Постанова № 14213257, 02.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Справа № 2а-7061/10/0870

(15 год. 10 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

за участю представників:

позивача Шульги Л.М., довіреність від 04.11.2010 № 45

відповідача Проценко Ю.В., довіреність від 19.10.10 №07-01-14-23/6156

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Імпекс»

до:Запорізької митниці

про:визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень.

10 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Імпекс» (далі - позивач), звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці (далі відповідач).

Позивач неодноразово змінював свої вимоги, які в редакції заяви про зміну позовних вимог від 23.11.2010 полягають в наступному: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000063/2 від 29.01.2010, №112000006/2010/000027/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000026/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000087/2 від 09.02.2010, №112000006/2010/000279/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000278/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000028/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000219/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000215/2 від 18.03.2010, №112000006/2010/000221/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000220/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000246/2 від 29.03.2010, №112000006/2010/000187/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000124/2 від 18.02.2010, №112000006/2010/000142/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000186/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000143/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000638/2 від 25.05.2010, №112000006/2010/000639/2 від 25.05.2010, зобовязати відповідача визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митними деклараціями №112000010/2010/000462 від 29.01.2010, №112000010/2009/000156 від 18.01.2010, №112000010/2009/000741 від 09.02.2010, №112000010/0/0002117 від 30.03.2010, №112000010/0/0002114 від 30.03.2010, №112000010/2010/000157 від 18.01.2010, №112000010/0/0001826 від 22.03.2010, №112000010/0/0001737 від 18.03.2010, №112000010/0/0001828 від 22.03.2010, №112000010/0/0001827 від 22.03.2010, №112000010/0/0002021 від 26.03.2010, №112000010/0/0001458 від 09.03.2010, №112000010/2010/000947 від 17.02.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/0/0001471 від 09.03.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/2010/0003651 від 25.05.2010, №112000010/2010/0003650 від 25.05.2010 на рівні договірної вартості товару (графа 45 зазначених ВМД), повернути позивачу надміру сплачені митні платежі в сумі 279423,92 грн. в порядку передбаченому діючим законодавством України.

Ухвалою судді від 13.09.2010, у звязку з не відповідністю позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви до 12.10.2010.

Станом на 12.10.2010 позивач усунув недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі судді від 13.09.2010.

Ухвалою судді від 15 жовтня 2010 року позивачу було поновлено строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішень відповідача про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000063/2 від 29.01.2010, №112000006/2010/000027/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000026/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000087/2 від 09.02.2010, №112000006/2010/000028/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000124/2 від 18.02.2010, №112000006/2010/000142/2 від 22.02.2010 та №112000006/2010/000143/2 від 22.02.2010, відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначене на 28.10.2010 року.

Ухвалою суду від 28.10.2010 за клопотаннями представників сторін провадження у справі було зупинено до 24.11.2010.

Ухвалою суду від 24.11.2010 провадження у справі було поновлено, попереднє судове засідання призначене на 24.11.2010.

Ухвалою суду від 24.11.2010 клопотання представника позивача про забезпечення доказів було задоволено.

Ухвалою суду від 24.11.2010 за клопотаннями представників сторін провадження у справі було зупинено до 18.01.2011.

Ухвалою суду від 19.01.2011 провадження у справі було поновлено, попереднє судове засідання було призначене на 27.01.2011.

Ухвалою суду від 27.01.2011 за клопотанням представників сторін провадження у справі було зупинено до 01.03.2011.

Ухвалою суду від 01.03.2011 провадження у справі було поновлено, попереднє судове засідання призначене на 02.03.2011.

Оскільки під час попереднього судового засідання на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, були вирішені всі необхідні для розгляду цієї справи питання та представники сторін надали письмові згоди на початок судового розгляду цієї справи в день проведення попереднього судового засідання, то, керуючись ч. 3 ст. 121 КАС України, суд розпочав судовий розгляд у цей же день 02.03.2011.

