Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
________________
УХВАЛА
"18" листопада 2026 р.Справа № 924/860/26м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву АТ «Укрсиббанк» з грошовими вимогами до боржника у справі
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м. Хмельницький
представники сторін:
ГУ ДПС у Хмельницькій області: Щавінська Т.А.;
АТ «Укрсиббанк»: Ребрик А.М. (в режимі ВКЗ);
МКП «Хмельницьктеплокомуненерго»: Яковлев А.В.
ВСТАНОВИВ:
ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/860/26 арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну.
26.08.2026 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1
15.09.2026 на адресу суду від АТ "Укрсиббанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 18 285 744,75 грн.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 прийнято заяву АТ "Укрсиббанк" до розгляду в попередньому засіданні.
Представник заявника в попередньому засіданні суду вимоги заяви підтримав, наполягає на визнанні грошових вимог до ОСОБА_1 в сумі 18285744,75 грн.
Боржник та керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Медведева К.О. в попереднє засідання 18.11.2026 не з`явились. Арбітражний керуючий в повідомленні про результати розгляду вимог кредитора визнає заявлені грошові вимоги АТ «УКРСИББАНК» у розмірі 7 289 696,11 грн., яка є заборгованістю: за договором про надання споживчого кредиту № 11028286000 від 15.08.2006 року у загальному розмірі 6245070,81 грн. (4 495 400,53 грн. заборгованість по кредиту, 1749670,28 грн. заборгованість за відсотками, що підлягає стягненню за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15.01.2013 року у справі № 2218/22086/2012); за договором про надання споживчого кредиту № 11368249000 від 04.07.2008 року у загальному розмірі 1 044 625,30 грн. (570 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 474 625,30 грн. заборгованість по процентах, що підлягає стягненню за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.02.2013 року у справі № 2218/11716/2012), друга черга.
Заперечення в частині невизнаних вимог не мотивує.
Розглянувши заяву АТ "Укрсиббанк" з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною третьою ст. 34 КУзПБ заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (такий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
З матеріалів заяви слідує, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2013 у справі №2218/22086/12 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) заборгованість за кредитним договором №11028286000 віл 15.08.2006 у розмірі 112 890,54 швейцарських франків та 992,84 грн пені та по 1 609, 50 грн судових витрат з кожного.
Також рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2013 року у справі №2218/11716/2012 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ "Ельбрус" заборгованості за кредитним договором №11368249000 від 04.07.2008 у розмірі 1 126 714,27 грн та по 1 073,00 грн судового збору з кожного.
Окрім того, Хмельницьким апеляційним судом ухвалено постанову від 30.01.2020 у справі №686/7564/18, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсиббанк" судовий збір у розмірі 1 312,51 грн.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, обставини щодо наявності заборгованості у боржника перед АТ "Укрсиббанк" в розмірі 112890,54 швейцарських франків, з яких 81262,20 шв. франків - борг за тілом кредиту та 31628,34 шв. франків - заборгованість за процентами, 992,84 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору, 1126714,27 грн. боргу за договором від 04.07.2008, з яких 570000,00 грн. - за тілом кредиту, 474625,3 грн. - відсотки, 82088,97 грн. пені, 1073,00 грн. судового збору, та також стягнутого судового збору у справі №686/7564/18 на суму 1312,51 грн. є встановленими та такими, що не потребують доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Щодо заявленої АТ "Укрсиббанк" суми нарахованих процентів за користування тілом кредиту за період після ухвалення судових рішень від 15.01.2013 та від 27.02.2013 суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.08.2023 у справі №918/847/22, у якій касаційний суд погодився із висновками попередніх судових інстанцій про те, що станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення це питання врегульовується саме рішенням суду та передбаченим порядком його виконання), а тому нарахування та стягнення процентів за користування тілом кредиту та пені на підставі Кредитного договору, який припинився, є безпідставним і неправомірним.
Так, судами було задоволено позови банку про стягнення з боржника кредитної заборгованості, про які зазначалось вище, стягнуто з боржника достроково всю заборгованість за наданим кредитом та відповідно всю суму простроченої заборгованості за процентами та пені, тому право банку, як кредитодавця, нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Аналогічні правові висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) де зазначено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Отже, пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
Суд також звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та постанові від 31.10.2018 №202/4494/16-ц, згідно з якою припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену кредитним договором неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З вищевикладеного є безпідставними нарахування 148484,54 швейцарських франків процентів за кредитним договором №11028286000 від 15.08.2006 після ухвалення судового рішення у справі №2218/22086/2012 та 2698846,62 грн. процентів за кредитним договором №11368249000 від 04.07.2008 після ухвалення судового рішення у справі №2218/11716/2012.
Окрім того, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Із заяви АТ "Укрсиббанк" слідує, що вона сформована в Електронному кабінеті в ЄСІТС та подана до Господарського суду Хмельницької області 14.09.2026. Тобто, саме на вказану дату визначається розмір грошових вимог з врахуванням курсу іноземної валюти.
Відтак безпідставним є розрахунок заборгованості з використанням курсу швейцарського франка станом на 28.08.2026.
Судом здійснено перерахунок тіла кредиту та процентів згідно договору №11028286000 від 15.08.2006 із застосування курсу швейцарського франка станом на 14.09.2026, який становив 54,6511 грн., та встановлено, що борг за кредитом становить 4 441 068,62 грн., за процентами - 1 728 523,57 грн.
Відповідно до ч.2 ст.133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч.4 ст.133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на часткову обґрунтованість вимог АТ "Укрсиббанк", які подані до господарського суду в межах строку, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 7301294,31 грн., з яких 6173507,04 грн. - борг згідно кредитного договору №11028286000 від 15.08.2006 та 1127787,27 грн. - заборгованість згідно кредитного договору №11368249000 від 04.07.2008 (друга черга задоволення вимог кредиторів) та 5324,80 грн. судового збору (позачергово). Вимоги на суму 10984450,44 грн. суд відхиляє.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 47, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ :
заяву АТ «Укрсиббанк» від 14.09.2026 з грошовими вимогами до боржника у справі №924/860/26 задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код 09807750) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 7 301 294,31 грн. заборгованості та 5324,8 грн. судового збору.
Решту грошових вимог АТ «Укрсиббанк» відхилити.
Арбітражному керуючому Медведевій К.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника у справі № 924/860/26.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 18.11.2026, та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
повний текст ухвали складено 19.11.2026
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, сторонам в ел. кабінети
Судове рішення № 141620593, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/860/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: