Постанова № 14212427, 16.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/620/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріДальгіс Н.О.

за участю:

представника позивача Домненка В.В.

представників відповідача Антонова В.В., Савану Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2010р. №5016511640/0,

ВСТАНОВИВ:

Десятий воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Димитрові про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2010р. №5016511640/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту від 21.12.2010р. № 320/15-11-1-00159462 про результати документальної невиїзної перевірки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість за період червень-липень, вересень 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Димитрові було складено податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010р. №5016511640/0, яким позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 41077,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20539,00 грн. Позивач зазначає про невідповідність складеного відповідачем акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення-рішення вимогам закону, оскільки позивачем було правомірно включені до податкового кредиту суми податку на додану вартість (надалі ПДВ). Зокрема, позивач зазначає, що в акті перевірки відповідачем зроблений необґрунтований висновок про те, що позивачем безпідставно віднесена до складу податкового кредиту вартість продукції, отриманої від ТОВ «Донміськзбут».

З висновками та рішенням відповідача позивач не погодився та зазначив, що ним відповідно до вимог законодавства були укладені договори про придбання матеріалів, необхідних для проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації аварій на вугільних шахтах, підстав для визнання таких договорів нікчемним у відповідача не було.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, надали додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог, просили позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, надали суду письмові заперечення, пояснили, що відповідачем був складений акт від 21.12.2010р. № 320/15-11-1-00159462 про результати документальної невиїзної перевірки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість за період червень-липень, вересень 2009 року, яким встановлені порушення Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 41077 грн., нараховану на вартість продукції, отриманої від ТОВ «Донміськзбут», у звязку із вчиненням правочинів, що не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету. З наведених підстав представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Десятий воєнізований гірничорятувальний загін, код ЄДРПОУ 00159462, зареєстрований виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи від 21.12.1991р., довідки про включення до ЄДРПОУ (а.с.166-167), є неприбутковою державною організацією, діє на підставі положення (а.с.170-178), зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтву № 06034541, виданому 21.07.1997р. (а.с.168).

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка Десятого воєнізованого гірничорятувального загону з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість за період червень-липень, вересень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 21.12.2010р. № 320/15-11-1-00159462 (а.с.9-19), в якому відповідачем встановлені порушення Цивільного та Господарського кодексів України при вчиненні правочинів та підпункту 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №5016511640/0 від 31.12.2010р. (а.с.20)., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ, в тому числі за основним платежем 41077 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20539 грн.

Підставами нарахування зазначених податкових зобовязань є висновок відповідача про те, що укладені позивачем 26.06.2009р. договори про закупівлю товарів з ТОВ «Донміськзбут» мають ознаки нікчемності. Зокрема, судом встановлено, що предметом перевірки та підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є додані позивачем до позовної заяви копії наступних документів щодо відносин позивача з ТОВ «Донміськзбут» (а.с.25-74):

-Договір №110 від 26.06.09 року про закупівлю товарів на суму 20750 грн.; видаткова накладна № 949 від 26.06.09 на суму 20750 грн., в т.ч. ПДВ 3458,33 грн.; податкова накладна № 949 від 26.06.09 на суму 20750 грн., в т.ч. ПДВ 3458,33 грн.; акт прийому-передачі б/н від 26.06.09 матеріалів на суму 20750 грн.; платіжне доручення № 192 від 03.07.09 на суму 15915,00 грн.; платіжне доручення № 3 від 08.07.09 на суму 4835.00 грн.; прибутковий ордер № 56; рахунок № 949 від 26.06.2009 р. -Договір № 111 від 26.06.09 року про закупівлю товарів на суму 28575 грн.; видаткова накладна № 948 від 26.06.09 на суму 28575 грн.. в т.ч. ПДВ 4762,50 грн.; податкова накладна № 948 від 26.06.09 на суму 28575 грн., в т.ч. ПДВ 4762,50 грн., акт прийому-передачі б/н від 26.06.09 матеріалів на суму 28575 грн.; платіжне доручення № 191 від 03.07.09 на суму 28575,00 грн.; прибутковий ордер № 56; рахунок № 978 від 26.06.2009 р. -Договір № 112 від 26.06.09 року про закупівлю товарів на суму 99800,00 грн. ; видаткова накладна № 987 від 16.09.09 суму 99800.00 грн., в т.ч. ПДВ 16333,33 грн.; податкова накладна № 987 від 16.09.09 суму 99800.00 грн.. в т.ч. ПДВ 16333,33 грн.; акт прийому передачі б/н від 16.09.09 матеріалів на суму 99800.00 грн.; платіжне доручення № 105 від 17.09.09 на суму 40000,00 грн.; платіжне доручення № 329 від 08.12.09 на суму 10000,00 грн.; платіжне доручення № 264 від 24.11.09 на суму 20000,00 грн.; платіжне доручення № 443 від 15.12.09 на суму 10000,00 грн.; платіжне доручення № 447 від 16.12.09 на суму 19800,00 грн.; прибутковий ордер № 86; рахунок № 987 від 16.09.2009 р. -Договір № 113 від 26.06.09 року про закупівлю товарів на суму 97335,68 грн.; видаткова накладна № 957/1 від 09.07.09 на суму 92000 грн., в т.ч. ПДВ 15333,33 грн.; видаткова накладна № 956 від 09.07.09 на суму 5335,68 грн., в т.ч. ПДВ 889,28 грн.; податкова накладна № 961 від 09.07.09 на суму 92000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15333,33 грн.; податкова накладна № 956 від 09.07.09 на суму 5335,68 грн., в т.ч. ПДВ 889,28 грн.; акт прийому передачі б/н від 09.07.09 матеріалів на суму 92000,00 грн.; акт прийому передачі б/н від 09.07.09 матеріалів на суму 5335,68 грн.; платіжне доручення № 357 від 09.09.09 на суму 5335,68 грн.; платіжне доручення № 4 від 10.07.09 на суму 33635,00 грн.; платіжне доручення № 51 від 25.08.09 на суму 20000,00 грн.; платіжне доручення № 183 від 29.10.09 на суму 18365,00 грн.; платіжне доручення № 365 від 13.10.09 на суму 20000,00 грн.; прибутковий ордер № 57; рахунок № 951 від 09.07.2009 р. В судовому засіданні представники сторін не заперечили, що інших підстав спору, крім питання нечинності зазначених договорів про закупівлю товарів від 26.06.2009 року, укладених позивачем з ТОВ «Донміськзбут», немає, оскільки саме з розрахунків за цими договорами відповідачем нараховані податкові зобовязання спірним податковим повідомленням-рішенням №5016511640/0 від 31.12.2010р. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що до складу податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ по операціях із зазначеним контрагентом на підставі отриманих податкових накладних. Таким чином, спір виник з приводу правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за договорами, які, на думку відповідача, є нікчемними, такими, що не породжують правових наслідків. З огляду на матеріали справи та встановлені по справі обставини суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Стосовно виникнення права на податковий кредит суд зазначає, що підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно підпункту 7.5.1. ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.2.6. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Поняття господарської діяльності міститься у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, яким визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. За таких умов, з урахуванням досліджених письмових доказів, судом встановлене належне документальне оформлення вчинених операцій у сфері господарської діяльності та наявність правових підстав для формування податкового кредиту. Нікчемність вчинених позивачем правочинів протягом розгляду справи не знайшла свого підтвердження. Зокрема, у складеному відповідачем акті перевірки не міститься підтвердження ознак недійсності укладених позивачем договорів на підставі встановлених фактів та обставин, що характеризують діяльність позивача. Такі висновки зроблені відповідачем виключно на підставі даних про продавця товарів за вказаними договорами ТОВ «Донміськзбут». З наданих суду матеріалів вбачається, що ТОВ «Донміськзбут», код ЄДРПОУ 33393354, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи від 03.02.2005р., (а.с.23), зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтву № 07301334, виданому 24.02.2005р. (а.с.24), індивідуальний податковий номер 33393350527. В акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно отриманого ним акту № 1101/23-3/33393354 від 29.06.2010р. посадовими особами ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька встановлено, що ТОВ «Донміськзбут» за юридичною адресою не знаходиться, у нього відсутні умови для фактичного ведення господарської діяльності, а операції містили ознаки нікчемності та безтоварності. Проте суду зазначений акт відповідачем не наданий. При цьому суд враховує, що акт перевірки ТОВ «Донміськзбут», складений 29.06.2010р., не може свідчити про відсутність зазначеного підприємства за юридичною адресою у 2009 році під час укладення та виконання договорів з позивачем від 26.06.2009р. Відомостей про відсутність ТОВ «Донміськзбут» за юридичною адресою у 2009 р., або про відсутність у нього саме у цей період виробничих потужностей, відповідачем суду не надано. Крім того, суд враховує, що для укладення та виконання договорів купівлі-продажу на умовах комісії чи інших видів комерційного посередництва, не потрібні виробничі потужності, транспортні засоби та інші значні матеріальні ресурси. Зазначені відповідачем відомості про ТОВ “Юзпрогрестрейд” по ланцюгу постачальників суд до уваги не приймає, оскільки