Рішення № 14214742, 10.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" березня 2011 р. Справа № 21/5007/1/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіна Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кравцова А.О. - довіреність №Н-01/2805 від 08.08.08р.

від відповідача не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк)

до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт.Першотравневе Овруцький р-н Житомирська область)

про стягнення 57940,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 57940,00 грн. штрафу за невірне зазначення даних у накладній.

09.03.11р., на запит господарського суду від 22.02.11р., надійшли документи від Коростенської дирекції залізничних перевезень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 26,41).

Відповідач свого представника в засідання суду не направив. Надіслав факсимільну копію клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю відповідального представника в іншому судовому засіданні.

Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки, згідно ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України. При цьому, підставами для відкладення є обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Натомість, враховуючи наявні у справі матеріали, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не обмежує представництво в судовому процесі лише одним конкретним представником від кожної сторони, тому відповідач мав право направити іншого, належним чином уповноваженого представника, для участі в даному судовому засіданні.

До того ж, 2-х місячний строк розгляду спору, передбачений ч.1 ст. 69ГПК України, по даній справі закінчується 17.03.11р., а для належного повідомлення сторін, з урахуванням часу виготовлення ухвали та поштового обігу, 7 днів, що залишилися до закінчення, встановленого ч.1 ст.69 ГПК України, строку не достатньо.

Згідно ч.1 ст. 69 ГПК, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч.3 ст.69ГПК України).

Натомість, відповідачем не подано клопотання, передбачене ч.3 ст.69 ГПК України. При цьому представник позивача, в судовому засіданні, заперечив проти продовження строку розгляду спору.

За вказаних обставин, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті та відхиляє його клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наданих до справи документів, 13.08.10р. на станцію Маріуполь-сортувальний "ДП "Донецька залізниця" (позивач) зі станції відправлення Товкачівський Південно-Західної залізниці, надійшов вантаж за залізничною накладною №33925298 (а.с.11-12), у вагонах №67374272 та №67573675 вагою брутто 68000 кг кожний.

Відповідно до залізничної накладної № 333925298 (а.с.11-12), вагони було відправлено Овруцьким ГОК "Кварцит" (відповідач) зі станції Товкачівський Південно-Західної залізниці. Вантаж, який перевозився вагоном, вказано Кварцит СКМ-97, вагою:

- вагон №67573675, маса вантажу 68000 кг, тара 21700;

- вагон 67374272 , маса вантажу 68000 кг, тара 22200;

- вагон 66940073, маса вантажу 69000 кг, тара 23600.

Отримувачем вантажу зазначено Металургійний комбінат ім. Ілліча, станція і залізниця призначення - Маріуполь-сорт Донецька ЗД.

Позивач вказав, що, згідно заявки вантажоодержувача, на ст. Маріуполь-сортувальний 13.08.10р. було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній: фактично у вагоні №67374272 вага брутто склала 87800 кг., нетто 65600 кг., тара 22200 кг., що менше даних, вказаних у накладній на 2400 кг.; у вагоні №67573675 вага брутто склала 87600 кг., нетто 65900 кг., тара 21700 кг., що менше даних, вказаних у накладній на 2100 кг.

Зазначені факти, були зафіксовані в комерційних актах №БН 699277/249 та №БН 699278/250 від 13.08.10р. (а.с.9-10). Крім цього в останніх вказано, що вагон у комерційному та технічному відношенні справний; люки і двері у вагоні справні і закриті.

В якості доказу про виявлену нестачу вантажу, позивач надав копію Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с.43-45). В підтвердження справності вагів, на яких здійснювалось контрольне переважування вагонів №67374272 та №67573675, позивач надав докази проведення контролю придатності вагонних ваг для зважування вантажів, що перевозяться залізницями (а.с.47).

На підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98. № 457 відправнику вантажу (відповідачу) за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 57940,00 грн. (провізна плата вагону №67374272 (5794,00 грн.) х 5 грн.=28970,00грн. + (провізна плата вагону №67573675 (5794,00грн.) х 5= 28970,00грн.).

