Рішення № 14182641, 12.03.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-3961/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 січня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

за участю представника позивача по довіреності від 25.01.2010 року №90 Рокетської С.В., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №122К від 28.04.2007 року в сумі 7266,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 55735 грн. 85 коп., посилаючись на те, що 28.04.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав в позивача кредит в розмірі 8500 доларів США з терміном погашення до 27.04.2012 року зі сплатою 16% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 13.04.2009 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 7266,67 доларів США, що еквівалентно 55735 грн. 85 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 6471,80 долар США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 411,81 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 6,11 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 32,47 долари США, штраф (процентна складова) в розмірі 344,49 долари США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави майна звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених вище мотивів та доповнив, що підчас знаходження справи в провадженні суду відповідач частково погашав кредит, однак оплачені ним суми не покривали навіть місячних нарахувань, у зв'язку з чим наявна сума його заборгованості перед банком не зменшилась. А тому просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що сума стягнення є необґрунтованою та не відповідає дійсному розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки він з дня подачі позову до суду частково погашав кредит.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

28 квітня 2007 року між ЗАТ КБ “Приват Банк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “Приват Банк”, та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №122К (а.с. 6-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 8500 доларів США та зобов'язався погасити кредит до 27.04.2012 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 7 зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 16% річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п. 4.3 договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32% від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 7 зв.) та п. 1 додатку до кредитного договору (а.с. 9) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення 15 числа кожного поточного місяця.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 6.6 у разі подання до суду при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобовязань, більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 122К від 28.04.2007 року станом на 13.04.2009 року (а.с. 5) , станом на 18.08.2010 року (а.с. 64) та станом на 20.01.2011 року (а.с.65) відповідач ОСОБА_2 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно п. 2.3.9 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 13.04.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №122К від 28.04.2007 року (а.с. 5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 7266,67 доларів США, що еквівалентно 55735 грн. 85 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 6471,80 долар США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 411,81 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 6,11 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 32,47 долари США, штраф (процентна складова) в розмірі 344,49 долари США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором ним не представлено суду.

Доводи відповідача, що сума заборгованості на день розгляду справи судом зменшилася у зв'язку з частковим погашенням боргу під час перебування справи в суді спростовуються розрахунком заборгованості позичальника ОСОБА_2 станом на 20.01.2011 року (а.с. 65).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 28.04.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна, зареєстрований в реєстрі за №Д 412 (а.с. 10-12), відповідно до п.п. 6, 34.4. якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “Приват Банк” транспортний засіб марки FIAT Scudo, тип фургон малотоннажний-В, шасі НОМЕР_3, 1999 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.04.2007 року, належить відповідачу ОСОБА_2.

Згідно п.п. 9, 34.5. Договору застави оціночна вартість предметів застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 41662 грн. 50 коп. Відповідно до п. 15.1 договору застави транспортного засобу у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору №122К від 28.04.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 28.04.2007 року укладено договір застави рухомого майна (а.с. 12 зв.-15), відповідно до п. 6 якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “Приват Банк” наступне майно, а саме: холодильник Samsung RL 28 OATW, серії №4AAYA00731X, 2006 року випуску; мікрохвильову піч LG2342, серії №309КМ00534, 2004 року випуску; машину пральну Indesit, WS-84TX, серії №054102945, 2004 року випуску; газову плиту Indesit Cucima, серії №25252841100, 2005 року випуску; швейну машинку Manual, серії №0060362, 2005 року випуску; музичний центр Samsung МАХ-L45, серії №1ТЕТВ00298, 2003 року випуску; телевізор Samsung CS-2039R, серії №39TRB01223, 2001 року випуску, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується гарантійним листом.

В п. 9 Договору застави сторони визначили, що оціночна вартість предмету застави складає 5635 грн. Відповідно до п. 15.1 даного договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №122К від 28.04.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “Приват Банк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2 в сумі 55735 грн. 85 коп., що еквівалентно на день проведення розрахунку 7266,67 доларам США, на предмет застави рухомого майна від 28.04.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №Д 412 - транспортний засіб марки FIAT Scudo, тип фургон малотоннажний-В, шасі НОМЕР_3, 1999 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС017478 від 28.04.2007 року, та на предмет застави згідно договору застави рухомого майна від 28.04.2007 року: холодильник Samsung RL 28 OATW, серії №4AAYA00731X, 2006 року випуску; мікрохвильову піч LG2342, серії №309КМ00534, 2004 року випуску; машину пральну Indesit, WS-84TX, серії №054102945, 2004 року випуску; газову плиту Indesit Cucima, серії №25252841100, 2005 року випуску; швейну машинку Manual, серії №0060362, 2005 року випуску; музичний центр Samsung МАХ-L45, серії №1ТЕТВ00298, 2003 року випуску; телевізор Samsung CS-2039R, серії №39TRB01223, 2001 року випуску, яке належить ОСОБА_2, жителю АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Кайгородок Кайгородського району, Росія, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 559 грн. 53 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Горейко М.Д.