Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 148/2060/26
Провадження №2/148/1616/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 листопада 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" (надалі ТОВ "СВЕА ФІНАНС") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.08.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №6338353 (надалі кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ "МІЛОАН" зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні в сумі 10000 грн на строк, визначений договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовахта в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається строком на 345 днів. За Договором нараховуються комісії у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: комісія за надання кредиту становить 1500 грн та нараховується за ставкою 15 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 30800 грн та нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, що за весь строк кредитування складають 0,00 грн. Додатково умовами Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш 4 днів.
ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на його картку № НОМЕР_1 , яку остання вказала при оформленні кредиту.
Натомість відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, що спричинило до виникнення простроченої заборгованості.
27.06.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" був укладений договір факторингу №01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-16/25 від 27.06.2025, заборгованість відповідача за договором №6338353 складає 29000 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором №6338353 від 19.08.2024 становить 29000 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 14000 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5000 грн - заборгованість за штрафом.
У зв`язку з даними обставинами позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №6338353 від 19.08.2024 в розмірі 29000 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, в матеріалах справи наявне клопотання від неї, згідно якого вона просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала відзив, в якому просила розглядати справу за її відсутності та задовольнити позов частково - стягнути на користь позивача виключно суму реального отриманого тіла кредиту в розмірі 10000 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовити. В обгрунтування відзиву вказала, що вимоги в частині стягнення комісії та штрафу є повністю незаконними, кабальними та такими, що нараховані з грубим порушенням норм матеріального права. Вважає, що нарахування 14000 грн під виглядом "відсотків за ведення" є прихованою незаконною комісією, яка суперечить ст.11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та підлягає повному скасуванню. Штраф у розмірі 5000 грн становить 50 % від суми отриманого тіла кредиту, що є непропорційно великою та несправедливою компенсацією. Посилаючись на особливий правовий статус родини військовослужбовця в період дії воєнного стану, відповідач вказала, що нарахування цього штрафу є безпідставним фінансовим тиском та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
В судовому засіданні встановлено, що 19.08.2024 відповідач заповнила на сайті miloan.ua анкету-заяву на кредит №6338353, вказавши необхідні для цього дані. В результаті перевірки даних відповідача та отримання від останньої погоджених умов кредитування було прийнято позитивне рішення по її заяві, про що свідчить копія даної анкети-заяви (а.с.13).
Того ж дня між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №6338353 (надалі - кредитний договір), про що свідчить його копія (а.с.7-9), за умовами якого сторони погодили наступне:
- за визначенням наведеним у договорі, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті Позичальника, тощо), що нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього);
- п.1.1. кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором;
- п.1.2. сума (загальний розмір) кредиту - 10000 грн;
- п.1.3. кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 19.08.2024;
- п.1.4. повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 30.07.2025;
- п.1.5.1. комісія за надання кредиту - 1500 грн, яка нараховується за ставкою 15 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту;
- п.1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) - 30800 грн, яка нараховується за ставкою 14 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є Додатком №1 до цього договору;
- п.1.5.3. проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом;
- п.1.5.4. проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів;
- п.1.6. тип процентної ставки за цим договором - фіксована;
- п.2.1. кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 ;
- п. 2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.,1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору відповідно;
- п. 2.2.2. комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту нараховується кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів....;
- п. 2.4.1. позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору, що є невід`ємною частиною договору;
- п. 3.1.3. кредитодавець на звернення позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом розміщення зазначеної інформації та/або документів, що містять таку інформацію в особистому кабінеті Позичальника або шляхом направлення інформації/документів через інші канали комунікації визначені п.2.9, 9.3. договору;
- п.3.2., 3.2.4. кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав: стягувати з позичальника штрафи та/або проценти за порушення грошового зобов`язання, відповідно до розділу 4 договору;
- п.4.1. у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 4 днів;
- п.6.1. цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби;
- п.6.4. укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки;
- п.6.5. цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі;
- п.7.1. цей договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4 договору;
- п.9.1. цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.
