Рішення № 14163832, 09.03.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-783/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Соколов О. М. ,

при секретарі –                    Хоменко Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за програмою 0% переплати №К 46-26253011100056 від 29 січня 2008 року, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10300 грн. 28 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за програмою 0% переплати № К46-26253011100056 від 29 січня 2008 року, з яких: 6917 грн. 00коп. – сума основного боргу за вищевказаним договором, 2601 грн. 94 коп. – відсотки за користування кредитними коштами, 552 грн. 10 коп. – інфляційні, 229 грн. 24 коп. – 3% річних, а також 103 грн. 00 коп. – витрати з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач, в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29 січня 2008 року, між філією товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банку» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за програмою 0% переплати №К46-26253011100056 від 29 січня 2008 року (а.с. 19, 20). Згідно умов договору, відповідачу було надано споживчий кредит на придбання товарів у пунктах продажу, на загальну суму 6917 грн. 00 коп., строком на 24 місяців, зі сплатою 0,01 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення 29 січня 2010 року. Факт придбання відповідачем за кредитні кошти товарів підтверджується актом здачі прийняття товарів до кредитного договору № К 46-26253011100056 від 29 січня 2008 року (а.с. 42).

25 лютого 2010 року на підставі договору факторингу № 25/02-10 товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банку» передало товариству з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Укрборг», право грошової вимоги до боржників, строк платежу за якими настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому, щодо погашення заборгованостей та сплати неустойок чи інших платежів, які винилки/виникнуть на підставі укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банку» та боржниками кредитних договорів. Згідно витягу з акту прийому-передачі реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу ОСОБА_1 числиться в реєстрі боржників право вимоги до яких було передано товариству з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Укрборг», за номером 13958.

24 березня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Укрборг» відповідно до договору № 24/03-10 передало товариству з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра» право грошової вимоги до боржників в тому числі і до ОСОБА_1, який згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за цим договором числиться за № 13851.

На день звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем не погашена і становить 10300 грн. 28 коп. з яких: 6917 грн. 00коп. – сума основного боргу за вищевказаним договором, 2601 грн. 94 коп. – відсотки за користування кредитними коштами, 552 грн. 10 коп. – інфляційні, 229 грн. 24 коп. – 3% річних, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за програмою 0% переплати №К 46-26253011100056 від 29 січня 2008 року (а.с. 33, 34).

Відповідно до Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 цього ж Кодексу встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ст. 625 ЦК України, окрім іншого, вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога.)

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 10300 грн. 28 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 103 грн. 00 коп., витрати позивача зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215,223, 224-233 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку «Споживчий Кредит»за програмою 0% переплати № К46-26253011100056 від 29 січня 2008 року –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»»код ЄДРПОУ 36756239, МФО 351005 –10300 (десять тисяч триста) грн. 28 коп. заборгованості за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку «Споживчий Кредит»за програмою 0% переплати № К46-26253011100056 від 29 січня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»»код ЄДРПОУ 36756239, МФО 351005 –103(сто три) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»»код ЄДРПОУ 36756239, МФО 351005 –120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Прем’єра»»код ЄДРПОУ 36756239, МФО 351005 –420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп. витрат за подачу оголошення в газету «Урядовий кур’єр».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                          О. М. Соколов