Ухвала суду № 14161240, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10793/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р.

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація", державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств про стягнення заборгованості в розмірі 343041,68 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 343041,68 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року позовні вимоги було задоволено частково.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягє залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду та зазначив, що станом на 01.01.2009 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 343041,68 грн. за період з 01.11.2008р. до 31.12.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства вугільної промисловості України "Про реорганізацію державних шіриємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" від 29 грудня 2007 року № 612 створено Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств ДП "Укрвуглеторфреструктуризація", припинено діяльність Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП "Донвуглереструктуризація". Вказаним наказом також передбачено, що головам комісій з припинення діяльності необхідно, зокрема, не пізніше двох робочих днів від дати завершення процедури реорганізації, яка передбачена законом, забезпечити подання державному реєстратору документів, необхідних для здійснення державної реєстрації припинення діяльності державних підприємств, зазначених пункті 1 цього наказу, реорганізацію підприємств здійснити до 31.12.2009р., після завершення реорганізації підприємств надати управлінню державної власності інформацію про вилучення їх з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 247589 ДП Укрвуглеторфреструктуризація" зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 23 січня 2008 року, про що зроблено запис за №1 072 102 0000 021724.

Колегія суддів зауважує, що водночас у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.02.2010р. міститься інформація про ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", ідентифікаційний код 32442610, місцезнаходження - 86102, Донецька обл., м. Макіївка, Центрально-міський район, вул. Г. Успенського; орган реєстрації - виконавчий комітет Макіївської міської ради Донецької області. Дані про виключення цього підприємства з диного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Частиною четвертою ст. 91 цього Кодексу, встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 7ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною другою ст. 33 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-ІУ юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач на час розгляду справи не ліквідований, відповідний запис в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази фактичної передачі відповідних активів.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ЗУ "Про загальнообов'язкове не пенсійне страхування" у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є, ліквідаційна комісія -стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій -платників страхових внесків, що ліквідуються. У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є, у тому числі, правонаступники страхувальника, що ліквідується. У разі реорганізації страхувальника зобов'язання із сплати покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріямпрацівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці" від 18 липня 2007 року № 937 пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються з бюджету) відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах за професіями і на посадах, не передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день.

Пунктом 6 "Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійногоо фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004р. за № 81/81/8680 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Законом України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням КМУ, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" 17 січня 1997 року № 10/97-ВР передбачено, що заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню саме з відповідача ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" на користь позивача заборгованості.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про часткове задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки ліквідація ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" не завершилась.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація", державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств про стягнення заборгованості в розмірі 343041,68 грн.- залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя Г.Г.Федорова

Суддя Т.Р.Вівдиченко

(Повний текст ухвали складено 18.02.2011р.)