Згідно з копією Додатку №1 до договору про споживчий кредит №6338353 від 19.08.2024 - Графіку платежів (а.с.10), вбачається, що станом на 30.07.2025 загальна вартість кредиту становить 42300 грн, з яких: 10000 грн - сума кредиту; 30800 - коміся за обслуговування кредитної заборгованості; 1500 грн - комісія за надання кредиту.
ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн, про що свідчить копія платіжного доручення №138772414 від 19.08.2024 (а.с.22).
Натомість відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.
27.06.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу №01.02-16/26, про що свідчить його копія (а.с.23-26), відповідно до умов якого сторони узгодили наступне:
- п.2.1. клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені договором;
- п. 3.1.3. право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору та Реєстру боржників в електронному вигляді (за формою, наведеною в додатку 1 до договору), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права як нового кредитора за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором;
- п.4.1. Фінансування (ціна Договору) складає 5117061,87 грн.
Згідно з копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів №10108 від 30.06.2025 (а.с.27), ТОВ "СВЕА ФІНАНС" перерахувало на рахунок ТОВ "МІЛОАН" оплату фінансування згідно договору факторингу №01.02-16/26 від 27.06.2025 без ПДВ в розмірі 5117061,87 грн.
Відповідно до копії Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-16/26 від 27.06.2025 (а.с.27-28), ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №6338353 від 19.08.2024 в розмірі 29000 грн, з яких: 10000 грн - сума основного боргу; 14000 грн - сума комісії за обслуговування кредиту; 5000 грн - сума неустойки (штраф, пеня та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.
Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту №6338353 від 19.08.2024, проведеного позивачем (а.с.18-22), станом на 27.06.2025 заборгованість відповідача становить 29000 грн, з яких: 10000 грн - сума кредиту; 14000 грн - комісія за обслуговування кредиту; 5000 грн - штраф.
У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором№6338353 від 19.08.2024 представник позивача звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1, 3-4, 7 та 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також аналога власноручного підпису.
Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч.1-3 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісії за надання кредиту та обслуговування кредиту.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №6338353 від 19.08.2024.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.
Щодо стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.
Як вбачається із позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача штрав в розмірі 5000 грн.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В той же час пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, законодавець визначив, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь позикодавця неустойки (штрафу, пені).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
З огляду на вищевказані норми законодавства, відповідач, як позичальник є звільненою від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу. Тому його нарахування є незаконним.
Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 5000 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, доводи відповідача щодо незаконності нарахування комісії за обслуговування кредиту спростовуються умовами кредитного договору та приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування". Підписуючи зазначений договір, сторони погодили всі його істотні умови, зокрема й порядок нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Водночас доводи відповідача в частині безпідставності стягнення штрафу знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, проте з інших правових підстав, наведених судом вище, а не з мотивів, на які посилалася відповідач.
Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на особливий статус члена сім`ї військовослужбовця, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження родинних зв`язків, зокрема, копії свідоцтва про шлюб. Більш того, навіть за умови підтвердження таких обставин, кредитний договір був укладений 19.08.2024, а нарахування за ним здійснювалися по 27.06.2025, тоді як згідно з наданою копією довідки військової частини НОМЕР_2 (а.с.61) молодший сержант ОСОБА_2 проходить військову службу в зазначеній частині лише з 21.03.2026, тобто вже після завершення періоду відповідних нарахувань, а тому відповідач не може претендувати на пільги щодо звільнення від сплати штрафних санкцій, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6338353 від 19.08.2024 лише в розмірі 24000 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 14000 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 2203,36 грн (2662,40 х 24000 / 29000 = 2203,36) (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ст.1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207, 526, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження якого: вул.Іллінська, 8, м.Київ, 04070, рахунок НОМЕР_4 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528, заборгованості за договором про споживчий кредит №6338353 від 19.08.2024 в розмірі 24000 грн (двадцять чотири тисячі гривень), з яких: 10000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 14000 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.
В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за штрафом відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження якого: вул.Іллінська, 8, м.Київ, 04070, рахунок НОМЕР_4 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2203,36 грн (дві тисячі двісті три гривні тридцять шість копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 141619125, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 148/2060/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: