ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2011 р. Справа № 5023/217/11
вх. № 217/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.
за участю представників сторін:
прокурора - Гелета О.О. позивача - Волков І.М. відповідача - Т.В.Бородін
розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави. в особі ВЧ 3005 ВВ МВС України, м. Харків
до ПП "Аквамарин", м. Харків
про стягнення 59187,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3005 внутрішніх військ МВС України просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" ( відповідача) суму основного боргу 51380 грн. неустойку у розмірі 7807,43 грн., а разом 59187,43 грн. з урахуванням індексу інфляції 59187,43 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 23.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг по забезпеченню безпеки. На виконання умов договору Військова частина 3005 Внутрішніх військ МВС України надавало послуги по забзепеченню безпеки силами "Виконавця" без матеріальної відповідальності на відповідній території "Замовника" в м.Харкові за адресою: пр-т Слави,3, пр-т Тракторобудівників,108, вул.Старошишківська,6, вул.Світла,19, вул.Героїв Праці,15, проспект Людвіга Свободи,30, проспект Московський,256 (згідно адрес, вказаних в дислокації відповідно додатку №1).
Відповідач в порушення умов договору станом на листопад 2010 року заборгував позивачеві суму 51380 грн., яку визнав в судовому засіданні .22.02.2011 року відповідачем було заявлене клопотання щодо зменшення розміру нарахованої пені з 7807,43 грн до 300 грн. з посилання на скрутне фінансове станвоище ( а.с.124).
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.03.2011 року до 11.03.2011 року.
В процесі розгляду справи відповідачем повністю сплачений основний борг в сумі 51380 грн.
У відповідності до ст. 80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі,якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокуора, представника ,відповідача судом встановлено наступне, що 23.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг по забезпеченню безпеки. На виконання умов договору Військова частина 3005 Внутрішніх військ МВС України надавало послуги по забезпеченню безпеки силами "Виконавця" без матеріальної відповідальності на відповідній території "Замовника" в м.Харкові за адресою: пр-т Слави,3, пр-т Тракторобудівників,108, вул.Старошишківська,6, вул.Світла,19, вул.Героїв Праці,15, проспект Людвіга Свободи,30,проспект Московський,256 ( згідно адрес,вказаних в дислокації відповідно додатку №1).
У відповідності до умов договору позивач зобов*язався організувати та здійснити забезпечення безпеки на території відповідача згідно дислокації у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів. ( п.2.1.1 договору). та вимагати своєчасної оплати за надані полсгуи ( п. 2.2.3 договору).
Згідно п.3.1 договору відпоідач узяв на себе обов*язок здійснювати опоату наданих "Виконавцем" послуг в порядку і в строки,визанчені в договорі.
У відповідності до п.4.1 договору відповідач взяв на себе зобов*язання розрахуватися з позивачем за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу.
Позивач зобов*язання за договором в період з січня 2010 року по серпень 2010 року виконав в повному обсязі про що підписав акти приймання-здачі виконаних робіт за січень 2010 року( а.с. 26), лютий 2010 року ( а.с.33), березень 2010 року( а.с.40), квітень 2010 року ( а.с.47), травень 2010 року ( а.с.55), червень 2010 року ( а.с.62),липень 2010 року ( а.с.69), та серпень 2010 року ( а.с.76) .
Однак відповідач в порушення п.3.1, п.4.1 договору розрахунки проводи не своєчасно в результаті виник борг в сумі 51380 грн.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін,що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У випадку несвоєчасної оплати наданих послуг "Замовник" зобов*язався сплатити "Виконавцю" пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення ( п. 5.4 договору).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
На підставі викладеного, суд розглянувши клопотання відповідача зменшує розмір пені до 3000 грн, в іншій сумі відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 543,80 грн та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 551 ЦК України,ст.231 ГК України,ст.,2,33,44 82-86 ГПКУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
Припинити провадження відносно основновї суми боргу 51380 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" ( м.Харків, вул.Дизельна,3/5 р/р 260073486 в ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, код ЄДРПОУ 31634863 МФО 350589,іпн 316348620390) на користь Військової частини 3005 Внутрішніх військ МВС України ( м.Харків, вул.володарського,22) пеню в сумі 3000 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" ( м.Харків, вул.Дизельна,3/5 р/р 260073486 в ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, код ЄДРПОУ 31634863 МФО 350589,іпн 316348620390)на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 543,80 грн. державного мита.
Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" ( м.Харків, вул.Дизельна,3/5 р/р 260073486 в ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, код ЄДРПОУ 31634863 МФО 350589,іпн 316348620390)на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31213259700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) - 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягення 4807,43 - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Лаврова Л.С.
рішення підписане 11.03.2011 року.
Судове рішення № 14215808, Господарський суд Харківської області було прийнято 11.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/217/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: