Постанова № 14160741, 21.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.11

12год. 21хв.

каб. №1Справа №2а-3873/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Авчиян К.Е.,

з участю:

представника позивача Микитюк Марини Борисівни, довіреність №9397/09-07 від 07.12.2010,

представника відповідача Істягіної Надіъ Михайлівни, довіреність №8-1-240 від 05.07.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (далі УПФУ в Ленінському районі м.Севастополя) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (далі ДП “ЦКБ “Чорноморець”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 3 660,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено законодавство про наукову і науково-технічну діяльність щодо перерахування суми пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме, за листопад 2010 року такі перерахування відповідачем здійснені не були.

Представник відповідача позов не визнав. Надав суду письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що ДП “ЦКБ “Чорноморець” не є правонаступником Чорноморського філіалу Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування (надалі ЧФ ЦНДІТС), тому виплата різниці в пенсіях працівникам за період їх роботи в ЧФ ЦНДІТС не може здійснюватися за рахунок коштів ДП “ЦКБ “Чорноморець”. Вважає, що заборгованість має бути розрахована з 19.11.1991, тобто з моменту правонаступництва. Посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 30.04.2009 у справі №20-7/245 (а.с. 33-35).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача з заявленими вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

-для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з частиною другою Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372, за рахунок засобів державного бюджету фінансується 50% різниці в розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, і організацій і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації в розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій і закладів.

Частиною третьою вказаного Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Відповідно до частини пятої зазначеного Порядку, розмір витрат на фінансування різниці в розмірі пенсій за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року і протягом 10 днів із дня призначень пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації направляється повідомлення за затвердженою формою.

Згідно з абз. 2 п. 5 Постанови КМУ від 24.03.2004 № 372 зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за листопад 2010 року: від 15.11.2010 за вих. №8865/03-31, отримане адресатом 24.11.2010 /а.с.7,8/; від 15.10.2010 за вих. №8245/03-31, отримане адресатом 22.10.2010 /а.с.12,13/ на загальну суму 3 660,77 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Перевіривши доводи відповідача щодо відсутності правонаступництва, та підстав нарахування Державному підприємству “ЦКБ “Чорноморець” сум з відшкодування витрат на виплату пенсій, які складають різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи працівників у ЧФ ЦНДІТС, суд встановив наступне.

Заперечуючи стосовно заявленого позову, представник відповідача посилається на відсутність відносин правонаступництва відповідача до 19.11.1991.

Досліджуючи питання наявності або відсутності відносин правонаступництва відповідача до 19.11.1991 суд керується нормами законодавства, чинного у певний період до настання правонаступництва.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963, юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 24 ЦК УРСР від 18.07.1963, юридичними особами є державні підприємства та інші державні організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні і оборотні засоби та самостійний баланс.

Юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду (стаття 25 ЦК УРСР від 18.07.1963).

За правилом частини другої статті 26 ЦК УРСР від 18.07.1963, правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Юридична особа має своє найменування (частина перша статті 28 ЦК УРСР від 18.07.1963).

Згідно з частиною першою статті 28 ЦК УРСР від 18.07.1963, юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до пункту 2 Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР № 731 від 04.10.1965, (далі - Положення №731) соціалістичне державне виробниче підприємство, використовуючи закріплене в його оперативному управлінні або користуванні державне майно, здійснює силами свого колективу під керівництвом вищестоящого органу виробничо-господарську діяльність (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг) відповідно до плану економічного і соціального розвитку, на основі господарського розрахунку, виконує обов'язки і користується правами, пов'язаними з цією діяльністю, має самостійний баланс і є юридичною особою.

Підприємство утворюється за наказом (рішенням) вищестоящого органу відповідно до законодавства Союзу РСР або союзної республіки (пункт 6 Положення №731).

Відповідно до підпунктів 1, 2, 5 пункту 7 Положення №731 підприємство має статут, що затверджується вищестоящим органом, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР або союзної республіки, діє на підставі загального положення про підприємства даного виду.

Статут підприємства повинен містити:

- найменування (або номер) підприємства і його місцезнаходження (поштова адреса);

- найменування органу, якому підприємство безпосередньо підпорядковане (вищестоящого органу);

- предмет і мета діяльності підприємства;

- вказівка про те, що підприємство має статутний фонд;

- вказівка про те, що підприємство діє на підставі цього Положення і є юридичною особою;

- найменування посадової особи, що очолює підприємство (директор, керівник, начальник).

Підприємство набуває пов'язані з його виробничо-господарською діяльністю права та обов'язки і є юридичною особою з дня затвердження статуту, а у випадках, коли воно діє на підставі загального положення про підприємства даного виду, - з дня ухвалення відповідним органом рішення про його утворення.

Згідно з п.п. 2 п. 10 Положення №731 комбінат, трест або інша господарська організація, якій підпорядковані самостійні підприємства, діє по відношенню до них як орган господарського управління.

Пунктами 1, 3 ,7, 8 статуту Чорноморської філії Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування, затвердженого у 1971 році, визначено, що філія організована відповідно до наказу Міністра суднобудівельної промисловості СРСР № 100 від 31.03.1961 р. Філія є самостійною господарською організацією, яка діє на началах господарського розрахунку. Філія самостійно розпоряджається наданим йому майном. Філія користується правами юридичної особи, має самостійний розрахунковий рахунок в Севастопольському відділенні Держбанку і круглу печатку із зображенням Державного Гербу СРСР та зазначенням свого найменування. Філія має уставний фонд, що створюється у встановленому порядку із закріплених за ним основних та оборотних засобів, розмір якого відображується у балансі підприємства.

Також статут ЧФ ЦНДС містить і інші істотні положення, які відповідають Положенню №731.

Виходячи із системного аналізу статей ЦК УРСР від 18.07.1963, Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 731 від 04.10.1965, статуту ЧФ ЦНДС, суд дійшов висновку, що Чорноморська філія Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування був створений у повній відповідності з діючим на той час законодавством, як державне виробниче підприємство, яке мало статус юридичної особи та знаходилась у господарському управлінні Ордену Трудового Червоного Прапору Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування. Державна реєстрація підприємства, як істотна умова для набуття статусу юридичної особи, діючим на момент створення ЧФ ЦНДС, законодавством не передбачалась.

Відповідно до частини пятої статті 5 Закону СРСР “Про підприємства в СРСР” №1529-І від 04.06.1990 (далі - Закон “Про підприємства в СРСР”), підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік (частина перша статті 6 Закону “Про підприємства в СРСР”).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону “Про підприємства в СРСР”, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника його майна або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи арбітражу. Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають інтереси населення території, повинна узгоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з реєстру державної реєстрації (частина четверта статті 37 Закону “Про підприємства в СРСР”).

При перетворенні одного підприємства в інше до нововиниклого підприємства переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства (частина сьома статті 37 Закону “Про підприємства в СРСР”).

Наказом Міністерства суднобудівельної промисловості СРСР № 47 від 17.06.1987 надавалось право затвердження статутів філіалів ЦНИИ ТС, підпорядкованих Науково-виробничому обєднанню “Ритм”, генеральному директору НПО “Ритм”.

25.01.1991 генеральним директором НВО “Ритм” був затверджений статут Чорноморського науково-дослідного інституту технології суднобудування НПО “Ритм”, пунктом 1.1 якого визначено, що ЧНДІТС НПО “Ритм” створений на базі ЧФ ЦНИИТС, створеного наказом Міністра суднобудівельної промисловості СРСР №100 від 31.03.1961.

Реєстрація ЧНДІТС НПО “Ритм” проведена не була, таким чином, реорганізація шляхом перетворення юридичної особи - ЧФ ЦНДІТС у юридичну особу - ЧНДІТС НПО “Ритм” не відбулася, у звязку з тим, що закон “Про підприємства в СРСР” передбачав виключення підприємства з реєстру державної реєстрації та здійснення реєстрації нового, а в конкретному випадку, тільки реєстрацію нового, так як на момент створення ЧФ ЦНДІТС, діючим на той час законодавством державна реєстрація у виконкому відповідної Ради народних депутатів не передбачалась.

З наведеного вбачається, що продовжувало існувати державне виробниче підприємство яке мало статус юридичної особи, створене наказом Міністра суднобудівельної промисловості СРСР № 100 від 31.03.1961, тобто ЧФ ЦНИИТС.

У звязку з припиненням існування СРСР, проголошенням 24.08.1991 незалежності України та створення самостійної української держави УКРАЇНИ, був прийнятий Закон України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” № 1540-XII від 10.09.1991, яким встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Наказом Державного комітету Української РСР з оборонної промисловості і машинобудування № 88 від 16.12.1991, майно Чорноморського науково-дослідного інституту технології суднобудування, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо виконання Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України” № 227 від 24.09.1991, прийнято до відання Державного комітету Української РСР з оборонної промисловості і машинобудування, та призначений директор цього інституту.

Таким чином, змінився власник майна (ним стала держава Україна) та орган який здійснював керування цім майном Державний комітет Української РСР з оборонної промисловості і машинобудування.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону УРСР “Про підприємства в УРСР” № 887-ХІІ від 27.03.1991, який діяв в редакції від 04.07.1991 (далі - Закон “Про підприємства в УРСР”) підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням підприємства (частина перша статті 6 Закону “Про підприємства в УРСР”).

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражу. Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, демографічні та інші негативні наслідки, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів (ч.1 ст. 34 Закону “Про підприємства в УРСР”).

За правилом частини четвертої статті 34 Закону “Про підприємства в УРСР” підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру Української РСР.

Згідно з частиною 7 статті 34 Закону “Про підприємства в УРСР” при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

19.11.1991 міськвиконкомом Севастопольської міської Ради народних депутатів було зареєстровано Державне підприємство “Чорноморській науково-дослідний інститут технології суднобудування”, реєстраційний № ГП-13/822.

Пунктом 1.1 статуту Державного підприємства “Чорноморського науково-дослідного інституту технології суднобудування”, затвердженого Державним комітетом Української РСР з оборонної промисловості і машинобудування, встановлено, що ЧНДІС є державним підприємством, заснованим на державній власності та підпорядковується безпосередньо Державному комітету з оборонної промисловості і машинобудування України; створений на базі Чорноморського філіалу ЦНИИТС, створеного наказом Міністра суднобудівельної промисловості СРСР № 100 від 31.03.1961.

З наведеного вбачається, що відбулася реорганізація шляхом перетворення юридичної особи - ЧФ ЦНИИТС у юридичну особу - ЧНДІТС, у повній відповідності до Закону “Про підприємства в УРСР” який передбачав виключення підприємства з реєстру державної реєстрації та здійснення реєстрації нового, а в конкретному випадку, тільки реєстрацію нового, так як на момент створення ЧФ ЦНИИТС, діючим на той час законодавством СРСР, державна реєстрація у виконкому відповідної Ради народних депутатів не передбачалась.

Отже, всі майнові права і обов'язки підприємства ЧФ ЦНИИТС, перейшли до підприємства - ДП ЧНДІТС.

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 722Д від 03.08.1993, у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” № 8-92 від 15.12.1992, було прийняте до управління майно ДП ЧНДІС, та призначений директор цього підприємства.

Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України у 1993 році був затверджений новий статут ДП ЧНДІТС, а 14.07.1993 Севастопольською міською державною адміністрацією була здійснена перереєстрація підприємства, реєстраційний № ГП-12/4947.

Відповідно до довідки Севастопольського міського управління статистики № 22-366-3377 ДП “ЦКБ “Чорноморець”, є державним підприємством госпрозрахункової форми фінансування.

Наказом Міністерства Промислової Політики України № 370 від 06.10.2005 р., на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.08.2005 у справі №20-9/096, припинено юридичну особу Державне підприємство “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування”, та постановлено вважати відповідача ДП “ЦКБ “Чорноморець” правонаступником всіх майнових прав та обовязків ДП ЧНДІТС з моменту внесення відповідних змін до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність факту відносин правонаступництва між Чорноморською філією Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування та Державним підприємством “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” не засновані на законі, та не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2009 у справі №К-20231/08 встановлено, що відповідач, в рамках мирової угоди у справі про банкрутство став правонаступником державного підприємства Чорноморський науково-дослідницький інститут технологій суднобудування шляхом його приєднання.

За таких обставин, нарахування Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя Дочірньому підприємству “ЦКБ “Чорноморець” суми відшкодування витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів з урахуванням наукового стажу роботи працівників у колишній ЧФ ЦНДІТС Міністерства суднобудівної промисловості СРСР є правомірним.

З огляду на встановлення у судовому засіданні факту наявності відносин правонаступництва між ДП “ЦКБ “Чорноморець” та ЧФ ЦНДІТС, позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя підлягає задоволенню повністю.

Постанова складена у повному обсязі 28.02.2011.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець”(99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457, р/р 26007301335023 у Севастопольській філії “Промінвестбанку”, МФО 324515, р/р 2600330110352, 26000946103521 у Севастопольській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. Карантинна, б.16, ідентифікаційний код 22274991) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2010 року у розмірі 3 660,77 грн. (три тисячі шістсот шістдесят грн. 77 коп.) на р/р 256022 у Севастопольському міському відділенні №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 384027.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

СуддяО.В. Гавура