Постанова № 14213950, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2011 р. № 2-а- 1170/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Курафєєв В.В., діє за дорученням від 10.06.2010р.

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення нечинним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 11.01.2011 року № 0000030700/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого вказував на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.01.2011 року № 0000030700/0 вимогами діючого законодавства.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.03.2011р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектро" зареєстровано як субєкт господарювання-юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 10) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова.

ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за жовтень 2010 року та за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року та жовтні 2010 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 11014/07-013/23747724 від 30.12.2010р. (а.с. 13-36).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 11014/07-013/23747724 від 30.12.2010р. відповідачем встановлено, що в порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ «СТАЛІКС» код ЄДРПОУ 35945476 та ТОВ «КМБУД» код ЄДРПОУ 36351741 у вересні 2010р. на суму ПДВ 44871,25 грн., відповідно сума податкового кредиту по декларації за вересень 2010 року складає 1196482,75 грн., п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненням) внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2010 року на 44871,00 грн. (а.с. 13-36).

На підставі Акту перевірки № 11014/07-013/23747724 від 30.12.2010р. ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 року № 0000030700/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 44871.00 грн. (а.с. 37).

З дослідженого судом акту перевірки № 11014/07-013/23747724 від 30.12.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та зменшення у звязку з цим бюджетного відшкодування з ПДВ слугував висновок відповідача про те, що угоди, укладені з ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» не відбулися.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ "Промелектро" був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «СТАЛІКС» зобовязалось здійснювати поставку позивачу металопродукції (лист н/ж), а ТОВ "Промелектро" прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Крім того, між ТОВ «КМБУД» та ТОВ "Промелектро" був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «КМБУД» зобовязалось здійснювати поставку позивачу металопродукції (лист н/ж), а ТОВ "Промелектро" прийняти товар та оплатити його вартість.

Судом встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «СТАЛІКС» наступну металопродукцію відповідно до видаткової накладної № 1881 від 30.09.10р. лист н/ж 304 0,8 зерк. в кількості 1280шт., вартістю 57727.49 грн. (в т.ч. ПДВ 9621.25грн.) та у ТОВ «КМБУД» наступну металопродукцію відповідно до видаткової накладної № 1054 від 30.09.10р. лист 0,8 в кількості 4500шт., вартістю 176250.00 грн. (в т.ч. ПДВ 35250.00 грн.).

Відповідно до виписки з розрахункового рахунку позивача встановлено, що останнім було в повному обсязі перераховано вартість придбаного у ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» товару, а саме листа н/ж. (а.с. 109-111).

ТОВ «КМБУД» на підтвердження факту перерахування у складі вартості придбаного товару ПДВ була виписана на адресу позивача податкова накладна № 949 від 29.09.10 (а.с. 39), де зазначена сума ПДВ 35250,0 грн. та ТОВ «СТАЛІКС» на підтвердження факту перерахування у складі вартості придбаного товару ПДВ була виписана на адресу позивача податкова накладна № 1956 від 29.09.10, де зазначено сума ПДВ 9621,25 (а.с. 38) Сплачений ТОВ «КМБУД» та ТОВ «СТАЛІКС» ПДВ у складі вартості придбаного товару було включено позивачем, у відповідності до вимог п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2010 року, що відображено в податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року.

Отримана від ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» металопродукція була оприбуткована позивачем, по що свідчать данні бухгалтерського обліку. (а.с. 102-103)

З досліджених в судовому засіданні документів встановлено, що основним видом господарської діяльності позивача є виробництво насосів, компресорів та гідравлічних машин. (а.с. 11)

Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» листи н/ж використовувалися позивачем у власній господарській діяльності, а саме: виготовленні корпусів електронасосів «Водолій». (а.с. 104). Так, відповідно до відомості БЦПЄ 0,5-16У, 0,5-32У, 0,5-25У, 0,5-40У для виготовлення корпусів насосів, кільцевої насосної частини, кожуху та корпусу двигуна використовується металопродукція, а саме лист н/ж 0,8. (а.с. 221-229)

