Рішення № 14215694, 03.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р. Справа № 58/326-10

вх. № 11036/3-58

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Фоменко О.О.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі Військової частини 3024, м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторно - виробнича компанія "Агросвіт", м. Харків

про стягнення 47556,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі Військової частини 3024 з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь Військової частини 3024 - 47556,03 грн., у тому числі 39941,24 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, 1788,27 грн. інфляційних, 1271,36 грн. 3% річних та 4555,16 грн. пені за договором № 4/07 про забезпечення безпеки на території об'єктів, укладеним між Військовою частиною 3024 та відповідачем 06.06.2007 року та додатковими угодами до нього. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

02.03.2011 року до суду надійшла заява, в якій представник Військової частини 3024 просить суд розглянути справу за відсутності позивача.

Представник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

6 червня 2007 року між військовою частиною 3024 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елеваторно-виробнича компанія «Агросвіт» укладений договір № 4/07 про надання послуг по забезпеченню безпеки особовим складом військової частини на території відповідача за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Чкаловське, вул. Польова, 1.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору військова частина 3024 зобов'язалась організувати забезпечення безпеки території відповідача, для чого виділяти щодобово наряд у кількості двох військовослужбовців служби за контрактом, а також окремим графіком ще одного військовослужбовця служби за контрактом для здійснення контролюючих функцій за переміщенням автотранспорту, який перевозить продукцію підприємства.

Пунктами 4,1, 4.2 та 9.1 Договору визначено, що сума угоди складає 5 208 грн. за місяць (з розрахунку 31 доба на місяць) або 5 040 грн. (з розрахунку 30 діб на місяць), вартість забезпечення безпеки одним військовослужбовцем складає 3 грн. 50 коп., а термін дії договору визначений до 31 грудня 2007 року.

При цьому згідно з п.п. 2.1, 4.3 Договору відповідач зобов'язався розрахуватись з військовою частиною 3024 шляхом перерахування коштів на її розрахунковий рахунок щомісячно на підставі наданих рахунків, але не пізніше 5-го числа наступного місяця.

1 жовтня 2007 року між Відповідачем та військовою частиною 3024 укладена додаткова угода № 2 до договору від 2 липня 2007 року № 4/07, відповідно до якої сторони внесли зміни в п. 4.1 Договору щодо збільшення суми угоди до 6 517 грн. 44 коп. на місяць із розрахунку 31 доба на місяць та 6307,20 грн. на місяць із розрахунку 30 діб за місяць.

27 грудня 2007 року між Відповідачем та військовою частиною 3024 укладена додаткова угода № 3/1 до договору від 2 липня 2007 року № 4/07, відповідно до якої сторони продовжили термін дії договору до 31 грудня 2008 року.

31 грудня 2007 року між Відповідачем та військовою частиною 3024 укладена додаткова угода № 4 до договору від 2 липня 2007 року № 4/07, відповідно до якої сторони домовились здійснювати оплату наданих послуг на підставі наданого рахунку, але не пізніше 15-го числа наступного місяця, шляхом перерахування коштів на реєстраційних рахунок військової частини 3024.

1 лютого 2009 року між Відповідачем та військовою частиною 3024 укладена додаткова угода № 2/5 до договору від 2 липня 2007 року № 4/07, відповідно до якої сторони збільшили суму угоди до 7 920 грн. на місяць із розрахунку 30 доба на місяць та 8 184 грн. на місяць із розрахунку 30 діб на місяць, а також продовжили термін дії договору до 31 грудня 2009 року.

29 грудня 2009 року між Відповідачем та військовою частиною 3024 укладена додаткова угода № 6 до договору від 2 липня 2007 року № 4/07, відповідно до якої сторони продовжили термін дії договору до З1 грудня 2010 року.

Протягом червня 2007 року - грудня 2008 року військова частина 3024 надавала Відповідачу послуги особовим складом по забезпеченню безпеки, а Відповідач своєчасно їх оплачував.

Продовжуючи виконувати взяті на себе обов'язки, військова частина 3024 протягом грудня 2008 року - червня 2010 року надавала відповідачу послуги особовим складом по забезпеченню безпеки, доказом чого є: акти прийому - передачі виконаних робіт від 31 грудня 2008 року, 31 жовтня 2009 року, 31 грудня 2009 року, 28 лютого 2010 року та 30 травня 2010 року.

Крім того, на виконання умов договору військова частина 3024 направляла відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, доказом чого є: рахунок № 5 від 2 січня 2009 року на суму 6 517 грн. 44 коп., який був частково сплачений, та залишок боргу на момент подачі позову становить 210 грн. 24 коп.; рахунок № 61 від 4 листопада 2009 року на суму 8 184 грн., який був частково сплачений, та залишок боргу на момент подачі позову становить 8 052 грн.; рахунок № 5 від 4 січня 2010 року на суму 8 184,00 грн.; рахунок № 12 від 2 лютого 2 010 року на суму 7 392 грн.; рахунок № 23 від 5 травня 2010 року на суму 7 920 грн.; рахунок № 29 від 2 червня 2010 року на суму 8 184 грн., з якими Відповідачем сплачено 6 439 грн. 02 коп.

Отже, сума боргу Відповідача за виконані протягом грудня 2008 року - червня 2010 року роботи військовою частиною 3024 складає 39 941 грн. 24 коп.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи відповідач погасив утворену заборгованість шляхом перерахування на реєстраційний рахунок військової частини 3024 суму основного боргу за договором від 6 червня 2007 року № 4/07 у розмірі 39 941 грн. 24 коп.

За таких обставин, та враховуючи, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 39 941 грн. 24 коп. боргу, суд вважає необхідним припинити провадження по справі в цій частині на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1788,27 грн. інфляційних та 1271,36 грн. 3% річних законною та підлягаючою задоволенню.

Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення з відповідача 4555,16 грн. пені суд вважає необхідним зазначити наступне.

У зв'язку з тим, що в розрахунку, наданому прокурором до матеріалів справи, мали місце певні протиріччя, суд ухвалою від 18 січня 2011 року відклав розгляд справи та зобов'язав позивача надати до суду правове обґрунтування позову в частині заявленої до стягнення суми пені з урахуванням положень статті 232 ГК України.

В судовому засіданні 08.02.2011 року судом було встановлено, що прокурор та позивач не виконали вимог вищевказаної ухвали, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено та вдруге зобов'язано прокурора та позивача надати до суду правове обґрунтування позову в частині заявленої до стягнення суми пені з урахуванням положень статті 232 ГК України.

В призначене на 03.03.2011 року судове засідання представники прокуратури та позивача не з'явились та не повідомили суд про поважність причин неявки в призначене судове засідання. Відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки таке відкладення буде за межами строків, встановлених частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Доданий прокурором до позовної заяви розрахунок пені не відповідає вимогам діючого законодавства щодо строку та порядку нарахування пені, встановленого зокрема ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України.

Крім того, абз. 2 п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" закріплено, що господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо.

За таких обставин, та враховуючи, що прокурор та позивач не виконали вимоги ухвал суду без поважних причин, не надали витребуваних доказів, та оскільки відсутність витребуваних документів є перешкодою для всебічного, повного та об’єктивного встановлення фактичних обставин справи, суд залишає позов в частині стягнення 4555,16 грн. пені без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 430 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213,40 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 80 п. 1.1, 81 п. 5, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторно - виробнича компанія "Агросвіт" (61044, м. Харків, пр. Московський, 199-А, код ЄДРПОУ 34956162) на користь Військової частини 3024 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 53, код ЄДРПОУ 088003617) 1788,27 грн. інфляційних, 1271,36 грн. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторно - виробнича компанія "Агросвіт" (61044, м. Харків, пр. Московський, 199-А, код ЄДРПОУ 34956162) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 430 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторно - виробнича компанія "Агросвіт" (61044, м. Харків, пр. Московський, 199-А, код ЄДРПОУ 34956162) на користь державного бюджету України (одержувач УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код одержувача 24134490, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31219264700002) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 39941,24 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань припинити провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В частині стягнення 4555,16 грн. пені залишити позов без розгляду.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ березня 2011 року.