Постанова № 14212469, 03.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 р. справа № 2а-28781/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

за участю

представника позивача Чорман О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Тельманівському районі Донецької області, звернувся до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 15.12.2010 року у відповідача є заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн. Податкова заборгованість виникла на підставі декларацій. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не привели до його погашення.

Просить суд стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» (87150, Тельманівський район, с. Лукове, вул. Первомайська, 53, ідентифікаційний код 00696838) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн. на розрахунковий рахунок №31113029700371, отримувач ГУДКУ у Донецькій області, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687279.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна» є юридичною особою, зареєстроване Тельманівською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний код 00696838, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Тельманівському районі Донецької області.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 1999 - 2002 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість (тваринництво):

-за січень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 6807,00 грн.;

-за травень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 16189,00 грн.;

-за червень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 3484,00 грн.;

-за липень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 48636,00 грн.;

-за червень 2001 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 86221,00 грн.;

Також відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість (рослинництво):

-за лютий 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 8015,00 грн.;

-за березень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 14846,00 грн.;

-за квітень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 16789,00 грн.;

-за травень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 10346,34 грн.;

-за червень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 17975,00 грн.;

-за липень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 5107,00 грн.;

-за серпень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 18845,00 грн.;

-за вересень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 6805,00 грн.;

-за жовтень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 9471,00 грн.;

-за листопад 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 10531,00 грн.;

-за грудень 1999 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 4170,00 грн.;

-за січень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 1989,00 грн.;

-за березень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 3044,00 грн.;

-за квітень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 4456,00 грн.;

-за травень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 10906,00 грн.;

-за серпень 2000 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 46600,00 грн.;

-за листопад 2002 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 2054,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників та відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. №271 затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно п. 4 зазначеного Порядку, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Відповідно до п. 5 Порядку, кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.

Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» (87150, Тельманівський район, с. Лукове, вул. Первомайська, 53, ідентифікаційний код 00696838) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 350580,00 грн. на розрахунковий рахунок №31113029700371, отримувач ГУДКУ у Донецькій області, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687279.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 08 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.