Постанова № 14213289, 11.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 р. № 2а-10212/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача Равлюк Т.І.

представника відповідача Тістечко Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Сі-Сі-Ай-Любеля" до ДПІ у Жовківському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Сі-Сі-Ай-Любеля" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області, у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 року № 958/23-4/14318/22343338.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки податкового органу про відсутність у підприємства права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, покладені в основу оскаржуваного рішення, є безпідставним. Сума авансової оплати, сплачена на виконання договору підряду по будівництву шахти "Любельська" № 1-2 Львівсько-Волинського камяновугільного басейну України та вартість послуг по проведенню проектно-вишукувальних робіт по виготовленню проекту дренажної системи захисту центрального проммайданчика шахти, корегування з привязкою до меліоративних каналів, односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації безпосередньо повязані з спорудженням основних фондів. Вартість таких робіт та послуг збільшує вартість основних фондів, та відповідно, вони безпосередньо повязані із спорудженням основних фондів. Вважає, що здійснені ним витрати на виконання вказаних робіт та послуг повязані з його господарською діяльністю та спрямовані на отримання прибутку, а податковий кредит сформований правомірно, що дає йому право на бюджетне відшкодування ПДВ. Також вважає не обґрунтованим висновок ДПІ про те, що обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців є меншим, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. При визначенні даного показника слід брати до уваги не лише значення р. 5.1. декларації з ПДВ, а й значення р. 10.1, оскільки в ньому відображаються ті оподатковувані поставки, у яких платник податків виступив покупцем (замовником) товарів, послуг, а саме оподатковувані поставки платника податків, що мали місце у звітному періоді. За таких обставин податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені вимоги, просив позов задоволити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що підприємством неправомірно заявлено до відшкодування за липень 2010 року 571784,00 грн., оскільки ним безпідставно до складу податкового кредиту за червень 2010 року віднесено податкові накладні із авансової оплати, а не із вартості будівельних робіт по спорудженню нового обєкта. На думку відповідача, вартість наданих позивачеві послуг та робіт не відноситься до основних фондів, а тому відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування. Також стверджує, що платник за останні 12 місяців мав менший обсяг оподатковуваних операцій, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Окрім того, зазначає, що договір підряду № 2/05 від 28 травня 2010 року, укладений між позивачем та ПП "Т.Н.Д." є недійсним, оскільки у відповідності до вимог статуту ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" угоди на суму понад 50000 грн. повинні укладатися виключно за дозволом власника, а договірна ціна згаданого договору підряду становить 36403100,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" зареєстроване 31.10.1996 року Жовківською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №364326.

Відповідно до Статуту підприємства, одним із основних видів діяльності є проектування, будівництво та експлуатація вугільних шахт.

Щодо оплати авансу на виконання будівельних робіт. ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" уклало із Приватним підприємством "Т.Н.Д." 28 травня 2010 року договір підряду № 2/05. Згідно з цим договором ПП "Т.Н.Д." зобовязується за завданням ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" у відповідності до проекту "Будівництво шахти "Любельська" № 1-2 Львівсько-Волинського камяновугільного басейну України" на свій ризик збудувати і здати Замовнику (ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля") обєкти шахти "Любельська" № 1-2 та виконати роботи, визначені у Додатку № 1 за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Кулява, вул. Б.Хмельницького, 111, а Замовник зобовязується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, прийняти обєкти та роботи і оплатити їх.

Відповідно до пункту 9.1. Договору, договірна ціна Робіт станом на момент підписання Договору складає 36403100,00 грн., в тому числі ПДВ - 6067183,33 грн.

Згідно з п.10.2 Договору Замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 12500000.00 грн., в тому числі ПДВ 2083333.33 грн. Залік авансу здійснюється на підставі типових форм первинних документів з обліку в будівництві (форма КБ-2в, форма КБ-3).

Згідно з п. 10.2.1. частина суми авансу в розмірі 3500000,00 грн. виплачується Замовником протягом 10-ти днів з моменту підписання Сторонами Договору.

ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" на виконання вимог договору підряду здійснило авансову оплату робіт ПП "Т.Н.Д." у розмірі 3400000,00 грн., в тому числі ПДВ 566666,67 грн. На вказану суму виписано податкову накладну № 2 від 10.06.2010 року.

Щодо виготовлення робочої документації по виготовленню проекту дренажної системи захисту центрального проммайданчика шахти, корегування з привязкою до меліоративних каналів, односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації. 19 березня 2009 року між ДВАТ "Луганськдіпрошахт" (Генпроектувальник) та ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" (Замовник) було укладено договір № 6742 на проектно-вишукувальні та інші роботи.

У відповідності до умов договору № 6742 Генпроектувальник приймає на себе зобовязання у відповідності до вимог діючих державних стандартів, норм і правил, та на підставі проекту "Будівництво шахти "Любельська" № 1-2 Львівсько-Волинського камяновугільного басейну України", виконати роботи по розробці та виготовленню робочої документації до Проекту в обсязі, визначеному додатками, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Договірна ціна робіт, що виконується Генпроектувальником, становить 833717,00 грн., крім того ПДВ 166743,40 грн., що разом складає 1000460,40 грн. (п. 2.1. Договору). 14 серпня 2009 року Сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 6742. Вартість додаткових робіт згідно даної додаткової угоди складає 559112,00 грн., крім того 20 % ПДВ 111822,40 грн. Разом 670934,40 грн. 22 лютого 2010 року Сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору № 6742. Вартість додаткових робіт згідно даної додаткової угоди складає 779439,49 грн., крім того 20 % ПДВ 155887,90 грн. Разом 935327,39 грн.

На виконання Договору та зазначених Додаткових угод № 1 та № 3 Генпроектувальник виконав роботи по виготовленню проекту "Односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації" на суму 9717,60 грн., про що Сторонами складено акт № 311 від 01.06.2010 року; та виконав роботи по виготовленню проекту "Дренажна системи захисту центрального проммайданчика шахти, східна частина, корегування з привязкою до меліоративних каналів, 20 га" на суму 20989,20 грн. про що Сторонами складено акт № 74 від 01.06.2010 року.

ДВАТ "Луганськдіпрошахт" 1 червня 2010 року виписано дві податкові накладні: № 2 на суму 9717,60 грн., в тому числі 20 % ПДВ 1619,60 грн.; та № 3 на суму 20989,20 грн., в тому числі 20 % ПДВ 3498.20 грн.

Вартість виконаних робіт та наданих послуг за укладеними договорами ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" відобразило у податковій декларації відповідного періоду, сплачені суми ПДВ віднесено до складу податкового кредиту.

Згідно декларації з ПДВ за липень 2010 року ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" в р. 25 відобразило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 571784,00 грн.

18.10.2010 року ДПІ у Жовківському районі Львівської області було проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.06.2010 по 30.06.2010 року, про що складено акт № 1752/23-4/22343338.

Податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації за липень 2010 року, оскільки порушено п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.7, п.п. 7.7.11 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", норми Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". На думку відповідача роботи, виконані ДВАТ "Луганськдіпрошахт" та авансова оплата по виконанню договору підряду не відносяться до поняття основні фонди та не зараховано на баланс ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" власного збудованого обєкта за дебетом рахунку 10 "Основні засоби", а також обсяг оподатковуваних операцій підприємства за останні 12 місяців становить 143138,00 грн., що є менше від заявленої до бюджетного відшкодування суми.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 року № 958/23-4/14318/22343338 на суму 571784,00 грн.

ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Фактичні обставини справи сторони визнають, реальність здійснення господарських операцій податковий орган теж не заперечує. Таким чином, спір виник щодо правомірності висновку податкового органу про відсутність права на бюджетне відшкодування у звязку з тим, що здійснення авансової оплати по виконанню договору підряду та вартість послуг по виготовленню робочої документації не повязані із спорудженням основних фондів.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені в ході судового слідства та судових дебатів, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97-ВР), Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 294-ВР (надалі Закон № 294-ВР), Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 "Про затвердження Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205 "Про затвердження Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 18 "Будівельні контракти".

Пунктом 7.7. ст. 7 Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. а) п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Разом з тим, положенням п.п. 7.7.11 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вказано осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З акту перевірки вбачається, що підставою для визнання відсутності права позивача на бюджетне відшкодування податковим органом стало те, що сума авансової оплати, сплачена на виконання договору підряду по будівництву шахти "Любельська" № 1-2 Львівсько-Волинського камяновугільного басейну України та вартість послуг по проведенню проектно-вишукувальних робіт по виготовленню проекту дренажної системи захисту центрального проммайданчика шахти, корегування з привязкою до меліоративних каналів, односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації не відносяться до поняття основні фонди, а обсяг оподатковуваних операцій підприємства за останні 12 місяців становить 143138,00 грн., що є менше від заявленої до бюджетного відшкодування суми 571 784,00 грн.

Однак з таким висновком податкового органу не можна погодитись, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999, № 687-XIV для створення обєкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) обєктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення обєкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) обєкта містобудування; прийняття спорудженого обєкта в експлуатацію.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 18 "Будівельні контракти" (далі Положення № 18) визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, повязані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності. Згідно з цим Положенням "будівництво" спорудження нового обєкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт обєктів, виконання монтажних робіт. "Обєкт будівництва" сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву покликається на те, що відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Також звертає увагу, що будівництво це процес в результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.

Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", затвердженого Мінфіном України 27.04.2000 року за № 92 (із змінами та доповненнями), основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Згідно з п.п. 7, 8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" первісна вартість обєкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в звязку з придбанням (отриманням) прав на обєкт основних засобів; суми ввізного мита; витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо повязані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" здійснює будівництво шахти "Любельська" № 1-2 Львівсько-Волинського камяновугільного басейну України, одним з етапів якого є здійснення передпроектних робіт, розроблення, погодження і затвердження проекту. Таким, чином, обєкт архітектури шахта "Любельська" № 1-2 є обєктом будівництва в розумінні Положення № 18, а створення цього обєкта можливе лише при виконанні комплексу робіт, передбачених ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно, роботи та послуги, виконані ДВАТ "Луганськдіпрошахт" безпосередньо спрямовані та є передумовою для будівництва позивачем шахти, а сума авансу, сплачена підряднику ПП "Т.Н.Д." на виконання умов договору підряду № 2/05 від 28.05.2010 року під є сумою, сплаченою підряднику за виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженні нового обєкта.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням (спорудженням) основних фондів, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковані обороти протягом такого звітного періоду.

Зазначені положення Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачають фактичне віднесення у конкретному податковому періоді обєкта незакінченого будівництва до основних фондів, а допускають можливість віднесення такого обєкта до основних фондів у майбутньому.

Наведені вище положення Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджують, що не введення в експлуатацію обєкта будівництва (шахти) не впливає на можливість віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, факт сплати позивачем сум податку на додану вартість за отриманими роботами та послугами відповідач не заперечує. Таким чином, підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Враховуючи наведене, безпідставним також є висновок податкового органу про те, що ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" не зарахувало роботи, послуги на баланс власного збудованого обєкта за дебетом рахунку 10 "Основні засоби", як це, на думку відповідача, передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, оскільки п.п. 7.7.11. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Податок на додану вартість", який передбачає обставини, за яких у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, не ставить таке право платника в залежність від віднесення обєктів незавершеного будівництво до основних засобів по рахунку 10 "Основні засоби".

Щодо недійсності договору підряду. Представником позивача до матеріалів справи долучено рішення власника Дочірнього підприємства "Сі-Сі-Ай-Любеля" від 27 травня 2010 року, у відповідності із яким власник в особі уповноваженого представника п. Покрасса Бориса надає директору ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" дозвіл на укладення Договору підряду № 2/05 із приватним підприємством "Т.Н.Д." з метою будівництва шахти "Любельська" № 1-2.

Необґрунтованим є також висновок ДПІ про те, що обсяг оподатковуваних операцій позивача за попередні 12 місяців в розмірі 143138,00 грн. є меншим, ніж заявлено до бюджетного відшкодування сума в розмірі 571784,00 грн., з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", обєктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За змістом ст. 7 цього ж Закону, за результатами кожної "оподатковуваної поставки" платник податку або нараховує собі податкове зобовязання, або отримує право на податковий кредит.

Відповідно до п. 5.3.1. п. 5.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. № 250/2054), у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобовязання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є обєктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

Таким чином, р.5.1 декларації з ПДВ відображає лише ту частину оподатковуваних поставок, що мали місце протягом відповідного податкового періоду. Однак до р. 5.1. декларації не включаються ті оподатковувані поставки, у яких платник податків виступив покупцем товарів, замовником робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.7 цього Порядку до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є обєктом оподаткування).

Зокрема, в р.10.1 декларації відображається обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою.

Отже, р.10.1 декларації з ПДВ відображає ті оподатковувані поставки, у яких платник податків був покупцем товарів (замовником робіт, послуг), а саме оподатковувані поставки платника податків, що мали місце у звітному періоді.

Таким чином, для визначення розміру оподатковуваних поставок (обсягу оподатковуваних операцій) слід враховувати не лише значення р.5.1 декларації з ПДВ, а й показники р. 10.1. декларації.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що положення п.п. 7.7.11 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" припускає неоднозначне трактування прав та обовязків платників податків, а відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов слід задовольнити.

Судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі від 08.10.2010 р. №958/23-4/14318/22343338 про відмову у наданні ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 571784,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ДП "Сі-Сі-Ай-Любеля" 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 16.03.2011 р.