У судовому засіданні 02.03.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог від 23.11.2011 та письмових поясненнях, зокрема зазначивши, що за вантажними митними деклараціями №112000010/2010/000462 від 29.01.2010, №112000010/2009/000156 від 18.01.2010, №112000010/2009/000741 від 09.02.2010, №112000010/0/0002117 від 30.03.2010, №112000010/0/0002114 від 30.03.2010, №112000010/2010/000157 від 18.01.2010, №112000010/0/0001826 від 22.03.2010, №112000010/0/0001737 від 18.03.2010, №112000010/0/0001828 від 22.03.2010, №112000010/0/0001827 від 22.03.2010, №112000010/0/0002021 від 26.03.2010, №112000010/0/0001458 від 09.03.2010, №112000010/2010/000947 від 17.02.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/0/0001471 від 09.03.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/2010/0003651 від 25.05.2010, №112000010/2010/0003650 від 25.05.2010 позивачем було ввезено на митну територію України стінові панелі (профілі до панелей) з полівінілхлориду без технологічних отворів; не для виготовлення вікон, виготовлені екструзійним способом, мають постійний поперечний переріз по всій довжині, для облицювання стін (далі - Товар). Митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору. Рішеннями відповідача про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000063/2 від 29.01.2010, №112000006/2010/000027/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000026/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000087/2 від 09.02.2010, №112000006/2010/000279/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000278/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000028/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000219/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000215/2 від 18.03.2010, №112000006/2010/000221/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000220/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000246/2 від 29.03.2010, №112000006/2010/000187/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000124/2 від 18.02.2010, №112000006/2010/000142/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000186/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000143/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000638/2 від 25.05.2010, №112000006/2010/000639/2 від 25.05.2010 була визначена інша ніж заявлена позивачем для митного оформлення митна вартість Товарів. Позивач вважає рішення відповідача щодо визначення митної вартості, відмінної від заявленої позивачем, протиправними, а тому такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем були надані всі документи, які дають змогу встановити митну вартість Товарів на рівні, який був заявлений позивачем, а відповідач неправомірно вимагав надання додаткових документів. Крім того, позивач просить зобовязати відповідача визначити митну вартість Товарів на рівні договірної вартості Товару та повернути позивачу надміру сплачені митні платежі в сумі 279423,92 грн. в порядку передбаченому чинним законодавством. Відтак, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.03.2011 представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 24.12.2010, зокрема зазначивши, що під час митного оформлення Товарів відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Оскаржувані рішення про визначення митної вартості товарів були прийняті внаслідок ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості, визначеної позивачем, а відтак не підтвердження ним заявленої митної вартості Товарів. Митна вартість Товарів була визначена відповідачем за ціною ідентичних товарів (ст. 268 МК України), окрім того, відповідачем був застосований резервний метод щодо визначення митної вартості Товарів за вантажними митними деклараціями від 25.05.2010 №112000010/2010/0003651 та №112000010/2010/0003650. Відповідач вважає оскаржувані рішення правомірними, прийнятими на підставі чинного законодавства та в межах повноважень наданих відповідачу. Вимогу позивача про зобовязання відповідача визначити митну вартість Товарів за їх договірною вартістю відповідач вважає необґрунтованою. Щодо повернення надміру сплачених позивачем митних платежів представник відповідача зазначив, що позивач самостійно сплатив зазначені суми й підстав для їх повернення немає. У зв'язку з викладеним представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 02.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 12, 15 МК України відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом державної виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №526726 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА №261396 позивач первинно зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості юридичної особи 01.02.2005.

На виконання умов Контракту № 01/07/2008 від 01.06.2008 (далі Контракт), укладеного між позивачем та компанією “HAICHUANG PLASTIC & ELECTRONIC CO., LTD”, Китай (далі продавець), та Специфікації №1 до цього Контракту від 01.06.2008 (далі Специфікація), позивач ввозив на митну територію України панелі з ПВХ (5х250х5950мм, 8х250х5950мм, 08х203,2х3810мм), профілі з ПВХ до панелей з ПВХ (5х5950мм, 5х6000мм, 8х5950мм, 8х6000мм, 0,8х3900мм) (далі Товари). Відповідно до умов Контракту та Специфікації, Товари постачалися на умовах FOB Шанхай, згідно ІНКОТЕРМС 2000 року, ціна та сума визначалися в інвойсах на кожну партію Товарів, при цьому відповідно до умов п. 4.2 Контракту загальна вартість Контракту становить 5000000,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.4 Контракту продавець сповіщає позивача про відвантаження Товару факсимільним звязком. Протягом 2-х днів з моменту відвантаження продавець зобовязаний вислати на факс позивача наступні документи: рахунок-фактуру; пакувальний лист із зазначенням номеру цього контракту; бортовий коносамент; експортну декларацію; сертифікат якості, виданий виробником про сувору відповідність номенклатури, кількості та якості Товару специфікаціям Контракту, із зазначенням номеру Контракту, дати заповнення сертифікату якості; сертифікат походження товару, виданий ТПП країни продавця.

1. 18 січня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000154 (далі - ВМД №154) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 162516,66 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; переклад копії експортної ВМД, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 18.01.2010 зазначив, що надати витребувані документи на даний час не має можливості.

18.01.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000026/2 (далі Рішення №26), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 236123,41 грн.

19.01.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000193 (далі - ВМД №193) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №26. При цьому позивачем було сплачено на 19137,76 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №154.

2. 18 січня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000156 (далі - ВМД №156) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 139522,25 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; переклад копії експортної ВМД, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 18.01.2010 зазначив, що надати витребувані документи на даний час не має можливості.

18.01.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000027/2 (далі Рішення №27), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму - 192 922,93 грн.

19.01.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000192 (далі - ВМД №192) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №27. При цьому позивачем було сплачено на 13884,19 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №156.

3. 18 січня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000157 (далі - ВМД №157) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 115142,95 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; переклад копії експортної ВМД, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 18.01.2010 зазначив, що надати витребувані документи на даний час не має можливості.

18.01.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000028/2 (далі Рішення №28), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму - 142 041,30 грн.

19.01.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000194 (далі - ВМД №194) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №28. При цьому позивачем було сплачено на 6993,57 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №157.

4. 29 січня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію 112000010/2010/000462 (далі - ВМД №462) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару - 173594,48 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; переклад копії експортної ВМД, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 29.01.2010 зазначив, що надати витребувані документи на даний час не має можливості.

29.01.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості №112000006/2010/000063/2 (далі Рішення №63), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі - 229300,39 грн.

30.01.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000512 (далі ВМД №512), в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №63. При цьому позивачем було сплачено на 14483,54 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №462.

5. 09 лютого 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000741 (далі - ВМД №741) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 174328,06 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; переклад копії експортної ВМД, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 09.02.2010 зазначив, що надати витребувані документи на даний час не має можливості.

09.02.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000087/2 (далі Рішення №87), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 244363,74 грн.

10.02.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000784 (далі - ВМД №784) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №87. При цьому позивачем було сплачено на 18209,49 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №741.

6. 17 лютого 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/000947 (далі - ВМД №947) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 133761,32 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; експортна ВМД; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару за власним бажанням декларанта, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант надав відповідну бухгалтерську документацію, переклад експортної ВМД, інформацію з офіційного сайту щодо біржових котирувань на полівінілхлорид від 12.10.09 та 12.11.09, інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини не надав.

19.02.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000124/2 (далі Рішення №124), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 183377,12 грн.

19.02.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001009 (далі - ВМД №1009) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №124. При цьому позивачем було сплачено на 12900,11 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №947.

7. 22 лютого 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001072 (далі - ВМД №1072) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 133816,23 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 22.02.2010 зазначив наступне: щодо бухгалтерської документації Контрактом не передбачена передплата, за п. 5.1 Контракту передбачене відстрочення платежу; щодо висновків Держзовнішінформа висновок на кожний контейнер коштує 4200 грн. Додатково витребувані відповідачем документи не надав.

22.02.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000142/2 (далі Рішення №142), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 183161,65 грн.

23.02.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001114 (далі - ВМД №1114) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №142. При цьому позивачем було сплачено на 12835,81 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1072.

8. 22 лютого 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001074 (далі - ВМД №1074) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 158835,65 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 22.02.2010 зазначив наступне: щодо бухгалтерської документації Контрактом не передбачена передплата, за п. 5.1 Контракту передбачене відстрочення платежу; щодо висновків Держзовнішінформа висновок на кожний контейнер коштує 4200 грн., наданий висновок на інший контейнер, але за тим саме контрактом.

22.02.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000143/2 (далі Рішення №143), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 221131,55 грн.

23.02.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001119 (далі - ВМД №1119) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №143. При цьому позивачем було сплачено на 16196,94 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1074.

9. 09 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001458 (далі - ВМД №1458) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 145437,90 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 10.03.2010 зазначив наступне: згідно п.5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерська документація формується після розмитнення; надано сертифікат якості та лист від виробника з технічними характеристиками; оскільки вартість висновку Держзовнішінформа коштує 4200 грн., то в інформаційному порядку наданий висновок на інший контейнер, але за тим саме контрактом.

10.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000187/2 (далі Рішення №187), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 201012,80 грн.

11.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001523 (далі - ВМД №1523) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №187. При цьому позивачем було сплачено на 14450,37 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1458.

10. 09 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001471 (далі - ВМД №1471) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 144435,01 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 10.03.2010 зазначив наступне: згідно п.5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерська документація формується після розмитнення; надано сертифікат якості та лист від виробника з технічними характеристиками; оскільки вартість висновку Держзовнішінформа коштує 4200 грн., то в інформаційному порядку наданий висновок на інший контейнер, але за тим саме контрактом.

10.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000186/2 (далі Рішення №186), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 202623,80 грн.

11.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001518 (далі - ВМД №1518) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №186. При цьому позивачем було сплачено на 15129,29 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1471.

11. 18 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001737 (далі - ВМД №1737) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 157871,84 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 18.03.2010 зазначив наступне: надано сертифікат якості та техопис товару; висновок Держзовнішінформа коштує 4200 грн. на кожний контейнер, у ВМД заявлений інший контейнер за тим саме контрактом.

18.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000215/2 (далі Рішення №215), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 220735,80 грн.

18.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001757 (далі - ВМД №1757) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №215. При цьому позивачем було сплачено на 16344,63 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1737.

12. 22 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001826 (далі - ВМД №1826) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 150537,17 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 22.03.2010 зазначив, що у ВМД надано сертифікат якості та технічні характеристики товару, наданий лист Держзовнішінформу на інший контейнер, контракт той самий, товар подібний.

22.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000219/2 (далі Рішення №219), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 212878,83 грн.

23.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001850 (далі - ВМД №1850) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №219. При цьому позивачем було сплачено на 16208,82 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1826.

13. 22 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001827 (далі - ВМД №1827) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 132657,93 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 22.03.2010 зазначив, що у ВМД надано сертифікат якості та технічні характеристики товару, наданий лист Держзовнішінформу на інший контейнер, контракт той самий, товар подібний.

22.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000220/2 (далі Рішення №220), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму - 182338,71 грн.

23.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001877 (далі - ВМД №1877) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №220. При цьому позивачем було сплачено на 12917,00 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1827.

14. 22 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001828 (далі - ВМД №1828) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 226619,25 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 22.03.2010 зазначив, що у ВМД надано сертифікат якості та технічні характеристики товару, надати лист Держзовнішінформу на інший контейнер, контракт той самий, товар подібний.

22.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000221/2 (далі Рішення №221), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму - 262893,72 грн.

23.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/001878 (далі - ВМД №1878) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №221. При цьому позивачем було сплачено на 9431,37 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №1828.

15. 26 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/002021 (далі - ВМД №2021) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 223135,75 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; згідно із ст. 77 МК України переклад експортної декларації країни відправлення; інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 29.03.2010 зазначив, що надані сертифікат якості та технічний опис товару, переклад експортної ВМД виробника, висновок Держзовнішінформу на інший контейнер але товар подібний та контракт той самий.

29.03.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000246/2 (далі Рішення №246), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму - 290487,71 грн.

30.03.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/002120 (далі - ВМД №2120) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №246. При цьому позивачем було сплачено на 17511,51 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №2021.

16. 30 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/002117 (далі - ВМД №2117) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 114046,38 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 01.04.2010 зазначив, що згідно п. 5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерської документації на цей час немає, надані документи, які підтверджують якість товару - сертифікат якості, висновок Держзовнішінформу на даний час надати не має можливості.

01.04.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000279/2 (далі Рішення №279), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 140688,56 грн.

01.04.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/0002275 (далі - ВМД №2275) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №279. При цьому позивачем було сплачено на 6926,97 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №2117.

17. 30 березня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/002114 (далі - ВМД №2114) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 114046,30 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 01.04.2010 зазначив, що згідно п. 5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерської документації на цей час немає, надані документи, які підтверджують якість товару - сертифікат якості, висновок Держзовнішінформу на даний час надати не має можливості.

01.04.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000278/2 (далі Рішення №278), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем була застосована цінова інформація наявна у митного органу про вартість операції з ідентичними товарами та визначена митна вартість Товарів в розмірі 1,5 долар США за 1 кг Товару, на суму 140688,56 грн.

06.04.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/0002276 (далі - ВМД №2276) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №278. При цьому позивачем було сплачено на 6926,99 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №2114.

18. 25 травня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/003651 (далі - ВМД №3651) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 156223,18 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; копія вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару; інші документи за власним бажанням декларанта, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 25.05.2010 зазначив, що згідно п. 5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерська документація формується після розмитнення, було надано прайс-лист, калькуляцію фірми виробника, біржові котирування, якісні характеристики викладено в листі з технічними характеристиками та сертифікаті якості, копію вантажної митної декларації фірми виробника буде надано через 7 днів, оскільки вартість висновку Держзовнішінформу коштує 4200 грн., то в інформаційному порядку надано висновок на інший контейнер але за тим же Контрактом.

25.05.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000638/2 (далі Рішення №638), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості Товарів та визначена вартість з розрахунку 1,52 долар США за 1 кг Товару, на суму 255334,12 грн.

27.05.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/003758 (далі - ВМД №3758) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №638. При цьому позивачем було сплачено на 25768,85 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №3651.

19. 25 травня 2010 року позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/2010/003650 (далі - ВМД №3650) з пакетом документів, при цьому митна вартість Товарів була визначена позивачем за ціною договору, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, та зазначено ціну товару 164597,42 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з чим під розпис було ознайомлено декларанта. Декларант 25.05.2010 зазначив, що згідно п. 5.1 Контракту передплата не передбачена, бухгалтерська документація формується після розмитнення, було надано прайс-лист, калькуляцію фірми виробника, біржові котирування, якісні характеристики викладено в листі з технічними характеристиками та сертифікаті якості, копію вантажної митної декларації фірми виробника буде надано через 7 днів, оскільки вартість висновку Держзовнішінформу коштує 4200 грн., то в інформаційному порядку надано висновок на інший контейнер але за тим же Контрактом.

25.05.2010 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості 112000006/2010/000639/2 (далі Рішення №639), відповідно до якого при здійсненні митної оцінки відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості Товарів та визначена вартість з розрахунку 1,52 долар США за 1 кг Товару, на суму 253700,42 грн.

27.05.2010 року позивач надав відповідачу вантажну митну декларацію №112000010/0/003757 (далі - ВМД №3757) в якій митну вартість товару було визначено відповідно до Рішення №639. При цьому позивачем було сплачено на 23166,71 грн. мита та податку на додану вартість більше, ніж якби такі платежі було здійснено за ВМД №3650.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача щодо витребування у позивача додаткових документів для визначення митної вартості товарів та правомірність прийняття Рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 статтею 261 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України встановлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. ч. 1, 2 ст. 264 МК України).

Згідно із ст. 265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ст. 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Отже, нормою ст. 266 Митного кодексу України встановлені підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.

Статтею 267 врегульовані особливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Як свідчать матеріали справи, керуючись саме зазначеними нормами МК України, митна вартість імпортованого товару була визначена позивачем у ВМД №154, ВМД №156, ВМД №157, ВМД №462, ВМД №741, ВМД №947, ВМД №1072, ВМД №1074, ВМД №1458, ВМД №1471, ВМД №1737, ВМД №1826, ВМД №1827, ВМД №1828, ВМД №2021, ВМД №2117, ВМД №2114, ВМД №3651, ВМД №3650 за ціною Контракту і складалася з фактурної вартості товару та транспортних витрат.

Як правову підставу правомірності неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору відповідач посилається на ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження визначеної позивачем митної вартості Товарів. При цьому як на підставу витребування додаткових документів відповідач посилається на невідповідність митної вартості Товарів, заявленої позивачем, митній вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, відповідач повинен довести суду неможливість застосування метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у звязку з її невідповідністю митній вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України.

Частиною 4 статті 267 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Згідно із ч. 1 ст. 268 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, митна вартість, визначена декларантом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), не може бути застосована лише у разі наявності обмежень встановлених ч. 4 ст. 267 МК України.

Оскільки ч. 4 ст. 267 МК України не містить такої підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, як невідповідність заявленої декларантом митної вартості товарів митній вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України, то підстав для відмови в застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), немає.

Крім того, ч.ч. 4-5 ст. 268 МК України визначено, що ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Пунктом 10-1 статті 1 МК України визначено, що комерційні умови - це сукупність умов, за яких здійснюється комерційна операція (умови поставки товарів за правилами «Інкотермс», переходу ризиків, здійснення оплати товару, вплив на вартість різних чинників, таких як кількість одиниць товару в партії товару, репутація на ринку, партнерство, сезонність тощо).

Відповідач не надав суду жодного документального підтвердження на доказ того, що при прийнятті оскаржуваних рішень ним були будь-яким чином враховані комерційні умови Контракту та операцій з ідентичними товарами.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі Порядок) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Вказані документи в повному обсязі були надані позивачем митному органу.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

З цього приводу суд зазначає, що підстав для витребування митницею вищевказаних додаткових документів - не було, оскільки позивач надав всі необхідні документи у підтвердження митної вартості товару, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на неподання декларантом у встановлений строк додаткових документів є безпідставним.

Слід зазначити, що визначаючи митну вартість товарів, які поставляються на митну територію України необхідно враховувати умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість звязків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію. В даному випадку ненадання всіх витребуваних документів декларантом митному органу обумовлено обєктивними умовами укладення відповідного зовнішньоекономічного контракту, а також їх відсутності у декларанта та ненадання їх його контрагентом.

Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. Однак у спірному випадку, суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1). Запорізька митниця, у своїх запереченнях зазначає, що “під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару … проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів ЄІАС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України, у звязку з чим та у відповідності до п. 11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару …”. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, відповідач не вказує.

Відповідно до п. 13 Порядку декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, відповідно до п. 14 Порядку, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем винесено оскаржувані рішення в той же день коли було здійснено запис про неможливість надання додаткових документів, при цьому декларант не зазначав про відмову в наданні необхідних документів, а зазначив, що не має можливості надати їх на “теперішній час”.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач не довів необхідність надання позивачем додаткових документів, за умови достатності інформації щодо вартості товару, наведеної у тих документах, які позивачем були надані.

Відтак, суд доходить висновку про упереджене ставлення відповідача до позивача, оскільки надані позивачем документи містять повну та вичерпну інформацію щодо вартості товарів, а надання будь-яких інших документів, надання яких необґрунтоване, є достатньою підставою стверджувати про упереджене ставлення відповідача до позивача, тобто, оскаржувані рішення є таким, що винесені з порушенням чинного законодавства, а, відтак, суд доходить висновку про задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи вимоги позивача про зобовязання відповідача визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митними деклараціями №112000010/2010/000462 від 29.01.2010, №112000010/2009/000156 від 18.01.2010, №112000010/2009/000741 від 09.02.2010, №112000010/0/0002117 від 30.03.2010, №112000010/0/0002114 від 30.03.2010, №112000010/2010/000157 від 18.01.2010, №112000010/0/0001826 від 22.03.2010, №112000010/0/0001737 від 18.03.2010, №112000010/0/0001828 від 22.03.2010, №112000010/0/0001827 від 22.03.2010, №112000010/0/0002021 від 26.03.2010, №112000010/0/0001458 від 09.03.2010, №112000010/2010/000947 від 17.02.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/0/0001471 від 09.03.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/2010/0003651 від 25.05.2010, №112000010/2010/0003650 від 25.05.2010 на рівні договірної вартості товару (графа 45 зазначених ВМД), та повернення позивачу надміру сплачені митні платежі в сумі 279423,92 грн., суд зазначає наступне.

У разі постановлення судового рішення про протиправність та скасування рішень митниці про визначення митної вартості товару за певним методом, повторного оформлення вантажу не відбувається. Отже, вимоги про зобовязання визнати митну вартість товарів на рівні договірної вартості Товару та про повернення позивачу митних платежів внаслідок прийняття протиправних рішень про визначення митної вартості Товарів у розмірі 279423,92 грн., як надмірно сплачених, не ґрунтується на вимогах закону. Відтак, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Крім того, відповідно до ст. 1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Мінфіна та Державної митної служби від 24.01.2006, № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством;

В судовому засіданні встановлено, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових сум, у звязку з чим митницею не приймалося рішення з цього питання. Таким чином, відповідач в цій частині ніяким чином не порушив прав або охоронюваних законом інтересів позивача, крім того, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивачем було самостійно та у добровільному порядку сплачено митні платежі, розраховані виходячи з митної вартості Товарів, визначеної оскаржуваними рішеннями, внаслідок чого зазначені платежі не можуть бути визнані судом, як надмірно сплачені. Відтак, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування рішень відповідача про визначення митної вартості №112000006/2010/000063/2 від 29.01.2010, №112000006/2010/000027/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000026/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000087/2 від 09.02.2010, №112000006/2010/000279/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000278/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000028/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000219/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000215/2 від 18.03.2010, №112000006/2010/000221/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000220/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000246/2 від 29.03.2010, №112000006/2010/000187/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000124/2 від 18.02.2010, №112000006/2010/000142/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000186/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000143/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000638/2 від 25.05.2010, №112000006/2010/000639/2 від 25.05.2010 є обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні, а відтак є такими що підлягають задоволенню, проте позовні вимоги щодо про зобовязання відповідача визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митними деклараціями №112000010/2010/000462 від 29.01.2010, №112000010/2009/000156 від 18.01.2010, №112000010/2009/000741 від 09.02.2010, №112000010/0/0002117 від 30.03.2010, №112000010/0/0002114 від 30.03.2010, №112000010/2010/000157 від 18.01.2010, №112000010/0/0001826 від 22.03.2010, №112000010/0/0001737 від 18.03.2010, №112000010/0/0001828 від 22.03.2010, №112000010/0/0001827 від 22.03.2010, №112000010/0/0002021 від 26.03.2010, №112000010/0/0001458 від 09.03.2010, №112000010/2010/000947 від 17.02.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/0/0001471 від 09.03.2010, №112000010/0/0001072 від 22.02.2010, №112000010/2010/0003651 від 25.05.2010, №112000010/2010/0003650 від 25.05.2010 на рівні договірної вартості товару (графа 45 зазначених ВМД), та повернення позивачу надміру сплачені митні платежі в сумі 279423,92 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в наведений вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідачем не надано документального підтвердження своїх судових витрат, тому підстав для присудження судових витрат на користь відповідача судом не встановлено.

Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6,80 грн. (шість гривень 80 коп.), що підтверджується платіжним дорученням №648 від 09.09.2010 на суму 3,40 грн. та платіжним дорученням №652 від 09.09.2010 на суму 3,40 грн.

Згідно п. 3 розділу VII КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі Декрет).

Підпунктом «б» пункту 1 статті 3 Декрету ставка державного мита із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян встановлена у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що дорівнює 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Частиною другою ст. 89 КАС України встановлено, що судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Отже, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,13 грн. (одна гривня тринадцять копійок) виходячи з того, що одна з трьох вимог позивача була задоволена (3,40 грн. * 1 / 3), та розяснити позивачу його право на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Імпекс» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000063/2 від 29.01.2010, №112000006/2010/000027/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000026/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000087/2 від 09.02.2010, №112000006/2010/000279/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000278/2 від 01.04.2010, №112000006/2010/000028/2 від 18.01.2010, №112000006/2010/000219/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000215/2 від 18.03.2010, №112000006/2010/000221/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000220/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000246/2 від 29.03.2010, №112000006/2010/000187/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000124/2 від 18.02.2010, №112000006/2010/000142/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000186/2 від 10.03.2010, №112000006/2010/000143/2 від 22.02.2010, №112000006/2010/000638/2 від 25.05.2010, №112000006/2010/000639/2 від 25.05.2010.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 1,13 грн. (одна гривня тринадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Імпекс», ЄДРПОУ 33378556 (вул. Дзержинського, буд. 3-а, м. Запоріжжя, 69063) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус