Рішення № 14214451, 14.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.

Справа № 9/138-50

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Луцьк"

до відповідача - 1 Відкритого акціонерного товариства "Волиньбакалія"

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі"

про стягнення 769 353,21грн.

Суддя Соломка Л.І.

Представники:

від позивача: Носков О.М. –головний юрисконсульт відділу проблемних активів філії Банку (довіреність від 05.01.20111р.)

від відповідача ВАТ "Волиньбакалія": Галій О.З. –представник (довіреність від 11.01.11р.)

від відповідача ТзОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі": н/з

Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

У судовому засіданні 09.03.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Луцьк" звернувся до господарського суду з позовною заявою та просить стягнути солідарно з відкритого акціонерного товариства "Волиньбакалія" та товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" 769 353,21 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-4 від 17.09.2007р.

11.02.2011р. за №13/91/6 позивач ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" на адресу суду подав пояснення у якому зазначає, що заперечення відповідача –ВАТ "Волиньбакалія" щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 7 913,85 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3 597,56 грн. є такими що не відповідають чинному законодавству. Крім того вказані у позовній заяві суми інфляції за час прострочення платежів по кредиту –20 977,57 грн. та по відсотках –9 056,59 грн., а також 3% річних за прострочку кредиту –6 511,62 грн. та відсотках в сумі 8 959,15 грн. нараховані відповідно до законодавства. Щодо вимоги відповідача –ВАТ "Волиньбакалія" про розстрочку виконання рішення, то відповідачем не наведено конкретних обставин, а важке матеріальне становище не є підставою для невиконання зобов’язань.

Щодо заперечень відповідача –ТзОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі", що при невиконанні позичальником своїх зобов'язань кредитор в порушення розділу 3 договору поруки не звертався до поручителя з вимогою погашення заборгованості, то позивач вважає їх безпідставними, виходячи з наступного:

15.01.2010р. за №64 відповідачу направлялася претензія з вимогою сплатити заборгованість, яка отримана ТзОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" 25.01.2010р. та залишена без відповіді і задоволення. Тому вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів ВАТ "Волиньбакалія" (позичальника) та ТзОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" (поручителя) є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Відповідач 1 - ВАТ "Волиньбакалія" у поясненні від 20.01.2011р. (вх. № 01-29/850 від 24.01.11р.) та у судовому засіданні зазначає, що не визнає суму позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних в загальній сумі 39 504,93 грн., а також частково пені вважає їх безпідставними, а тому у даній частині просить відмовити, при цьому виходить з наступного:

позивач та відповідач є господарюючими суб’єктами,а тому при вирішенні господарської справи повинні застосовуватись норми ГК України, який є у даному випадку спеціальною нормою. Норми ЦК України застосовуються у випадку не врегулювання спірних правовідносин ГК України. У даному випадку необхідно застосовувати не ст.625 ЦКУ, а ст.343 ГКУ, яка являючись спеціальною нормою ( що регулює ті ж правовідносини що і ст.625 ЦКУ) і превалює над загальною нормою ЦК України.

Окрім того потрібно враховувати специфіку Банку, як кредитної установи, сума заборгованості і так подана з нарахуванням 21 % річних та підвищеної відсоткової ставки у розмірі 30% річних за неправомірне користування кредитом. При визначенні (розрахунку) цих відсоткових ставок банком вже враховується індекс інфляції, а нарахування додатково ще 3% річних це нарахування відсотків на відсотки.

Крім того, зазначає, що товариство також не згідне із нарахуванням пені на підвищену відсоткову ставку в розмірі 30% річних за неправомірне користування кредитом. При несвоєчасному погашенні відсотків за користування кредитом банк нараховує підвищену відсоткову ставку (це вже є свого роду відповідальність), а нарахування пені на підвищену відсоткову ставку це вже є подвійна відповідальність за одне і теж порушення.

Окрім того позивачем при розрахунку пені не враховано строк позовної давності в один рік згідно ст. 258 ЦК України. Нарахування пені повинно було здійснюватись відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України з врахування строку позовної давності відповідно до ст.258 ЦК України, тобто починаючи з 18.12.2009 року (виходячи з дати подання позову 17.12.2010р.), а не з 02.09.2009р та 02.03.2010р., як це зробив позивач у розрахунку до позову.

Також просить при постановленні рішення, розстрочити його виконання до 31.01.2012р. (зі сплатою рівними частинами щомісяця, починаючи з лютого 2011р.) оскільки, заборгованість виникла в зв’язку із скрутним матеріальним становищем ВАТ "Волиньбакалія" і на даний час відповідач не має можливості розрахуватися із позивачем. В підтвердження подано копію балансу станом на 31.12.2010р.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" у поясненні від 20.01.2011р. (вх. №01-29/849 від 24.01.11р.) просить в позові відмовити у зв'язку з тим, що відповідно до договору поруки № 7-3 від 17.09.2007р. поручитель (ТОВ "СТМ- Сучасні торгівельні мережі") відповідає перед кредитором (ПАТ "АК Промінвестбанк") за виконання зобов’язань позичальника (ВАТ "Волиньбакалія") по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 20-4 від 17.09.2007 року. Обсяг відповідальності поручителя визначений у п.2.1. договору поруки, зокрема поручитель повинен погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту - 1000 000 грн. нараховані за користування кредитом проценти в розмірі 15% річних в гривні (така ж ставка була встановлена і кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-4 від 17.09.2007 року), проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 30% річних, сплатити комісійну винагороду за надання кредиту в сумі 0,7% від суми кожного траншу, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому в п. 3.11.1, 4.2.3. кредитного договору, суми неустойки, суми збитків.

Однак, при укладенні додаткових договорів №1 та №2 про внесення змін і доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-4 від 17.09.2007 року від 30.09.2008р. та 31.03.2009 року було змінено зобов’язання (збільшено відсоткову ставку за користування коштами з 15% річних до 18% річних та з 18% річних до 21% річних) без згоди поручителя (ніяких змін і доповнень до договору поруки не вносилось), внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя, на підставі ч. 1 ст.559 ЦК України порука припиняється. Враховуючи вищевикладене, в позові ПАТ "АК Промінвесбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Луцьк" до ТОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" про стягнення 769 353,21 грн. просить відмовити.

В судовому засіданні 09.03.2011 року представник позивача підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з відкритого акціонерного товариства "Волиньбакалія" та товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" 769 353,21 грн., з них 549 312 грн. 62 коп. заборгованості по кредиту, згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-4 від 17.09.2007 року, 169 024 грн. 25 коп. заборгованості по відсотках, 7 913,85 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 597,56 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 30 034 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 9470 грн. 77 коп. - 3% річних. Крім того, просить стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі. Представник відповідача ВАТ "Волиньбакалія" позов визнав частково в сумі основного боргу, відсотки за користування кредитом та частково пені.

З наданих суду матеріалів, пояснень представників позивача і відповідачів, господарський суд встановив:

в с т а н о в и в:

17 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником, якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), "Банк", та відкритим акціонерним товариством "Волиньбакалія", "Позичальник" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-4 (а.с.6-9).

Згідно п.2.1. кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000 (один мільйон) гривень на умовах, передбачених цим договором, а Позичальник зобов'язується прийняти, повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 21 серпня 2011 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися Позичальником частинами у відповідності до графіку згідно додатку №1 до цього договору (п.2.2. кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року).

Відповідно до п. 2.3 договору №20-4 від 17.09.2007 року кредит надається на придбання автотранспортних засобів.

Проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 15%річних (п.3.2. кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року).

Відповідно до п.4.3.4. кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/бо суму неустойки, передбачених цим договором, за умови, якщо Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту або його частини, або сплаті комісійної винагороди за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені кредитним договором.

30 вересня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником, якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), "Банк", та відкритим акціонерним товариством "Волиньбакалія", "Позичальник" укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року (а.с.11), яким внесено зміни до п.3.2. кредитного договору та збільшено процентну ставку за кредитом до 18 % річних.

