Постанова № 14168943, 14.03.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2а-87/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

м. Ковель 02 лютого 2011 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка в Ковельському МРЦЗ з приводу дотримання вимог чинного законодавства при визначенні та виплаті допомоги по безробіттю. Перевіркою встановлено, що 27.11.2008 року ОСОБА_1 зареєструвався в центрі зайнятості у пошуках роботи. В звязку з відсутністю на той момент підходящої роботи, на підставі письмової заяви відповідача, 04.12.2008 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомогу по безробіттю. У вищевказаній заяві, відповідач повідомив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості, повинні своєчасно повідомити службу зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до Персональної картки, подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. З правами та обовязками безробітного ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений на інформаційному семінарі, про що свідчить підпис в Додатку 1 до Персональної картки. У відповідності до Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 21.08.2010 року ОСОБА_1, перебуваючи на обліку як безробітний, не повідомив про обставини, що впливають на умови виплати матеріального матеріального забезпечення, а саме про те, що з 05.02.2002 року він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього ОСОБА_1 безпідставно нараховано і виплачено допомогу по безробіттю у сумі 3942,81 грн. за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року. В зв'язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача в користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості зазначену суму коштів.

В судове засідання прокурор та представник позивача (Ковельського МРЦЗ) не зявились, проте подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча, в силу вимог ч. 4 ст. 33 КАС України, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Суд про причини неявки не повідомив.

Суд, зважаючи на викладене вище прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, та, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пункт 3 статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст. 39 вищевказаного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються у судовому порядку.

Із заяви від 04.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся в Ковельський МРЦЗ про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначив, що в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Ковельським МРЦЗ така заява ОСОБА_1 була задоволена, останньому було надано статус безробітного та призначена допомога, що стверджується карткою, яка ведеться Ковельським МРЦЗ про відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняття рішення.

Відповідно до акту № 35 від 21.08.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Ковельського міськрайонного центру зайнятості, ОСОБА_1 з 05 лютого 2002 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Таким чином, в звязку з встановленням недостовірності даних, поданих ОСОБА_1 для отримання статусу безробітної та отримання допомоги, суд приходить до висновку, що нарахована та отримана допомога по безробіттю є незаконною та підлягає поверненню.

Згідно довідки № 0353101290 від 07.12.2010 року, виданої Ковельським МРЦЗ, ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний та його дохід за період з 04.12.2008 року по 27.02.2009 року становить 3942,81 грн.

Відповідач зазначених вище обставин жодним чином не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім є стягнення з відповідача зазначених вище коштів, що позивач і просить.

Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь Ковельського МРЦЗ незаконно отриману ним допомогу по безробіттю в сумі 3942,81 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 71, 72, 76, 86, ч. 6 ст. 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України, на підставі ч. 2 ст. 19, ст. 124 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37170300901157 в ГУДК у Волинській області в м. Луцьку, МФО 803014, код ЗКПО 20123578) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3942 (три тисячі дев'ятсот сорок дві) гривні 81 копійку.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції.

Головуючий: П.Ю.Бойчук