Рішення № 14215740, 01.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 5023/218/11

вх. № 218/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Стрижак В.І. за довіреністю № 8-дпСБ/11 від 31.01.2011 р.

відповідача - ОСОБА_3. за довіреністю № 154 від 18.01.2011 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ м'ясокомбінат "Ювілейний", смт. Ювілейне

до ФОП ОСОБА_4, м. Куп'янськ

про стягнення 6421,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат "Ювілейний" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 6421,92 грн. у зв'язку з неповною оплатою відповідачем позивачу вартості поставленого товару за Договором поставки № ХФ-000076-1 від 29.06.2007 р.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву у якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову та покласти на позивача відшкодування судових витрат відповідача в сумі 1690,00 грн. У відзиві вказував, що позивач здійснював поставку товару ОСОБА_4 належним йому спеціалізованим автотранспортом в супроводі свого торгового представника ОСОБА_5, який є матеріально - відповідальною особою. Після прийому товару на складі ОСОБА_4 за кількістю і якістю ОСОБА_5 кожного разу отримував в порядку передбаченому п. 4.3 Договору грошові кошти для внесення в касу постачальника, про що свідчать відповідні видаткові касові ордери і розписки. Як з'ясувалося в наступному, в період часу з квітня по грудень 2008 року, ОСОБА_5 отримані за поставлений товар грошові кошти в касу позивача повністю не вносив, в результаті чого підприємству і був завданий матеріальний збиток.

За таких обставин представником відповідача до суду було подано клопотання про витребування доказів згідно якого представник відповідача просив суд витребувати у слідчого СВ Жовтневого РО ХГУ ГУ МВС України в Харківській області Починок С.Ю. копію матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_5, в тому числі наступних процесуальних документів:

- заяви керівництва ТОВ м'ясокомбінат „Ювілейний" щодо притягнення громадянина ОСОБА_5 до відповідальності за крадіжку грошових коштів та залишку повернутого ОСОБА_4 товару на суму 6421,92 грн.;

- постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5;

- постанови про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності або закриття справи, тощо.

В обґрунтування клопотання представник відповідача вказував, що з копії постанови про здійснення виїмки та протоколу виїмки від 19 червня 2009 року вбачається, що торговий представник позивача ОСОБА_5, який є матеріально-відповідальною особою, за поставлений ФОП ОСОБА_4 товар з квітня по грудень 2008 року отримав грошові кошти, які в касу роботодавця не вніс, чим спричинив матеріальний збиток на суму 6608,89 грн. З наданих суду копій платіжних документів вбачається, що ОСОБА_5 в грудні 2008 року також не звітував перед ТОВ м'ясокомбінат „Ювілейний" за отримані грошові кошти та частково повернутий ОСОБА_4 товар.

Дане клопотання господарським судом було задоволено частково у зв'язку з чим було витребувано у слідчого СВ Жовтневого РО ХГУ ГУ МВС України в Харківській області Починок С.Ю. належним чином засвідчені копії матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_5, а саме:

- заяви керівництва ТОВ м'ясокомбінат „Ювілейний" щодо притягнення громадянина ОСОБА_5 до відповідальності за крадіжку грошових коштів та залишку повернутого ОСОБА_4 товару на суму 6421,92 грн.; --

- постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5;

- постанови про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності або закриття справи, тощо.

Однак, витребувані судом документи до суду не були надані.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 01.03.2011 р. за вх. № Д409, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між сторонами був укладений Договір поставки № ХФ-000076-1 від 29.06.2007 р. (надалі - Договір) за умовами якого ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний» зобов'язався поставити товар, а фізична особа - підприємець ОСОБА_4 прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 4.4 Договору поставки, оплата поставленого товару здійснюється на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару.

Так, в обґрунтування своїх позивних вимог позивач вказує про те, що він своєчасно виконував свої зобов'язання за Договором поставки стосовно поставки товару. Всього за період з 24.04.2007 р. по 23.12.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 108122,58 грн. про що надав до суду відповідний розрахунок. Однак, поставлений товар відповідачем був оплачений частково на суму 101700,66 грн. у зв'язку з чим станом на 20.12.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 6421,92 грн.

Поставка неоплаченого товару підтверджується видатковими накладними:

- №ХФ013912 від 11.12.08 р. на суму 1333,07 грн.

- №ХФ013901 від 11.12.08 р. на суму 418,60 грн.

- №ХФ014195 від 18.12.08 р. на суму 707,62 грн.

- №ХФ014184від 18.12.08 р. на суму 1387,93 грн.

- №ХФ014313 від 23.12.08 р. на суму 1995,36 грн.

- №ХФ014333 від 23.12.08 р. на суму 834,88 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу поставленого на підставі вищезазначених накладних товару у розмірі 6421,92 грн.

Щодо посилань відповідача про те, що працівником позивача ОСОБА_5 були отримані в порядку передбаченим договором грошові кошти для внесення в касу позивача за оплату вищевказаних накладних, про що свідчать відповідні видаткові касові ордери і розписки, господарський суд зазначає, що ці посилання не підтверджуються відповідними доказами по справі у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Так, з видаткового касового ордеру № 1335 від 17.12.2008 р. на суму 1333,06 грн. та видаткового касового ордеру № 1393 від 22.12.2008 р. на суму 1370,39 грн., копії яких були надані відповідачем до суду, не вбачається саме за що гр. ОСОБА_5 були отримані грошові кошти у розмірі 2703,45 грн. Крім того, з видаткового касового ордеру № 504 від 09.01.2009 р. на суму 1995,36 грн. вбачається, що дані грошові кошти були отримані взагалі не гр. ОСОБА_5

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що видаткові касові ордери № 1335 від 17.12.2008 р., № 1393 від 22.12.2008 р. та № 504 від 09.01.2009 р. не можуть свідчить про те, що грошові кошти за ними були передані відповідачем позивачу в рахунок оплати товару за видатковими накладними на підставі яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 6421,92 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу поставленого товару у розмірі 6421,92 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати відповідача пов'язані з розглядом даної справи, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (63705, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Харківському філіалі ПАТ "ПриватБанк" МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат "Ювілейний" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5, код ЄДРПОУ 24615640, п/р 26006900830100 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) заборгованість у розмірі 6421,92 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 04.03.2011 р.