м. Чугуїв
про стягнення 113680,09 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 52849,76 грн. за невиконані роботи, 57130,85 грн. пені, 3699,48 грн. штрафу та судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір підряду про виконання поточного ремонту №18 від 10.10.07 на суму 200000 грн., відповідно до умов якого позивач сплатив відповідачу грошові кошти, а відповідач виконав роботи не в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.01.11 було порушено провадження по справі та призначено її розгляду на 14.02.11.
Позивач 11.02.11 надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 52849,76 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 4943,26 грн. річних, 22144,06 грн. інфляційних та 3699,48 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.
За таких обставин, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, вказує, що роботи, передбачені договором були виконані ним в повному обсязі.
В судовому засіданні, яке розпочалося 14.02.11 були оголошені перерви до 03.03.11 та до 10.03.11 для надання сторонами додаткових доказів по справі.
02.03.11 відповідач надав суду клопотання в якому просить суд витребувати від Контрольно - ревізійного управління Полтавської області акт перевірки позивача, проведеної в квітні 2010 року та клопотання про витребування від позивача доказів того, що позовну заяву було подано до того, як сплив строк позовної давності.
Також, 02.03.11 відповідач надав суду відзив на позовну заяву з урахуванням змін.
Представник позивача, в судовому засіданні, заявив клопотання про витребування від субпідрядників первинних документів щодо виконаних робіт.
10.03.11 позивач надав суду копії платіжних доручень про сплату грошових коштів відповідачу та клопотання про призначення по справі судової експертизи, з метою встановлення факту виконання відповідачем робіт за договором №18 від 10.10.07.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В обгрунтвання своїх вимог, позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 10.10.07 було підписано договір №18, відповідно до умов якого відповідач зобов"язався виконати позивачу роботи з ремонту даху, а позивач зобов"язався сплатити їх вартість.
Строк дії договору встановлено до 31.12.07.
Таким чином, у позивача була підстава для сплати відповідачу грошових коштів.
Позивач, на виконання умов договору №18, сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 200000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №853 від 29.10.07, №975 від 21.12.07 та №976 від 21.12.07.
Також, сторонами були підписані акти виконаних робіт № 7 від 12.10.07, №16 від 18.12.07 та №17 від 21.12.07.
Дослідивши платіжні доручення №853 від 29.10.07, №975 від 21.12.07 та №976 від 21.12.07, копії яких надані позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що в них зазначено призначенням платежів договір №18 від 10.10.07 та акти виконаних робіт № 7 від 12.10.07, №16 від 18.12.07 та №17 від 21.12.07.
Тобто, грошові кошти, які були сплачені відповідачу не є безпідставно отриманими, а невиконання робіт є підставою для стягнення збитків, крім того, позивач не надав суду доказів того, що роботи відповідачем не виконувались.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.
Розглянувши клопотання сторін про витребування доказів та про призначення експертизи, суд визнав їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, в межах заявленого предмету та підстав позову, сторонами надано достатньо доказів для того, що суд мав можливість зробити висновок щодо заявлених вимог.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.
За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Прийняти заяву про зміну позовних вимог.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Відмовити в задоволенні клопотань позивача про призначення по справі судової експертизи та витребування доказів.
В позові відмовити повністю.
Суддя Тихий П.В.
повний текст рішення складено 10.03.11
Судове рішення № 14215812, Господарський суд Харківської області було прийнято 10.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/177/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: