Постанова № 14212672, 02.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1171/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Дібрової Н.Ю., Трачук Г.О.,

представників відповідача Луговець Г.О., Карташева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 99225 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 99225 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 16.09.2010 по 27.10.2010 працівниками податкового органу було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «ДЗТУ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт № 1576/23/00176360 від 03.11.2010 встановлено порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі встановлених порушень податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 17.11.2010 № 0000942342/0 на суму 99225 грн. Позивач не погодившись із винесеним податковим повідомленням рішенням оскаржив його до ДПІ у Петровському районі м. Донецька. За результатами розгляду скарги, вказує позивач, податкове повідомлення рішення залишено без змін та винесено нове податкове повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням рішенням, посилається на приписи пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно до якої платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до складу валових витрат будь які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Позивач зазначає, що у звязку з тим, що ланцюг рельсо шпальної решітки придбавалося не для будування нових шляхів, а для їх ремонту, то в період їх придбання підприємство мало право включити їх до валових витрат. Тим самим, порушення податкового обліку було в 1 кварталі 2010 року, а ні в 4 кварталі 2009.

Позивач визнає, що є помилкою те, що ці суми приймали участь як нараховані і при розрахунках амортизаційних відрахувань послідуючих податкових періодів. До закінчення перевірки, позивачем було подано уточнюючі декларації, які відображали суть помилки та обраний варіант віднесення на витрати підприємства згідно законодавства, які ДПІ не прийняло до уваги посилаючись на п. 17.2 Закону України № 2181. Таким чином, вважає позивач, розрахунки по донарахуванню податку на прибуток, які відображені в акті перевірки, та на підставі яких були донараховані штрафні санкції є невірним. На підставі викладеного позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 99225 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що ДПІ у Петровському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «ДЗТУ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 31.03.10, за результатами якої складено акт перевірки та встановлено порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2009 рік на суму 70875 грн. та прийнято спірне податкове повідомлення рішення.

Відповідач вказує, що ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» у 4 кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесено витрати по придбанню основних засобів (рельсошпальної решітки) у сумі 283500 грн.. Крім того, вказані витрати віднесено до складу основних фондів у 4 кварталі 2009 року і у 1 кварталі 2010 року нараховані амортизаційні відрахування, що відображено у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. Відповідач посилається на приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вказує, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати на придбання основних засобів у сумі, що не перевищує сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. На суму перевищення збільшується балансова вартість окремого обєкту основних фондів 1 групи і підлягає амортизації.

Стосовно подачі позивачем уточнюючих декларацій із виправними помилками, відповідач посилається на приписи п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181 відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі пяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити таку суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.05.1995 за № 12661200000001809 та є юридичною особою (а.с. 39-56)

У період з 16.09.2010 по 27.10.2010 ДПІ у Петровському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Донецького заводу по ремонту транспортного устаткування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 03.11.2010 № 1576/23/00176360 (а.с. 9-24), встановлено зокрема, порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в звязку з чим занижено податок на прибуток за 2009 рік на суму 70875 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 17.11.2010 № 0000942342/0 на суму 99225 грн. Позивач не погодившись із винесеним податковим повідомленням рішенням оскаржив його до ДПІ у Петровському районі м. Донецька. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення рішення залишено без змін та винесено нове податкове повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 (а.с. 6), яке є спірним у даній справі.

Судом встановлено, що позивачем, відповідно до Договору № 18СН від 29.10.2009 (а.с. 73), в жовтні 2009 року було придбано рельсошпальну решітку на суму 283500 грн. Факт здійснення зазначеної господарської операції сторонами не оспорюється та підтверджується відповідними первинними документами. (а.с. 74-77)

В бухгалтерському обліку зазначена операція відображена Д-т 152 К-т 371 283500 грн., Д-т 10 К-т 152 283500 грн.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік (додаток 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12, 07) балансова вартість основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків складає станом на 01.01.2010 6112646 грн. ( 6190021 грн. (балансова вартість на початок розрахункового кварталу) 77375 грн. (амортизаційні відрахування). (а.с. 84-86)

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року (додаток К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12, 07) балансова вартість основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків на початок розрахункового кварталу складає 6396146 грн. (а.с. 93-94) Отже, ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» збільшив балансову вартість основних фондів 1 групи на вартість ремонту основних засобів (рельсошпальної решітки) в сумі 283500 грн. та у 1 кварталі 2010 року нарахував при цьому амортизаційні нарахування. Зазначена обставина позивачем не оспорюється.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

З урахування встановлених фактичних обставин, підтверджених відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд погоджує позицію податкового органу щодо порушення позивачем приписів пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в звязку з чим занижено податок на прибуток за 2009 рік на суму 70875 грн.

Стосовно посилання позивача на те, що до закінчення перевірки ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» намагалося виправити помилку шляхом подання уточнюючої декларації, проте податковим органом вона прийнята не була в звязку з чим неправомірно донараховане податкове зобовязання та штрафні санкції суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181 Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, законодавець чітко визначив механізм усунення порушень податкового законодавства саме до початку проведення перевірки. Як встановлено у судовому засіданні, позивач не скористався своїм правом відповідно до приписів п. 17.2 ст. 17 Закону. Уточнюючу декларацію за 1 квартал 2010 року позивачем було подано після початку проведення перевірки 26.10.2010 року про що свідчать відповідні квитанції про відправлення податкової звітності в електронному вигляді, тоді як перевірка була розпочата 16.09.2010 року, а тому податковий орган цілком правомірно не прийняв її до уваги при визначенні відповідних порушень.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідач довів правомірність винесення спірного податкового повідомлення рішення, а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 99225 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 29.12.2010 № 0000942342/1 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 99225 грн. відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 02 березня 2011 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 07 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.