Рішення № 14214940, 09.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.11 Справа№ 3/235(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Черлянське Передмістя

Про стягнення 113027,78 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Студенніков Д.М. представник

від відповідача: не зявився

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 113027,78 грн.

В судовому засіданні 09.03.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не зявився, однак подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в позові та долучає платіжне доручення № 715 від 25.11.2010 р. про сплату заборгованості в сумі 26879,01 грн. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 09.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

29.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (Лізингодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2832-08/08, відповідно до п.11 якого Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) №Р2831-08/08 від 29.07.08 (надалі «Договір купівлі-продажу») зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначається в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору) (надалі-«Предмет лізингу»), а Лізингоодержувач зобовязується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Відповідачу (Лізингоодержувачу), що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу (належно завірена копія в матеріалах справи).

Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток № 4 до Договору, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 113027,78 гривень за наступними рахунками: LC2832-08/08/15-009 від 01.09.2010р. на суму 26879,01 грн.; LC2832-08/08/16-010 від 01.10.2010 р. на суму 26499,64 грн.; LC2832-08/08/ev-012 від 21.10.2010 р. на суму 7042,97 грн.; LC2832-08/08/17-013 від 01.11.2010 р. на суму 26376,77 грн.; LC2832-08/08/18-015 від 01.12.2010р. на суму 26229,39 грн.

Відповідачем через канцелярію суду (вх.№ 5364/11 від 09.03.2011 р.) долучено платіжне доручення №715 від 25.11.2010 р. про сплату рахунку №LC 2832-08/08/15-009 від 01.09.2010 р. В судовому засіданні позивач усно заявив, що вищезазначений платіж зараховано в погашення заборгованості за попередній період. Зазначені доводи позивача не заслуговують на увагу суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за попередній період з червня 2010 р по серпень 2010 р. стягнуто з відповідача на підставі рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2010 р. у справі №22/120.

Отже, на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем становить 86148,77 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це договір лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу № L2832-08/08 року позивач передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі предмета лізингу від 21.10.2008 р.

Відповідач належним чином не виконував умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 86148,77 грн. за рахунками № LC2832-08/08/16-010 від 01.10.2010 р. на суму 26499,64 грн.; LC2832-08/08/ev-012 від 21.10.2010 р. на суму 7042,97 грн.; LC2832-08/08/17-013 від 01.11.2010 р. на суму 26376,77 грн.; LC2832-08/08/18-015 від 01.12.2010р. на суму 26229,39 грн., яка підлягає до стягнення.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Такі умови Договору повністю відповідають ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

У відповідності до п. 3 ч.2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.п. 5.1, 8.1.4 Додатку до договору фінансового лізингу № L2832-08/08 Лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

В частині стягнення 26879,01 грн. суд відмовляє, оскільки відповідачем сплачена зазначена сума заборгованості 25.11.2010 р., тобто до моменту поданння позову в суд, що підтверджується платіжним дорученням №715.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, однак подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові та долучив платіжне доручення № 715 про сплату заборгованості в сумі 26879,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 861,49 грн. державного мита та 179,88 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” ( 04073, м. Київ, просп. Московський,9 корп. 5, офіс 101, ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за Договором фінансового лізингу № L2832-08/08 від 29.07.2008 року в сумі 86148,77 грн., 861,49 грн. державного мита та 179,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.03.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.