Рішення № 14215793, 03.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р. Справа № 5023/1301/11

вх. № 1301/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Голощапова Л.Л., дов. від 01.04.2010 р.;

відповідача - не з'явився; 3-ї особи не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромстрой", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція ДАБК у Харківській області, м. Харків

про усунення перешкод

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ТОВ “Укрпромстрой”звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідача), в якому просить суд усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою по вул. Велозаводській, 4 у м. Харкові на якій розташоване належне Товариству з обмеженою відповідальністю “УКРПРОМСТРОЙ”на праві власності майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 лютого 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03 березня 2011 року о 10:30 год. Окрім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію ДАБК у Харківській області.

До початку розгляду справи по суті позивач надав уточнену позовну заяву(вх. № 5605), з якої вбачається зміна предмету позову та позивач просить суд визнати право власності на нежитлову будівлю ( приміщення охорони ) літ. “Р-2”загальною площею 35,5 кв.м., нежитлову будівлю (розчино-бетонний узол) літ. “Т-1”загальною площею 82,7 кв.м. та нежитлову будівлю (побутова будівля для обслуговування РБУ) літ. “С-1”загальною площею 113,4 кв.м., які розташовані за адресою вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява подана до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач у призначене судове засідання свого представника не направив, проте, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому просить суд розглядати справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Через канцелярію господарського суду Харківської області третьою особою - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надано пояснення (вх. № 5454 від 26.04.2010 року), які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи та посилаючись на ст.. 331 , 376, Цивільного кодексу України, просить суд розглянути справу за відсутністю третьої особи відповідно до вимог діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач та третя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Присутній в судовому засіданні 03 березня 2011 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третіх осіб.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням сесії Харківської міської ради від 28.04.2004 року № 66/04 ТОВ “УКРПРОМСТРОЙ”надано земельну ділянку по вул. Велозаводській, 4 загальною площею 0,3752 га для будівництва відкритого складу для зберігання залізобетонних виробів до 01.06.2006року та для експлуатації до 01.06.2029 року. На виконання зазначеного рішення, 08 червня 2005 року між Харківською міською радою Харківської області (далі –відповідач) та ТОВ “Укрпромстрой”(далі - позивач) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” від 08.06.2005 року за № 85102/05.

Рішенням сесії Харківської міської ради від 23.12.2005 року № 247/05 ТОВ «УКРПРОМСТРОЙ» надано земельну ділянку по вул. Велозаводській, 4 загальною площею 0,4506га в оренду для будівництва бетонного вузла, складу піску та щебеню до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об’єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації цього об’єкту до 01.12.2030 року. Відповідно до вищевказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ «УКРПРОМСТРОЙ» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4506 га від 06.08.2007 року № 840767100108.

Вказане підтверджує право користування земельною ділянкою ТОВ “Укрпромстрой”, як цього вимагають ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Позивач за власні кошти побудував нежитлову будівлю ( приміщення охорони ) літ. “Р-2”загальною площею 35,5 кв.м., нежитлову будівлю (розчино-бетонний узол) літ. “Т-1”загальною площею 82,7 кв.м. та нежитлову будівлю (побутова будівля для обслуговування РБУ) літ. “С-1”загальною площею 113,4 кв.м., які розташовані за адресою вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові.

Харківським міським бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію майна, згідно з технічним паспортом за адресою: м. Харків, вул.. Велозаводська, 4 знаходиться нежитлова будівля ( приміщення охорони ) літ. “Р-2”загальною площею 35,5 кв.м., нежитлова будівля (розчино-бетонний узол) літ. “Т-1”загальною площею 82,7 кв.м. та нежитлова будівля (побутова будівля для обслуговування РБУ) літ. “С-1”загальною площею 113,4 кв.м., які розташовані за адресою вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові..

Як свідчать наданий позивачем технічний висновок ПП “СПЕЦСТРОЙПРОЕКТ-1”(ліцензія: серія АВ № 489739) про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації нежитлових будівель по вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові, стан будівельних конструкцій забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Будівельні конструкції не мають деформацій, не суперечать архітектурним, будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам та можуть використовуватись для подальшої експлуатації за призначенням.

Таким чином, новостворене нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Об’єкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.

Функціональне призначення побудованого об'єкту в повній мірі відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та повністю кореспондується з умовами договору оренди землі та рішень Харківською міської ради про надання земельної ділянки для вказаних містобудівних потреб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю ( приміщення охорони ) літ. “Р-2”загальною площею 35,5 кв.м., нежитлову будівлю (розчино-бетонний узол) літ. “Т-1”загальною площею 82,7 кв.м. та нежитлову будівлю (побутова будівля для обслуговування РБУ) літ. “С-1”загальною площею 113,4 кв.м., які розташовані за адресою вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові, правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву (вх. № 5605).

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромстрой», ідентифікаційний код 25454469 (61158, м. Харків, вул.. Велозаводська, буд. 4 ), право власності на нежитлову будівлю ( приміщення охорони ) літ. “Р-2”загальною площею 35,5 кв.м., нежитлову будівлю (розчино-бетонний узол) літ. “Т-1”загальною площею 82,7 кв.м. та нежитлову будівлю (побутова будівля для обслуговування РБУ) літ. “С-1”загальною площею 113,4 кв.м., які розташовані за адресою вул. Велозаводська, 4 в м. Харкові.

Суддя Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 09 березня 2011 року

справа № 5023/1301/11