Позивач вказав, що, у зв'язку з зазначеним, 15.11.10р. відповідачу було направлено претензію №101/0676 з вимогою сплатити вищевказаний розмір штрафу (а.с. 7-8), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У своєму клопотанні від 16.02.11р. №176 (а.с.53), вказав, що продукція в заперечуваних вагонах відвантажена вантажоотримувачу після відповідного переважування на приписних, перевірених у встановленому порядку 150 тн. залізничних вагах №1192. Факт переважування підтверджується документально випискою з "Книги переважування вагонів". Станцією відправлення вантаж прийнятий без зауваження, про що свідчать відмітки у залізничних накладних.

Також зазначив, що при проходженні вантажу по проміжній станції Овруч, Коростень (та інших станціях), повідомлень про затримку вагонів по причині недовантаження вагонів до підприємства не надходило.

Пояснив, що з урахуванням наявної практики поставки продукції і стану вантажного парку, на думку відповідача, виявлена нестача продукції є наслідком її втрати на шляху сполучення.

В процесі розгляду справи, представником відповідача надано власні примірники комерційних актів, з яких вбачається дата їх отримання відповідачем - 27.08.10р.

Згідно документів, що надійшли від Коростенської дирекції залізничних перевезень, жодних несправностей вагонів та просипання вантажу на станціях Коростень, Овруч, Товчаківській не виявлено; вагони №№ 67573675, 67374272 на тензометричних вагах станції Коростень ПЗах не зважувалися; оперативного повідомлення на ст. Коростень з сусіднього ПКО про комерційну несправність та зі станції призначення на недостачу вантажу не надходило.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими з наступних підстав.

Згідно ст.307 ч.5 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема ст.2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

За положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил, вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

За п.2.3 "Правил оформлення перевізних документів", правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Суд вважає, що позивач, в порядку ст. 34 ГПК України, факт невідповідності маси вантажу підтвердив належними доказами, а саме комерційними актами №БН 699277/249, №БН 699278/250 від 13.08.10р. (а.с. 9-10), складеними відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України і Правил складання актів (затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.02р. №334, зареєстрованих у Мін'юсті України 08.07.02р. за №567/6855) та залізничною накладною, в якій міститься відмітка про складання комерційного акта (а.с.12).

Натомість факт завантаження відповідачем у вагони №67374272 та №67573675 вантажу масою, яка зазначена в залізничній накладній, не підтверджена належними доказами. Відповідно до залізничної накладної, маса вантажу визначена на вагах відправника, тобто односторонньо відповідачем, що засвідчено підписом представника вантажовідправника Толкач Т.Н. (а.с. 11).

Твердження відповідача, викладені у клопотанні №176 від 16.02.11р. спростовуються документами, наданими Коростенською дирекцією залізничних перевезень.

Інших доказів, на підтвердження своїх заперечень відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

За ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф згідно із статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Передбачений ст. 122 Статуту залізниць України штраф, є засобом забезпечення належного виконання відправником зобов'язання, яке випливає з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується належне виконання зобов'язань.

Господарський суд дійшов висновку, що відповідач неправильно визначив та зазначив у накладних масу вантажу, чим порушив вимоги ст.122 Статуту, що є підставою для притягнення його до відповідальності та покладення на нього обов'язку сплатити штраф.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. за №04-5/601 щодо штрафу, нарахованого у розмірі відповідно до ст.118 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Обставини, які б виключали вину відповідача або звільняли останнього від відповідальності у матеріалах справи відсутні.

Належних доказів переважування спірного вагону, а також належних доказів на підтвердження своїх заперечень та доказів сплати штрафу, відповідач не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 57940,00грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, смт. Першотравневе, вул. Леніна, 1, ід. код 00191879

на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", 83000, м. Донецьк, Ворошиловський р-н., вул. Артема, 68, ід. код 01074957

- 57940,00 грн. штрафу;

- 579,40 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 15 березня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам.