Рішення № 14180780, 14.03.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

                                                   Справа № 2-172

2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого –судді Купавської Н.М.

при секретарі –Гостіщевій Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “АВТО ПРОСТО” про розірвання угоди, стягнення суми за угодою та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить розірвати угоду № 0319402 від 10 серпня 2010 року, укладену між ним та ТОВ “АВТО ПРОСТО” в особі продавця-консультанта ОСОБА_2, стягнути з відповідача суму, яку він сплатив за угодою у розмірі 3 206 грн. 05 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. При цьому позивач пояснив, що 10 серпня 2010 року він уклав угоду з відповідачем і став учасником системи АвтоТак по придбанню автомобіля ДЄУ Ланос, вартістю 70 720 грн. Відповідно до умов договору він сплатив вступний внесок у розмірі 2 542 грн. 92 коп. У вересні 2010 року ним було сплачено щомісячний внесок у розмірі 663 грн. 13 коп. При укладенні договору представником відповідача йому було роз'яснено, що 17-18 вересня 2010 року він зможе отримати автомобіль. Коли настала ця дата і автомобіль він не отримав, то став дзвонити ОСОБА_2 Вона ховалась від нього, змінювала місце знаходження, то була в супермаркеті “Фуршет”, то в приміщенні старого автовокзалу. Коли він все ж її знайшов, вона сказала, щоб він сплатив місячний внесок, що він і зробив. Але, автомобіль він так і не отримав. Став дзвонити до центрального офісу в м.Києві. Він був згоден сплатити всю суму вартості автомобіля, про що він повідомив представника відповідача, але позитивної відповіді не отримав. Пізніше йому стало відомо, що на момент укладення угоди автомобілі, марку якого він бажав придбати, вже були зняті з виробництва. Оскільки відповідач не виконав умови угоди, відповідно до п.13.1 цієї угоди він просить її розірвати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи. У матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення судової повістки 14 лютого 2011 року уповноваженій особі відповідача.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідач відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру є юридичною особою, вид діяльності якої роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями та інше.

10 серпня 2010 року між сторонами була укладена угода № 0319402. Відповідно до цієї угоди відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, предметом яких є придбання ним автомобіля через систему придбання в групах АвтоТак.

Позивач згідно з квитанціями від 10 серпня та 15 вересня 2010 року сплатив вступний внесок у розмірі 2 545 грн. 92 коп. та місячний внесок у розмірі 663 грн. 13 коп.

Як пояснив позивач при укладенні угоди представник відповідача роз'яснив, що 17-18 вересня 2010 року він отримає автомобіль.

До цього часу позивач автомобіль не отримав.

Відповідно до п.13.1 Угоди Учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати Угоду за власним бажанням, про що має повідомити відповідача у письмовій формі.

Позивач повідомив відповідача в письмовій формі про своє бажання розірвати угоду та отримати сплачені ним суми.

На що він отримав відповідь про те, що вступний внесок та щомісячна оплата послуг поверненню не підлягають, оскільки сплачений ним один половинний Чистий внесок утримано в якості відступного за відмову від угоди. Термін же отримання автомобіля, насамперед, залежить від самого Учасника, його потреб та фінансових можливостей. Розподілення автомобілів здійснюється щомісячно. Існує два способи одержання права на отримання автомобіля для всіх Учасників, що сплачують щомісячні внески, а саме: механізм накопичення внесків (система балів) та механізм Пропозиції авансових внесків (ст.ст.4,5,6 Додатку №2 до Угоди). Відповідач вважає, що оскільки позивач не мав найбільшої кількості балів у групі та не надавав найбільшої пропозиції Авансових внесків, тому не було підстав для надання йому права на отримання автомобіля.

Але, як пояснив в судовому засіданні позивач він пропонував сплатити зразу всю суму вартості автомобіля. Крім того, марку автомобіля, яку бажав отримати позивач, було вже знято з виробництва.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 14 лютого 2010 року, тобто своєчасно отримавши судову повістку, не надав суду доказів того, що проводились Асигнаційні акти за участі позивача і що позивач не мав найбільшої кількості балів у групі та не надавав найбільшої пропозиції Авансових внесків.

Відповідно до ст.4 Угоди позивач має право отримувати інформацію щодо функціонування групи, до якої він належить. Однак, такої інформації від відповідача він не отримав.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.3 Угоди відповідач зобов'язаний організувати та створити умови для придбання автомобіля позивачем.

Відповідач це зобов'язання не виконав, доказів виконання ним цього зобов'язання суду не надав.

А тому, суд вважає, що при наявності вини відповідача при розірванні Угоди немає підстав для вирахування відступних з позивача. Суму сплачену позивачем слід стягнути відповідача на його користь.

В позові про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

У даному випадку мають місце правовідносини з надання послуг, предметом яких є придбання автомобіля. Тобто на ці правовідносини розповсюджується дія Закону України “Про захист прав споживачів”.

А відповідно до цього Закону моральна шкода відшкодовується тільки у разі завдання шкоди здоров'ю чи життю особи. У даному випадку цього судом не встановлено, позивач доказів завдання шкоди його здоров'ю не надав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 214, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, Законом України “Про захист прав споживачів”, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ “АВТО ПРОСТО” про розірвання угоди, стягнення суми за угодою та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати угоду № 0319402 від 10 серпня 2010 року, укладену між ТОВ “АВТО ПРОСТО” в особі продавця-консультанта ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО”, ідентифікаційний код № 35509011, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Воровського,24, корпус 1, 3-й поверх, на користь ОСОБА_1 3 206 грн. 05 коп., витрати на сплату судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 3 287 грн. 05 коп.

В позові про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії рішення може звернутись до Мелітопольського міськрайонного суду з заявою про перегляд заочного рішення.

СУДДЯ: