Постанова № 14160608, 13.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.11 місто СевастопольСправа №2а-3889/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача Крічун Марк Михайлович, довіреність б/н від 30.06.2010,

Кудінов Віталій Михайлович, довіреність б/н від 10.01.2011,

відповідача Дерябкіна Вікторія Любомирівна, довіреність № 9485/10 від 22.12.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Севморверф” звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 0002571503/0 від 10.12.2010 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»штрафу у розмірі 281788,13 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у податкового органу повноважень самостійно змінювати призначення платежів, встановлених платником податків та призначених для погашення поточних зобовязань, та зараховувати їх у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.12.2010 відкрито провадження у справі.

Іншою ухвалою суду від 27.12.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому зсіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи дії податкової інспекції такими, що відповідають пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Севморверф” є платником орендної плати за землю та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя.

03.12.2010 Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополяпроведено перевірку позивача з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за січень-липень 2009 року, по термінам сплати 02.03.2009, 30.03.2009, 30.04.2009, 01.06.2009, 30.06.2009, 30.07.2009, 12.12.2010, за результатами якої складений акт № 189/714/1503/23664754.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем статті 17 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, а саме:

- податкове зобовязання за січень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 02.03.2009 сплачено 15.04.2009 платіжним дорученням № 2439 у сумі 55570,00 грн., 15.07.2010 платіжним дорученням № U 173354 у сумі 240726,17 грн.;

- податкове зобовязання за лютий 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 30.03.2009 сплачено 15.07.2010 платіжним дорученням № U 173354 у сумі 240726,17 грн.;

- податкове зобовязання за березень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну оплати 30.04.2009 сплачено 15.07.2010 платіжним дорученням № U 173354 у сумі 240726,17 грн., 30.07.2010 платіжним дорученням № 8239 у сумі 85885,75 грн.;

- податкове зобовязання за квітень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 01.06.2009 сплачено 30.07.2010 платіжним дорученням № 8239 у сумі 85885,75 грн.;

- податкове зобовязання за травень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 30.06.2009 сплачено 30.07.2010 платіжним дорученням № 8239 у сумі 85885,75 грн., платіжним дорученням № 8240 у сумі 73389,25 грн.;

- податкове зобовязання за червень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 31.07.2010 та 12.12.2009 сплачено 30.09.2010 платіжним дорученням № 8278 у сумі 85885,75 грн., 30.07.2010 платіжним дорученням № 8240 у сумі 73389,25 грн.; платіжним дорученням № 8239 у сумі 85885,75 грн.;

- податкове зобовязання за липень 2009 року у сумі 81100,80 грн. по терміну сплати 12.12.2009 сплачено 29.10.2010 платіжним дорученням № 8295 у сумі 85885,75 грн., 30.11.2010 платіжним дорученням № 8304 у сумі 85885,75 грн., що призвело до утворення недоїмки в сумі 567705,60 грн.

За результатами перевірки начальником Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002571503/0 від 10.12.2010 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севморверф” штрафу, передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, у розмірі 281788,13 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, поданої позивачем до податкового органу 29.01.2009, розмір орендної плати за 2009 рік склав у січні-листопаді 2009 року 81100,80 грн., у грудні 81100,83 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Севморверф” сплачено:

- платіжним дорученням № 2439 від 15.04.2010 - 55570,00 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за грудень 2008 року, по терміну 30.04.2009”;

- платіжним дорученням № 8240 від 30.07.2010 - 73389,25 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за травень 2010 року, по терміну 31.07.2010”;

- платіжним дорученням № 8239 від 30.07.2010 - 85885,75 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за червень 2010 року, по терміну 31.07.2010”;

- платіжним дорученням № 8278 від 30.09.2010 - 85885,75 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за серпень 2010 року, по терміну 30.09.2010”;

- платіжним дорученням № 8295 від 29.10.2010 - 85885,75 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за вересень 2010 року, по терміну 29.10.2010”;

- платіжним дорученням № 8304 від 30.11.2010 - 85885,75 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за жовтень 2010 року, по терміну 30.11.2010”.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, що власне і було зроблено податковим органом.

Так, матеріалами справи, а саме постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.06.2009 у справі від 2а-681/09/2770, яка набрала законної сили, та розрахунком грошових коштів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»сум заборгованості, затвердженим начальником Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в місті Севастополі 15.07.2010, підтверджується погашення позивачем заборгованості у розмірі 240726,17 грн., що виникла за несвоєчасну сплату орендної плати за землю у 2009 році.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 0002571503/0 від 10.12.2010 про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Севморверф” сплатити штраф у розмірі 281788,13 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф»(99001, місто Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 13, ЄДРПОУ 23664754, р/р 2600102885146 у Севастопольській філії АО «Укрексімбанк», м.Севастополь, МФО 384986) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_4

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 січня 2011 року.