31 березня 2009 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником, якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), "Банк", та відкритим акціонерним товариством "Волиньбакалія", "Позичальник" укладено договір №2 про внесення змін до кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року (а.с.12), яким внесено зміни до п.3.2. кредитного договору та збільшено процентну ставку за кредитом до 21 % річних.

14 серпня 2009 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником, якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), "Банк", та відкритим акціонерним товариством "Волиньбакалія", "Позичальник" укладено договір №3 про внесення змін до кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року (а.с.13), яким внесено зміни до п.3.2. кредитного договору та зазначено, що процентна ставка може змінюватись через шість місяців відповідно до ситуації, яка складається на грошово-кредитному ринку України.

Позивач на виконання умов кредитного договору №20-4 від 17.09.2007 року надав відповідачу-1 кредит в сумі 1 млн. грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку ВАТ "Волиньбакалія" та копіями платіжних документів (а.с. 59-68).

Згідно п. 3.8 договору №20-4 від 17.09.2007 року цей кредит забезпечується: фінансовою порукою на суму кредиту та процентів ТОВ "Сучасні торгівельні системи", заставою транспортних засобів, які будуть придбані за кредитні кошти.

17 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником, якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), відкритим акціонерним товариством "Волиньбакалія", "Позичальник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі", "Поручитель" укладено договір поруки №7/3 (а.с.14-15).

Згідно п. 2.1 договору поруки №7/3 від 17.09.2007 року Поручитель у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 2.2. договору поруки №7/3 від 17.09.2007 року передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Позичальник.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено право Позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як стверджується матеріалами справи Позичальник допустив прострочку сплати кредиту та відсотків, тому відповідно до п. 4.3.4 договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх державних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором, за умови настання всіх або будь –якого із випадків.

Банком на адресу Позичальника та Поручителя направлені претензії №63 від 15.01.2010р. ВАТ "Волиньбакалія" та №64 від 15.01.2010р. ТзОВ "СТМ - Сучасні торгівельні мережі", які вручені уповноваженим особам (а.с.48-51) з вимогою про повернення кредиту, відсотків та пені, які залишені без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи на дату розгляду справи Позичальник не погасив кредит у розмірі 549 312,62 грн. та не оплатив відсотки у сумі 169 024,25 грн., дані суми визнанні представником Позичальника у судовому засіданні та підлягають до стягнення з Позичальника.

Частиною 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас, згідно п. 2.1 договору поруки №7-3 від 17.09.2007р. Поручитель зобов’язався у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором виконати зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме:

- заборгованість в розмірі наданого кредиту 1 млн. грн.,

- нараховані за користування кредитом проценти в розмірі 15% річних в гривні, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 30% річних, сплатити комісійну винагороду за надання кредиту в сумі 0,7% від суми кожного траншу, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому в п.п. 3.11.1., 4.2.3. кредитного договору,

- суми неустойки (штрафу, пені),

- суми збитків, завданих Кредиторові (а.с.14-15).

Відповідно до п. 5.2 та 5.4 договору поруки збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим договором та переведення боргу за кредитним договором на нового боржника відбувається виключно за взаємною згодою сторін даного договору.

Будь –які зміни і доповнення до даного договору приймаються за взаємною згодою сторін і укладаються в простій письмовій формі шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень, які є невід’ємною частиною договору поруки (а.с.14-15).

В ході розгляду справи встановлено, що Банком та Позичальником були внесені зміни до кредитного договору в частині збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 15% до 18% та до 21%.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору у випадку настання будь –якої з наступних змін щодо умов, які існували під час дії цього договору:

- збільшення розміру облікової та/або ломбардної ставки та/або ставки рефінансування Національним банком України,

- зниження вартості української гривні по відношенню до долара США більш ніж на 5%,

- підвищення розрахункової вартості придбання Банком кредитних ресурсів,

- збільшення рівня інфляції,

Банк та Позичальник вносять зміни до цього договору щодо відповідного збільшення розміру процентів за користування кредитом. Зміни повинні бути внесені шляхом укладання договору про внесення змін на протязі 5 банківських днів з моменту направлення Банком повідомлення Позичальнику про необхідність таких змін (з урахуванням часу поштового обігу). За відсутності відповіді Позичальника або його незгоді із запропонованим розміром процентів за користування кредитом цей договір може бути розірваний за будь –чиєї ініціативи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

При цьому сторони погоджуються, що у випадку розірвання цього договору за вищевказаних умов Позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити нараховану, але несплачену плату за кредит, а також суми неустойки, нараховану за порушення умов цього договору.

Після розірвання цього договору кредит, плата за кредит, неустойка та вищевказана сума різниці процентів сплачується Позичальником добровільно у 3-денний строк з дати розірвання, а при незгоді Позичальника сплатити добровільно –стягується з Позичальника Банком у судовому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки поручитель знайомий з умовами кредитного договору №20-4 від 17.09.2007р.

Банком не подано доказів внесення змін та доповнень до договору поруки.

Водночас даний договір є чинним, не визнаний судом розірваним чи недійсним за позовом Поручителя, позов розглядається судом в межах заявлених позивачем позовних вимог, тому у даному судовому спорі відсутні підстави до задоволення вимог Поручителя.

Обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у ст. 559 Цивільного кодексу України.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.3, 2.1, 2.2 договору поруки визначено обсяг відповідальності поручителя: в розмірі наданого кредиту, процентів за користування кредитом та підвищеної ставки процентів за неправомірне користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) суми збитків, завданих кредиторові.

Згідно п. 5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату суми кредиту та/або комісійної винагороди за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється

від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставні Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно п. 2.1. договору поруки Поручитель зобов’язався сплатити суми неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.2 договору поруки).

Позивачем згідно розрахунку нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 02.09.2009р. по 02.03.2010р. у розмірі 7 913,85 грн. З позовом про стягнення заборгованості і пені позивач звернувся 17.12.2010р.

Відповідно до ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідач ВАТ "Волиньбакалія" подав заяву від 20.01.2011р. про застосування позовної давності до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені за період з 02.09.2009р. по 17.12.2009р. по основній сумі кредиту у розмірі 3 105,85 грн. до задоволення не підлягає.

Аналогічно не підлягає до задоволення позовна вимога про сплату пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.10.2009р. по 17.12.2009р. у розмірі 1 017,09 грн. за спливом позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення , що також передбачено п. 5.2 кредитного договору, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку сума інфляції по основному боргу та відсотках станом на 30.11.2010р. склала 30 034,16 грн. , 3 % річних –9 470,77 грн., які підлягають до стягнення з Позичальника та Поручителя солідарно. При задоволені позову в частині стягнення індексу інфляції і 3% річних судом враховано правові позиції Верховного суду України в аналогічних справах та узагальнення судової практики Верховного суду України розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин.

Клопотання ВАТ "Волиньбакалія" про розстрочення виконання рішення до 31.01.2012р. до задоволення не підлягає, як необґрунтоване. Посилання відповідача на скрутний фінансовий стан та збитковість не може бути підставою для задоволення даного клопотання.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини ВАТ "Волиньбакалія", то судові витрати відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 180, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст.258, 267, 554, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Волиньбакалія" (м.Луцьк, вул. Клима Савури, 21а, код ЄДРПОУ 01553190, п/р260013011749 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк", МФО 303138) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" (м. Луцьк, пр. Відродження, 47, к.74, код ЄДРПОУ 34649170, п/р260063011838 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк", МФО 303138) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" (м. Луцьк, вул. С.Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) заборгованість за кредитним договором №20-4 від 17.09.2007р. в сумі 765 230 грн. 27 коп.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Волиньбакалія" (м.Луцьк, вул. Клима Савури, 21а, код ЄДРПОУ 01553190, п/р260013011749 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк", МФО 303138) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" (м. Луцьк, вул. С.Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) 7 652,30 грн. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л. І. Соломка

Повний текст рішення

складено та підписано

14.03.11