Виготовлені позивачем електронасоси в подальшому реалізовувались наступним покупцям: ТОВ фірма «Оленев», що підтверджується Договором на поставку продукції № 2601/2009 від 26.01.2009р. (а.с. 117-120), додаткових угод до нього № 1 (а.с. 121), № 2 (а.с. 122), № 3 (а.с. 123), № 4 (а.с. 124), специфікації № 10 від 22.10.2010р. (а.с. 125), а сам факт поставки вказаних насосів копіями вантажних митних декларацій; ІП ОСОБА_3, що підтверджується Договором на поставку продукції № 0903/2010 від 09.03.2010р. (а.с. 134-139), додаткових угод до нього № 1 (а.с. 140), № 2 (а.с. 141), специфікації № 6 від 21.10.2010р. (а.с. 142), а сам факт поставки вказаних насосів копіями вантажних митних декларацій; ЗАО «Белтепломашбуд», що підтверджується Договором на поставку продукції № 2302/2009 від 23.02.2010р. (а.с. 148-153), специфікації № 5 від 20.10.2010р. (а.с. 154), а сам факт поставки вказаних насосів копіями вантажних митних декларацій; та ін. (а.с. 160-217)

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства (ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні від 29.09.2010р. № 1956 та від 29.09.2010р. № 949 за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Судом встановлено, що позивачем придбану у ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» металопродукцію було в подальшому використано у власній господарській діяльності ТОВ "Промелектро", а саме: при виготовленні корпусів електронасосів «Водолій», які в подальшому реалізовувались ТОВ "Промелектро" його контрагентам.

З досліджених судом документів щодо подальшої реалізації виготовлених з використанням придбаної у ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» металопродукції насосів, судом не встановлено продажу виробленого товару за ціною нижчою від ціни придбання матеріалу.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» - при укладанні і виконанні договорів купівліпродажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД», так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення. Крім того, судом встановлено також факт використання придбаної металопродукції у власній господарській діяльності ТОВ "Промелектро".

На виконання Наказу ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» проведено співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, а саме розшифровок податкового зобовязання та податкового кредиту за вересень 2010р.

Відповідно до «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» підприємствами ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» декларації з ПДВ за вересень 2010р. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надано, про що зазначено в акті перевірки.

Крім того, суд зазначає, що відомості Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, є неналежним доказом в силу ч. 4 ст. 70 КАС України, оскільки обставини декларування або недекларування податкових зобовязань з ПДВ відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” можуть підтверджуватись виключно декларацією з податку на додану вартість.

Водночас з цим, суд не вбачає підстав для витребовування податкових декларацій з ПДВ поданих ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» до податкових органів, оскільки висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту вмотивований посиланням на п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Аналізуючи зміст вказаної норми, суд приходить до висновку, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Наявними у справі копіями податкових накладних підтверджено, що контрагентами позивача ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» виконаний обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобовязань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця, і саме продавець товару (в нашому випадку - ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД») має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ за підставі відомостей Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, без дослідження відповідачем фактичного виконання сторонами договорів купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України, де передбачено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10 серпня 2005 року N 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з ТОВ «СТАЛІКС» та ТОВ «КМБУД» та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку, а статус податкової звітності контрагента платника податків у «Системі обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» як «звіт визнано не дійсним» не забороняє платнику податків включати до податкового кредиту суму сплаченого (нарахованого) податку при придбанні товарів (робіт, послуг), та, відповідно, використовувати законне право на бюджетне відшкодування.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за вересень 2010 року 44871,00 грн., не встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість за вересень 2010 року, а також щодо завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 11.01.2011 року № 0000030700/0, дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обовязковість застосування норм права (загальнообовязкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обовязку сплатити певні податкові зобовязання. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є скасування вказаного акту.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2011 року № 0000030700/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 11.01.2011 року № 0000030700/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро" (ідентифікаційний код 23747724, місцезнаходження: вул. Іскринська, 37, м. Харків, 61050) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.