зазначене підприємство у правові відносини з позивачем не вступало, а згідно ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суду надані копії вищезазначених договорів № 110, № 111, № 112 та № 113 від 26.06.2009 року про закупівлю товарів. Позивачем суду також надані документи, які свідчать про належне виконання таких договорів, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому передачі, платіжні доручення, прибуткові ордери, рахунки. Відповідачем не доведена невідповідність зазначених документів фактичним господарським операціям, здійсненим позивачем. Відповідно до ст.4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність, зокрема, ґрунтуються на таких основних принципах як: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. За приписами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. З боку позивача суду надані дані бухгалтерського обліку отриманих за договорами з ТОВ «Донміськзбут» матеріалів, такі як оборотно-сальдові відомості по рахункам № 63 та № 64, а також докази направлення таких відомостей на запит відповідача (а.с.85-112). Також позивачем надані докази складського обліку отриманих матеріалів картки складського обліку, які також направлялися на запит відповідача (а.с.118-120). Крім того, позивачем надані накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с.200-208), а також обґрунтування використання та необхідності придбання матеріалів за договорами від 26.06.2009 року, акт використання та відпуску матеріалів та акт виконаних робіт при ліквідації аварії на шахті ВАТ “ДХК “Красноармійська-Західна” (а.с.75-91), табель технічного оснащення 10 ВГРЗ (а.с.134-165), що передбачає обовязкову наявність певного переліку обладнання та матеріалів, акт списання матеріалів, використаних при ліквідації аварії на шахті ім. Стаханова (а.с.209-211). Зазначені документи в сукупності підтверджують реальний характер та фактичне виконання сторонами договорів, укладених позивачем з ТОВ «Донміськзбут» 26.06.2009 року та необґрунтованість зроблених відповідачем висновків про безтоварний характер таких договорів. Крім невідповідності висновків відповідача фактичним обставинам, з приводу підстав фіктивності укладених позивачем договорів, відповідачем зроблені суперечливі висновки про їх нікчемність, визнання недійсними яких судом не вимагається, з посиланням на частини 1, 2 статті 215 та статтю 228 Цивільного кодексу України. Так, у ст.228 ЦК України зазначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Водночас, зі змісту акту перевірки, на думку відповідача, випливає, що позивачем укладені договори без наміру створити реальні правові наслідки. Тому суд враховує, що вчинення такого фіктивного правочину спеціально передбачене ст. 234 ЦК України, яка в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, містила приписи, які відрізняються від приписів ст. 228 ЦК України, а саме: 1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. 2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, відповідачем не доведений та не обґрунтований висновок про те, що укладені позивачем договори у сфері господарської діяльності є нікчемними і не вимагають визнання їх недійсними у судовому порядку. За таких умов висновки відповідача про недійсність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Донміськзбут» 26.06.2009 року, суперечать закріпленій у статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, згідно якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Висновок про нікчемність господарських договорів відповідач обґрунтував також відсутністю документів, що свідчать про транспортування продукції. Зі змісту укладених позивачем договорів від 26.06.2009 року та документів про здійснення господарських операцій випливає, що між позивачем та ТОВ «Донміськзбут» виникли правовідносини стосовно поставки продукції. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. З матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та постачальником існували правовідносини перевезення, оскільки по справі не розглядається питання нечинності будь-яких договорів перевезення, укладених за участю позивача, і таке питання не було предметом проведеної відповідачем перевірки. За таких умов, згідно ч.1 ст.70 КАС України, посилання відповідача на нормативні документи, якими оформлюються відносини щодо перевезення вантажів, суд вважає такими, що не стосуються предмету доказування. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, відповідачем не доведені підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Складений відповідачем акт перевірки від 21.12.2010р. № 320/15-11-1-00159462 не може слугувати такою підставою, оскільки за наслідками судового розгляду справи не встановлена відповідність викладених в акті перевірки відомостей дійсним обставинам господарської діяльності позивача.

Крім того, суд зауважує, що на арк. 4 акту перевірки від 21.12.2010р. (а.с.12) відповідачем зазначено про дослідження ним податкових ризиків стосовно можливості втрат бюджетних надходжень з метою руйнування схем мінімізації податкових зобовязань. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість Законом України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій не включено функцію руйнування схем мінімізації податкових зобовязань, з чого суд робить висновок про вихід відповідача при проведенні перевірки за межі наданих йому повноважень.

За таких умов, на підставі вищенаведених приписів закону, враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих припущень відповідача, заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Десятого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №5016511640/0 від 31.12.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомленнярішення №5016511640/0 від 31.12.2010р. Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 61616 (шістдесят одна тисяча шістсот шістнадцять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (код ЄДРПОУ 00159462) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 лютого 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 21 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.