Рішення № 14215016, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11 Справа№ 5015/270/11

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства “Фаворит”, м. Львів,

про: стягнення заборгованості в сумі 7425,00 грн., інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн. та 3% річних в сумі 660,93 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_3 (довіреність у справі);

Від відповідача : не зявився;

Представнику розяснено права та обовязки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до відповідача Приватного підприємства “Фаворит” про стягнення заборгованості в сумі 7425,00 грн., інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн. та 3% річних в сумі 660,93 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.01.2011 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 16.02.11 р.

В судове засідання 16.02.11р. зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 01.03.11р.

16.02.11р. о 10год.57хв., через канцелярію суду, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 7425,00 грн., інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн. та 3% річних в сумі 660,93 грн.

В судове засідання 01.03.11р. зявився представник позивача, просив суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та задоволити позовні вимоги з врахуванням даної заяви.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, розгляд справи відклав на 15.03.11р. та зобовязав позивача надати суду довідку про перебування відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на дату подання позову до суду, докази сплати державного мита у звязку з збільшенням суми позову а також докази направлення відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог з додатками.

В судове засідання 15.03.11 р. зявився представник позивача, надав суду Витяг з ЄДРПОУ з якого вбачається, що ПП «Фаворит»знаходиться за адресою м.Львів, вул. Шопена,5/6. Також представник позивача надав суду докази направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог та докази сплати державного мита у звязку з збільшенням суми позову

В наданих суду поясненнях, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити та стягнути з відповідача основний борг в сумі 7425,00 грн., інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн. та 3% річних в сумі 660,93 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив вимог ухвали суду від 01.03.11р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 15.03.2010 року.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22 січня 2008р. між Приватним підприємством «Фаворит»(агентство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (рекламодавець) було укладено договір №22/01 2008 за умовами якого відповідач зобовязався виконати замовлення по виготовленню рекламного щита.

Відповідно до п. 3.2 договору, ціна договору складає 7394,20 грн.

Згідно п. 3.4 договору, оплата по договору проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок агентства.

На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 7425,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8 від 28.01.08р. (а.с.6 ).

Виходячи з умов п. 2.1 договору, відповідач зобовязався виготовити та експонувати рекламу протягом 14 банківських днів з моменту оплати.

Однак, станом на 20.01.11р. відповідач не виконав свої зобовязання по договору.

13.04.10р. позивач направив відповідачу претензію №13/04, в які просив повернути сплачені позивачем грошові кошти. Однак жодного реагування збоку відповідача не було.

Станом на день подання позову до суду, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання та не повернув кошти перераховані позивачем.

За неналежне виконання взятих на себе договірних зобовязань, позивач нарахував відповідачу:

- інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн.

- 3% річних в сумі 660,93 грн.

Спір розглядається з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2008р. між Приватним підприємством «Фаворит»(агенство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (рекламодавець) було укладено договір №22/01 2008 за умовами якого відповідач зобовязався виконати замовлення по виготовленню рекламного щита.

Відповідно до п. 3.2 договору, ціна договору складає 7394,20 грн.

Згідно п. 3.4 договору, оплата по договору проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок агентства.

На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 7425,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8 від 28.01.08р. (а.с. 6).

Виходячи з умов п. 2.1 договору, відповідач зобовязався виготовити та експонувати рекламу протягом 14 банківських днів з моменту оплати.

Однак, станом на 20.01.11р. відповідач не виконав свої зобовязання по договору.

13.04.10р. позивач направив відповідачу претензію №13/04, в які просив повернути сплачені позивачем грошові кошти. Однак жодного реагування збоку відповідача не було.

Станом на день подання позову до суду, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання та не повернув кошти перераховані позивачем.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість в сумі 7425,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до стягнення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 232 ГК Уукраїни передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання взятих на себе договірних зобовязань, позивач нарахував відповідачу:

- інфляційні витрати в сумі 3073,95 грн.

- 3% річних в сумі 660,93 грн.

Як вбачається з розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, їх нарахування здійснене позивачем за період лютий 2008р. січень 2011р.

Однак, відповідно до умов договору, у відповідача було зобовязання по виконанню замовлення по виготовленню рекламного щита.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що претензія з вимогою повернути кошти була направлена позивачем 13.04.10р., у відповідача виник обовязок по поверненню коштів тільки через 7 днів з моменту отримання вимоги позивача, а відтак з врахуванням терміну поштового перебігу та 7-ми денного строку встановленого наведеною вище статтею закону, відповідач зобовязаний був повернути авансовий платіж до 23.04.10р.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що нарахування інфляційних витрат та 3% річних повинно здійснюватись за період з 24.04.10р. по 31.01.11р.

Провівши перерахунок, суд встановив, що до стягнення підлягають:

- інфляційні витрати в сумі 497,48 грн.

- 3% річних в сумі 172,72грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 8095,20 грн. з яких 7425,00 грн. основного боргу, 497,48 грн. інфляційні витрати та 172,72 грн. 3% річних .

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 80,95 грн. державного мита та 171,19 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 625, 1214 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фаворит»(адреса: м.Львів, вул. Шопена,5/6; код ЄДРПОУ 31495676) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 7425,00 грн. основного боргу, 497,48 грн. інфляційні витрати, 172,72 грн. 3% річних, 80,95 грн. державного мита та 171,19 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя